Лекси Райан – Ці плутані зв'язки (страница 71)
Тінан із цікавістю спостерігає за мною, потім знову зосереджується на роботі.
— Моя теж, — тихо каже він. — Звісно, Дикі фейрі часто ночують надворі, хоча аристократи віддають перевагу більш вишуканим помешканням, — він хитає головою. — Але не моя мати. Вона забирала нас із палацу в ліс принаймні двічі на місяць. Хотіла, щоб нам було зручно спати навіть на ліжку із соснових голок і зоряної ковдри над головою.
— Ти виріс у Скелястому замку? — запитую, розуміючи, що небагато знаю про минуле Тінана. Він завжди такий тихий.
Той киває:
— Прета — моя кузина. Наші матері були сестрами.
— А коли тут усе владнається, ти повернешся на землі Диких фейрі чи залишишся з Фінном?
Тінан округлює очі, ніби не очікував почути це запитання, але хитає головою та розпаковує інший спальний мішок.
— Тобі варто запитати Фінна про його плани. Але я знаю, що Міша хотів би, щоб я повернувся. Я сумую за домом.
Фінн з’являється з-за дерев з оберемком товстих гілок у руках; поруч із ним іде Кейн. Я ніколи не думала про плани Фінна. Напевно, бо вважала, що на троні Тіней сидітиме він. А тепер усі вони думають, що його посяду я, і хоч як я хотіла б злякатися такої перспективи, почасти це здається правильним, немов якийсь шматок головоломки несподівано став на місце. Однак я не можу уявити, що робитиму це без друзів поруч. Я б так не хотіла.
— А Прета? Вона повернеться додому з тобою? — запитую я Тінана.
— Не впевнений, що вона вважає землі Диких фейрі своїм домом. В Опівнічному палаці Прета закохалася у Вексія. У прісноводних водоймах Старелії народила Аарк. Вона змінилася в цих землях.
— Як змінилася? — запитую я.
Фінн опускає оберемок гілок і сміється.
— З молодої зухвалої нареченої вона перетворилася на люблячу дружину й матір, — каже він, і Тінан киває. — Коли ти зійдеш на трон, то зможеш обирати собі радників, — додає Фінн. — Раджу обміркувати кандидатуру Прети. Вона була б рада мати привід залишитися у Дворі Місяця.
— А як щодо тебе? — запитую я Фінна. — Які в тебе плани?
Тінан прочищає горло, і вони з Кейном перепрошують та зникають у лісі.
Фінн на мить зустрічається зі мною поглядом, але довго мовчить, зайнятий розведенням багаття.
— Усе залежатиме від моєї королеви, — нарешті відповідає він, не відриваючи очей від полум'я. — Але як споріднена душа я можу найкраще служити й захищати тебе, якщо буду поруч.
А якщо я не стану королевою? Якщо Меб запропонує рішення, в якому мені не доведеться обіймати престол?
Сумніваюся, що це можливо. Ти спадкоємиця Меб. Обіцяне дитя.
— Я думаю, не варто забувати, що досі є ймовірність та можливість, що на трон сяде саме Себастіан.
Фінн вказує двома пальцями на купу хмизу та гілок, і вона спалахує. Він обходить тріскотливе багаття і встає переді мною.
— Я буду з тобою, — каже він, обхоплюючи моє обличчя долонею, — поки ти дозволятимеш. Хай де ти будеш.
* * *
Фінн першим заступає на вахту, й навіть уві сні я повністю усвідомлюю його присутність, коли він будить Кейна та готується спати. Чую м’які кроки Фінна, шурхіт черевиків, коли він скидає їх, шелест одягу, який він знімає.
Ми не домовлялися, як спатимемо, але я не дивуюся, коли він опускається на землю поруч зі мною. Здається, він визнав нашу спорідненість і припинив опиратися бажанню бути ближче до мене. Ковзнувши під ковдру, він скручується калачиком за моєю спиною. Через тканину сорочки я відчуваю тепло його тіла, воно обволікає мене. Коли Фінн обіймає мене за талію, я зітхаю і розчиняюся в ньому.
Мені так добре. Так
— Пробач, — шепоче Фінн. Його рука стискає мою талію міцніше, і він цілує мене в шию просто під вухом. — Спи. Завтра довгий день.
— Знаю. У мене голова йде обертом.
Він просовує руку мені під нічну сорочку й ніжно гладить мій живіт. Я заплющую очі й зосереджуюся на теплих кінчиках пальців, що вимальовують вісімку на моєму животі. Символ нескінченності. Може, ми й не укладали зв’язку, але поєднані одне з одним назавжди через нашу спорідненість. Хоч як усе складно і приголомшливо, та я знаходжу в цьому певну розраду.
— Розкажи мені про наш зв’язок, — прошу я. — Що означає бути спорідненим із кимось?
— Коли рід Меб було винищено, ми подумали, що разом із ним втратили й цей тип зв’язку. Раніше спорідненістю вважався зв’язок між правителем Немилостивих та іншим фейрі, переважно кимось із найближчого оточення королеви. Кожен правитель роду Меб був споріднений із кимось, зазвичай дуже могутнім. Спорідненість — це зв’язок, який дозволяв правителеві черпати силу від свого партнера.
— І ця спорідненість була тільки в нащадків Меб?
Фінн притискається міцніше, ніби намагається опинитися ще ближче.
— Так. Ми підозрюємо, що це якось пов’язано з тим, як з’явилися Двори. З чимось, що зробила Меб, аби захистити свою доньку, перш ніж передати їй корону. Але ми не знаємо напевно, бо ще не бачили нічого подібного. У представників мого роду не було подібного зв’язку. А якщо й був, жоден із них так і не знайшов свою споріднену душу.
— А як проявляється ця спорідненість? Вона схожа на зв’язок у парі?
Він хитає головою:
— Ні, споріднені не відчувають емоцій і розташування одне одного. Це односторонній зв’язок між магією одного фейрі та іншого.
— Це тому тобі погано, — кажу я. Розвертаюся в обіймах Фінна, щоби подивитися йому в очі. — Через
Тільки коли ти використовуєш забагато сили, але навіть тоді, за належної підготовки, ти могла б користуватися значно меншою частиною. Тобі вдається дедалі краще, і якщо продовжиш удосконалюватися, зі мною все буде гаразд.
— Я не хочу завдавати тобі болю.
Ти й не завдаєш. З кожним днем ти керуєш своєю силою вправніше. Я навчу тебе використовувати її ефективніше, щоб ти рідше потребувала моєї.
— І що буде, коли я навчуся?
— Тоді зі мною все буде гаразд. Я був народжений для цього.
Від цих слів я здригаюся.
— Бути спорідненим із королевою Тіней — велика честь. Мій пращур, король Кайрін, був останнім відомим спорідненим фейрі, до того як його дружину, королеву Рію, вбили.
— То ти не нащадок Меб?
Його губи смикаються, наче він здогадується, що я запитую, чи не є ми дуже далекими родичами.
— Ні. Кайрін отримав корону після королеви Рії, коли вважалося, що її рід урвався.
— Вони були спорідненими, але не одруженими?
— Ні, але легенда свідчить, що вона любила його більше, ніж будь-кого зі своїх чоловіків.
Я округлюю очі.
— Проте чому вона не вийшла заміж за
Фінн стиха посміюється.
— Так вийшло. Королеви не виходили заміж за своїх споріднених партнерів. Вважалося, що це надто небезпечно. Мета спорідненого — захищати королеву. Давати їй свої силу й магію. Якби вони були одружені, королева, можливо, не захотіла би піддавати його ризику.
— В усіх королев були романтичні стосунки зі своїми спорідненими?
Фінн ковтає.
— Спорідненість зближує пару, тому хімія і глибші почуття помітні одразу. Хоча, як відомо, випадків платонічних стосунків між спорідненими було не менше, ніж романтичних.
— А королеві можна зв’язуватися зі своїм спорідненим партнером?
Фінн так довго мовчить, що я вже шкодую про своє запитання. Можливо, я неправильно витлумачила його почуття. Можливо, він не хоче нічого змінювати між нами. Коли він нарешті починає говорити, його голос тихий, як подих вітру.
— Між спорідненим і його королевою сила рухається тільки в одному напрямку. Якщо вони зв’яжуться, їхні сили поєднаються й рухатимуться в обидва. Це єдина причина, чому цього ніколи не робили, чи принаймні ніколи не говорили про таке. Королеви не могли допустити, щоб споріднені виснажували їхні сили.
— А якщо королева сама цього хотіла?
— Це, як і все інше, залежить від самої королеви. — Його рука ковзає вниз на моє стегно і стискає його. — Якщо королева, про яку ми зараз говоримо, — ти, можу впевнено сказати, що твій споріднений партнер вважатиме за честь розділити з тобою зв’язок.
Від його обережних слів моє серце стискається. Я ніколи не замислювалася над тим, якого сильного болю Фінну завдало моє рішення зв’язатися із Себастіаном. Я була занадто заклопотана, страждаючи через зраду обох принців, щоб думати про це.
— Я сказала Себастіану, що він повинен мене відпустити, — роблю паузу. — Він відмовляється розривати зв’язок, але я нізащо не дозволю йому повірити, нібито в нас іще є шанс. Не тоді, коли мої почуття до тебе такі сильні, — я заплющую очі. — Знаю, може здаватися, ніби на мене впливає наша спорідненість, але річ не тільки в цьому. Так було вже давно. Я просто хочу… хочу, щоб у нас був шанс дослідити це. Щоб нам не заважав мій зв’язок із Себастіаном.