Сара Маас – Дім Землі та Крові (страница 144)

— Я ж казала, що дізнаюся твою ціну, Аталаре, — промовила Королева Змій.

Брайс заплакала. Вона ненавиділа ці сльози, це тремтіння, ці схлипи. Ненавиділа біль в очах Ганта, який дивився на неї — лише на неї.

— Пробач, — промовив він.

Але Брайс лише спитала:

— Ти знав про це кілька днів?

Він мовчав.

— Ти дізнався про синт кілька днів тому? — знову спитала вона.

Її серце — її дурне довбане серце почало репатися: одна тріщина, друга, третя…

— Михей обрав для мене трьох об’єктів, — сказав Гант. — Трьох наркобаронів. Вони розповіли мені, що два роки тому з лабораторії «Реднер Індастріз» на вулиці просочилася невелика партія синту. Але він швидко скінчився — дуже швидко. Вони також сказали, що після двох років спроб відтворити препарат хтось нарешті розгадав формулу і тепер синт знову виробляється — і що він міг би збільшити наші сили. Я не думав, що це якось стосується нашої справи — донедавна. Я не знав навіть, на які жахіття він здатний, доки не побачив відеозапис випробувань.

— Як? — самотнє слово прорізало дощ. — Як синт просочився на вулицю?

Гант похитав головою.

— Немає значення.

— Завдяки Даніці Фендир, — холодно промовив Михей. Брайс відхитнулася назад, але Таріон її підхопив.

— Це неможливо.

— Його продала Даніка, Брайс, — промовив Гант із лагідністю в голосі, від якої її буквально підкосило. — Ось чому вона була у тому човні з контейнером синту. Я зрозумів це майже тиждень тому. Вона викрала формулу, продала товар і… — Він осікся.

— І що? — прошепотіла Брайс. — І що, Ганте?

— Даніка сама його вживала. Вона підсіла на синт.

Брайс відчула, що її зараз знудить.

— Даніка ніколи б цього не зробила. Вона не зробила би нічого з того, про що ти говориш.

Гант похитав головою.

— Але ж зробила, Брайс.

— Ні.

Побачивши, що Михей їх не перериває, Гант сказав:

— Поглянь на докази, — його голос різав її ножем. — Поглянь на вашу останню переписку. Наркотики, які ми тієї ночі знайшли у твоєму організмі, — це був стандартний набір для вас обох. То що ж це був за ще один різновид наркотику? Той, що у маленьких дозах дає навіть сильніший кайф? Той, що допомагає Даніці зняти напругу після важкого дня, після того, як Сабіна вкотре її проперчила? Той, завдяки якому вона відчувала, як це — бути Ватажком вовків? Той, який уже давав їй цю силу, навіть без здійснення Занурення?

— Ні.

— Вона вживала синт, Брайс, — сказав Гант, і його голос надірвався. — Усе вказує на те, що вона вбила тих двох студентів у ніч, коли було викрадено Ріг. Вони застали її за крадіжкою, тож вона погналася за ними і вбила їх.

Брайс згадала бліде обличчя Даніки, коли вона розповідала про смерть двох аспірантів, її загнані очі.

— Це неправда.

Гант знову похитав головою, ніби міг це виправити, забути про те, що дізнався.

— Ті наркоторговці, яких я вбив, сказали, що бачили Даніку поблизу М’ясного Ринку. Чули, як вона розповідала про синт.

Ось звідки Даніка знала Максимуса Терціана — він сидів на ньому, як і вона. Його дівчина про це навіть не здогадувалася.

— Ні.

Але Гант лише глянув на Михея.

— Гадаю, ми можемо йти.

Він простягнув руки. Для наручників. І справді, в руках Ісаї зблиснули міцні кайдани з горсіанського каменю — ті, що позбавляли магічних сил.

— Решту ти їй не розповідатимеш? — спитав Архангел.

Гант завмер.

— Це необов’язково. Ходімо.

— Яку решту? — прошепотіла Брайс, і Таріон застережливо стиснув її руки.

— Те, що він уже знає правду про вбивство Даніки, — промовив Архангел холодним, знудженим голосом. Ніби вже робив це тисячу разів, у тисячу способів. Ніби вже знав, що так і буде.

Брайс глянула на Ганта, і з його погляду все зрозуміла.

— Ні, — крізь сльози промовила вона, хитаючи головою.

— У ніч своєї загибелі Даніка прийняла синт, — сказав Гант. — Завелику дозу. Наркотик звів її з розуму. Вона влаштувала бійню, розірвавши членів власної зграї. А потім саму себе.

Брайс трималася на ногах лише завдяки підтримці Таріона.

— Ні, ні, ні…

— Саме тому на аудіозаписі не було чутно вбивці, Брайс, — сказав Гант.

— Вона благала її пощадити…

— Вона благала себе зупинитися, — промовив Гант. — Гарчання, яке зафіксувала камера, було її.

Даніка. Даніка вбила зграю. Вбила Торна. Вбила Коннора.

А потім розірвала себе на шматки.

— Але Ріг…

— Мабуть, вона вкрала його, просто щоб позлити Сабіну. А потім, імовірно, продала на чорному ринку. Ріг до цього взагалі ніяк не причетний. Для неї завжди важив лише синт.

— З достовірних джерел мені відомо, що Даніка викрала запис випробувань синту з лабораторії «Реднер Індастріз», — втрутився Михей.

— Але кристалос…

— Побічний ефект синту, вжитого у великих дозах, — сказав Михей. — Сплеск могутньої магічної сили, який з’являється після вживання, також дає можливість відкривати портали — завдяки обсидіановій солі, що міститься у його складі. Саме це Даніка і зробила, випадково прикликавши кристалоса. Чорна сіль у синті має власний розум і чутливість. Її показник у формулі синту відповідає нечестивому числу кристалосів. При вживанні великих доз, магічна сила солі бере гору і може прикликати кристалосів. Ось чому останнім часом ми бачили їх у місті — препарат заполонив вулиці, у дозах, часто вищих за рекомендовані. Як ви і підозрювали, кристалос харчується життєво важливими органами і використовує стічні труби, щоб скинути тіла у воду. Дві останні жертви — послушниця й охоронець храму — лише нещасні жертви когось під дією синту.

Знову запала тиша. І Брайс знову розвернулася до Ганта.

— Ти знав.

Він витримав її погляд.

— Вибач.

— Ти знав! — скрикнула вона.

Гант рвонув уперед і зробив крок до неї.

Але відчувши приставлений до голови пістолет, який зблиснув у темряві, він різко зупинився.

Брайс знала цей пістолет. Вигравірувані срібні крила на чорному стволі.

— Поворухнешся, янголе — і тобі кінець.

Гант підняв руки вгору. Але він не зводив очей із Брайс, коли з темряви за ящиками з синтом вийшла Ф’юрі Акстар.