Мартин Макдонах – Королева краси з Лінана. Людина-подушка. Усікновення руки в Спокані (страница 38)
МЕРВІН
КАРМАЙКЛ: Я не казав, що мене нема.
МЕРВІН
КАРМАЙКЛ: Я маю право не обзиватись, поки дивлюсь у шпарину для ключа й перевіряю, хто там.
МЕРВІН
МЕРВІН: Це я, працівник готелю, Мервін.
КАРМАЙКЛ: А, реєстратор.
МЕРВІН: Я не сказав би, що я реєстратор. Так, я працюю на ресепшені. Але не сказав би, що я реєстратор.
КАРМАЙКЛ: Я тебе запам’ятав, коли вселявся.
МЕРВІН: Он як? А чого ви мене запам’ятали? Бо я вас добре обслужив?
КАРМАЙКЛ: Добре обслужив? Ні. Мене ще не поселяв у готель тип у самих тільки трусах. Краще про таке обслуговування не знати.
МЕРВІН: Я якраз качав прес. Там, де задня кімната.
КАРМАЙКЛ: Там, де задня кімната?
МЕРВІН: Угу.
КАРМАЙКЛ: Тобто — «у задній кімнаті»?
МЕРВІН: Так, я качаю там торс, бо там є килим — коли думаю, що нікого поряд нема. Через те я й був у спортивних трусах. Просто ви з’явилися несподівано.
КАРМАЙКЛ: І зараз на ресепшені нікого нема?
МЕРВІН: Тимчасово нікого нема. Так, зараз на ресепшені тимчасово нікого нема.
КАРМАЙКЛ: А якщо хтось подзвонить? Дзвонитиме й дзвонитиме.
МЕРВІН: Тут був постріл?
КАРМАЙКЛ: Який тут був постріл?
МЕРВІН: Такий звук, наче стріляли.
КАРМАЙКЛ: А. Ні. Я теж чув. Думаю, то був вихлоп з машини.
МЕРВІН: У вашому номері?
КАРМАЙКЛ: Ні. Не в моєму номері. Надворі, там, де стоять машини.
МЕРВІН: О. (
КАРМАЙКЛ: О, вони вже пішли.
МЕРВІН: Повз мене не проходили.
КАРМАЙКЛ: Вони злізли по пожежній драбині.
МЕРВІН: О. Чого?
КАРМАЙКЛ: Бо вони обоє просто мерзота.
МЕРВІН: Я не розумію, як тут щось із чимось в’яжеться.
КАРМАЙКЛ: По пожежній драбині гостям лазити не можна?
МЕРВІН: Не можна. Хіба що при пожежі. Чи коли якісь навчання. Пожежні навчання.
КАРМАЙКЛ: А що, було щось таке? Пожежа чи пожежні навчання?
МЕРВІН: Ні. Бо все одно це я оголошував би пожежні навчання, кнопкою пожежних навчань.
КАРМАЙКЛ: Точно.
МЕРВІН: Точно що?
КАРМАЙКЛ: Точно, що вони були — двоє нехороших паскуд, які злізли по вашій пожежній драбині.
МЕРВІН: Ну... чого ж ви від початку дружили з двома нехорошими паскудами?
КАРМАЙКЛ: Я з ними не дружив.
МЕРВІН: А чого були з ними?
КАРМАЙКЛ: Мав з ними одне діло.
МЕРВІН: Яке діло?
КАРМАЙКЛ: Знаєш, таке діло, що не твоє діло.
МЕРВІН: Тобто наркотики?
КАРМАЙКЛ: Наркотики? Я схожий на людину, яка плутається в наркотичні діла?
МЕРВІН: Однозначно.
КАРМАЙКЛ: А це не так. Я не терплю такого роду слабкостей.
МЕРВІН: Не терпите?
КАРМАЙКЛ: Ага.
МЕРВІН: Я подумав, що дівчина гарненька, але чорний пацан був якийсь підозрілий. Якщо чесно.
КАРМАЙКЛ: Я згоден з тобою про чорного пацана.
МЕРВІН: А дівчина вам хіба не гарненька?
КАРМАЙКЛ: Старий, я в цьому не розбираюся. Ти вже закінчив винюхувати чи ще ні?
МЕРВІН: А чого у вас тільки одна рука?