Луиза Пенни – Фатальне благословення (страница 70)
Ґамаш зупинив машину на узбіччі дороги в кінці дю Мулен.
— Дай вгадаю, — сказав він, відчуваючи, як калатає в грудях серце.
— Як ти здогадався? — запитала Рейн-Марі. Обережно тримаючи в руках серветку, вона дивилася на Ґамаша широко розплющеними від подиву очима.
У дзеркалі заднього виду Арман Ґамаш побачив Три Сосни. Він вийшов з авто й подивився на село, де кожен будинок вабив теплим і привітливим світлом, обіцяючи захист від іноді надто холодного світу. Ґамаш заплющив очі й відчув, що його серце заспокоїлось і більше не калатає.
— З тобою все добре? — Одягнена в рукавичку рука Рейн-Марі прослизнула в руку чоловіка.
— Зі мною все дуже добре! — Він усміхнувся. — Я маю все.
Подяки
Як було і буде завжди, перша людина, якій я маю подякувати, — це Майкл, мій дивовижний, коханий, геніальний і терплячий чоловік.
Я вдячна Ґері Метьюсу та Джеймсу Кларку за те, що допомогли мені з нагальними питаннями, пов’язаними з електрикою. Дякую Ділі де Ґранпре за те, що перевірила мою французьку, особливо вживання лайливих слів, яких я, звісно, ніколи зазвичай не вживаю і на яких вона, безумовно, знається. Дякую Марку Бро за те, що позичив моєму персонажеві своє чудове ім’я. Дякую доктору Роберту Сеймуру та докторці Дженет Вілсон за поради з медичних питань і за необхідні мені відповіді.
У моєму романі чимало згадок про керлінг, який я, до речі, полюбляю. Я трохи грала в нього в Тандер-Бей та Монреалі. І я дуже поважаю керлінгістів за їхні уважність і врівноваженість, а надто за їхню здатність робити фантастичні кидки у вирішальні моменти. Хай що б думав інспектор Бовуар, та це захопливий вид спорту. У керлінг-клубі Саттона я спілкувалася з Вейном Кларксоном, Ральфом Девідсоном і Бобом Дугласом, які пояснили мені стратегію гри. Дякую вам за ваш час і терпіння.
Я познайомилася з Енн Перрі на конференції, присвяченій детективним романам у Канаді, ще до того, як була опублікована моя перша книжка «Зловісно тихе життя». Вона погодилася прочитати її і стала першим відомим письменником, який схвалив мою книжку. Це видатна подія для будь-якого письменника-дебютанта. Енн Перрі прекрасна людина, як тілом, так і душею, і я глибоко вдячна їй за прихильність, не кажучи вже про схвальні відгуки. Я надзвичайно вдячна всім іншим письменникам, які також підтримали мою роботу. Прочитати весь роман — нелегке завдання, коли на вас чекає мільйон інших справ. Але Маргарет Йорк, Реджинальд Гілл, Енн Грейнджер, Пітер Лавсі, Дебора Кромбі та Джулія Спенсер-Флемінг не пошкодували для мене свого часу. І я готова зробити те саме для інших, якщо мене попросять.
Я висловлюю щиру подяку чудовій Кім Макартур і її команді.
І наостанок, дякую Терезі Кріс, моїй агентці, за її мудрість і здорове почуття гумору, а також Шеріз Гоббс із Headline та Бену Сев’є з видавництва St Martin’s Press за те, що вони зробили цю книгу кращою, виявивши надзвичайну люб’язність і турботу.
Я щаслива жінка — я це знаю.
Про видання
ПЕННІ Луїза
Фатальне благословення
Роман
Головний редактор
Відповідальний за випуск
Редактор
Художній редактор
Верстальник
Коректор
Підписано до друку 16.09.2024
Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 24
E-mail: cop@bookclub.ua