Иван Котляревский – Енеїда (страница 6)

Якби в оренду на танець. Взяла кораблик бархатовий, Спідницю і карсет шовковий І начепила ланцюжок; Червоні чоботи обула, Та і запаски не забула, А в руки з вибійки платок. 34.[32] Еней же, з хмелю як проспався, Із’їв солоний огірок; Потім умився і убрався, Як парубійка до дівок. Йому Дідона підослала, Що од покійника украла, Штани і пару чобіток; Сорочку і каптан з китайки, І шапку, пояс з каламайки, І чорний шовковий платок. 35.[33] Як одяглись, то ізійшлися, З собою стали розмовлять; Наїлися і принялися, Щоб по-вчорашньому гулять. Дідона ж тяжко сподобала Енея так, що і не знала, Де дітися і що робить; Точила всякії баляси І підпускала разні ляси, Енею тілько б угодить. 36.[34] Дідона вигадала грище, Еней щоб веселіший був, І щоб вертівся з нею ближче, І лиха щоб свого забув: Собі очиці зав’язала І у панаса грати стала, Енея б тілько уловить; Еней же зараз догадався, Коло Дідони терся, м’явся, Її щоб тілько вдовольнить. 37.[35] Тут всяку всячину іграли, Хто як і в віщо захотів, Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика, і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута; В хлюста, в пари, в візка іграли І дамки по столу совали; Чорт мав порожнього кута. 38. Щодень було у них похмілля, Пилась горілка, як вода; Щодень бенкети, мов весілля, Всі п’яні, хоть посуньсь куда. Енеєві так, як болячці Або лихій осінній трясці, Годила пані всякий день. Були троянці п’яні, ситі, Кругом обуті і обшиті, Хоть голі прибрели, як пень. 39.[36] Троянці добре там курили, Дали приманку всім жінкам, По вечорницям всі ходили, Просвітку не було дівкам. Та й сам Еней-сподар і паню Підмовив паритися в баню… Уже ж було не без гріха! Бо страх вона його любила,