Пантелеймон Кулиш – Маруся Богуславка (страница 20)

         Світ ми обіймаєм, Між Заходом і Востоком          Бучі споминаєм. І вбачаємо в тих бучах          Спільну жизнь єдину: Про Гординщину сумуєм           І про Україну. Лях, москаль, татарин, турчин           Проміж себе браттє: Розлучило їх попівське          Нависне завзяттє, Як любові й правди Бога          Без попа познаєм, — Всіх братів ми до одного         Серцем привітаєм. Як туман попівський зникне         В сяєві науки, Міліонам по всім світі         Буде менше муки.

Дума третя

Коло своєї на колесах хати Кривавий їхав Міч з людьми близькими, І поруч нього жінка. Два бахмати, Гривасті ступаки, ішли під ними. Бунчук червоний віяв-розвивався Над головою в нього: стяг понурий! І голосом потужним заливався Кобзар іззаду, рокотав і в струни, Та до пісень його гетьман не дослухався. «Моя Заїро! Ти моя єдина, Так як душа у тілі, серце в грудях. Нехай паруються, мов та скотина, Перелюбком: гидка гидота в людях! Той, хто нам дав Коран, сього не вводив (Жінок між нас поганський вік намножив). Ніколи він із рук не переходив У другі руки на святому ложі: Бо проповідував закони чисті Божі». Так Міч Кривавий мовив до дружини, Що золотим волоссєм і очима Являла тип найкращий України. Той кроткий тип, що серце херувима Заніс до нас із Тігра до Євфрата, — Не той, що у жалю ваги не знає, Що, мов козацька кров лиха, завзята В любові вре, в ненависті палає І цілий Божий світ ні за що не вважає. «Ти божество моїм очам являєш, — Рече Заїра, між людьми людина, — Бо блискавками на войні метаєш, А. дома, мов до матері дитина, До мене голову на лоно хилиш, Палкому серцю жаждеш прохолоди, Всім таборянам добродійства чиниш І нагороджуєш походні шкоди І всі кривавої войни труда й пригоди». — «О, де ж би я знайшов спочивок любий Після літання дикими полями, Приятелів і слуг безцінних згуби Та боротьби за жизнь із ворогами? В саду в «сестри», що, мов стебло, кадила, Що, мов лелія, вознеслась із праха, І раєм нам земну юдоль зробила, По благості до нас, людців. Аллаха, — В твоїм саду, моя любов і сестро мила!.