Сара Маас – Дім Землі та Крові (страница 117)
Вона набирала десятки різних відповідей на це не-Гантове повідомлення:
Вона писала і видаляла, доки нарешті не набрала:
Тож вона зупинилася на жалюгідному
І не отримала відповіді. Цілий день на роботі вона, наче одержима, перевіряла свій телефон.
Нічого.
Від тривоги судомило шлунок. Брайс навіть суп не замовила. Глянувши на зображення з камер на даху, вона побачила Наомі, яка цілий день сиділа там з напруженим обличчям.
Близько третьої години Брайс піднялася на дах.
— Ти не знаєш, де він міг подітися? — спитала вона, міцно обхопивши себе руками за плечі.
Наомі обвела її очима.
— Гант у порядку, — сказала вона. — Він… — вона осіклася, побачивши щось у виразі Брайс, і очі янголиці зблиснули здивуванням. — Він у порядку, — м’яко повторила вона.
На той час, коли Брайс повернулася додому, а Наомі влаштувалася на сусідньому даху, вона вже перестала їй вірити.
Тому вирішила: до біса це все. До біса застереження янголиці, власний удаваний спокій і всю цю маячню.
Стрілки годинника наближалися до восьмої, і Брайс, стоячи на кухні, написала Ганту:
Ось. Нехай слова летять в ефір чи куди там потрапляють повідомлення.
Брайс вивела Сирінкса на останню прогулянку перед сном, міцно стискаючи телефон у руці. І що міцніше вона його стискала, то більшою видавалася ймовірність, що Гант відповість.
Об одинадцятій вона зламалася і набрала знайомий номер. Рунн відповів після першого ж гудка.
— Що сталося?
Як він зрозумів? Їй було байдуже.
— Я… — Вона важко ковтнула.
— Брайс? — голос Рунна став різкіший.
На задньому плані грала музика, але вона почала затихати, наче він відходив до спокійнішого місця.
— Ти сьогодні ніде не бачив Ганта? — тонким і високим голосом спитала вона.
— Усе гаразд? — пролунав віддалений голос Флінна.
Рунн лише перепитав:
— Що сталося?
— Можливо, ти бачив Ганта у тирі або деінде…
Музика стихла. Хлопнули двері.
— Де ти?
— Удома.
І тоді до неї дійшло, наскільки ідіотським був цей її порив: дзвонити Рунну і питати його — з-поміж усіх інших людей, — чи не знає він, чим займається особистий асасин Губернатора.
— Дай мені п’ять хвилин…
— Ні, не приходь. Усе гаразд. Просто… — Слова обпікали їй горло. — Я не можу його знайти.
А раптом Гант уже перетворився на купу кісток, плоті і крові?
Коли її мовчання затягнулося, Рунн із тихою наполегливістю промовив:
— Зараз я відправлю Дека і Флінна на…
Захисні заклинання загуділи і вхідні двері відімкнулися.
Брайс завмерла, дивлячись, як вони повільно відчиняються. І як у них заходить Гант у чорному бойовому костюмі та своєму знаменитому шоломі.
Здавалося, кожен його крок вимагав повної концентрації. А його запах…
Кров.
Чужа.
— Брайс?
— Він повернувся, — видихнула вона у слухавку. — Подзвоню завтра, — сказала вона брату і натиснула «відбій».
Гант зупинився посеред кімнати.
Його крила були заплямовані кров’ю. Вона блищала на його шкіряних обладунках. Вкривала бризками забрало його шолома.
— Що… що сталося? — ледве спромоглася промовити вона.
Гант рушив далі. Він пройшов повз неї, і повітря наповнилося запахом крові — кількох різних видів крові. Він не сказав ні слова.
— Ганте.
Полегшення, яке її накрило, тепер перетворилося на якесь різкіше відчуття.
Не зупиняючись, він попрямував до себе. Брайс не сміла поворухнутися. Він був наче привид, демон… тінь смерті.
Цей чоловік у шоломі та бойових обладунках… вона його не знала.
Зайшовши до своєї кімнати, він, навіть не озирнувшись, захлопнув за собою двері.
Він не міг цього витримати.
Не міг витримати виразного, до тремтіння у колінках, полегшення, що з’явилося на її обличчі, коли він зайшов до квартири. Він повернувся одразу по закінченні свого завдання, бо думав, що вона спатиме, і він зможе змити кров тут, щоб не повертатися спершу до казарм Коміціуму, але вона стояла у вітальні. І чекала на нього.
А коли він увійшов до квартири і Брайс побачила й відчула запах крові…
Він також не міг витримати нажаханий, болісний вираз, який з’явився на її обличчі після цього.
«
Гант попрямував до душової і ввімкнув гарячу воду на максимум. Він зняв шолом, і без приглушених тонів забрала в очі вдарило яскраве світло. Потім він зняв рукавички.
Брайс виглядала такою переляканою. Воно й не дивно. Досі вона не розуміла по-справжньому, ким і чим він був. Чому люди його сахаються. І не дивляться в очі.
Гант один за одним зняв обладунки. Його рани на шкірі вже загоювалися. Наркобарони, яких він прикінчив сьогодні, завдали йому кількох ударів, перш ніж він здолав їх. Перш ніж притис їх до землі, проштрикнувши своїми клинками.