Хулио Кортасар – Читанка для Мануеля (страница 58)
За свідченням Ґарельї, її арештували вдома разом з чоловіком троє або четверо поліцаїв у цивільному, які від першої миті почали вдаватися до насильства. Поліція, здається, пов'язала її з утечею ґерильєро з в'язниці в Тукумані.
Від самого початку її грубо лапали й ображали словами. Згодом перевели в місце, якого вона не може точно назвати. За словами Ґарельї, її роздягли й почали застосовувати електричні удари до всього тіла, надто до грудей, піхви, зубів і вуст.
Водночас її били по обличчю.
В одному уступі своєї розповіді сеньйора Ґарельї повідомляє, що один з її катів — його називали «Здоровило» — змінив своє ставлення до неї й казав, мовляв, «закохався в неї». Ув'язнена розповідає, що в неї були зав'язані очі, тож вона не могла бачи-
свого дезертирства, а також у США, де вони живуть сьогодні як почесні громадяни, тридцять два колишні американські солдати дали свідчення, розповівши про нелюдські вчинки, в яких вони брали участь у В'єтнамі. Лейн, що є автором дивовижного дослідження про помилки, скоєні під час розслідування вбивства президента Джона Фіцджеральда Кеннеді, опублікував свої «Розмови з американцями», вони вийшли недавно у видавництві «Simon et Schuster», ось кілька уступів із книжки.
Чак Онан, штат Небраска
ЛЕЙН. Чи давали вам коли-небудь вказівки, як допитувати полонених ворогів?
ОНАН. Так.
•Де?
— На всіх військових базах. Але протягом місяця до відправки у В'єтнам навчання стало інтенсивнішим. У Бофорті на базі морської піхоти (в Південній Кароліні) нас готували до виживання в джунг-
ти обличчя свого ката, проте доторкнулася до нього й пересвідчилася, що він плаче.
За її свідченням, цей поліцай був досить обізнаний із медициною і сказав сеньйорі Ґарельї, що йому треба скласти іспити ще з чотирьох предметів, щоб стати адвокатом.
Норма Морельйо: заарештована 30 листопада військовим персоналом у місцевості Гойя, згодом її перевели до командування 2-го армійського корпусу в Росаріо. Родичі змогли провідати її лише через місяць. І її адвокат доктор Бельйомо, і її брат Рубен Мотельйо стверджували, що її піддавали тортурам на військових об'єктах. Натомість, коли ії передали поліції, до неї ставилися добре.
Мірта Міґуенс де Моліна: заарештована 11 грудня. Її свідчення зачитала на прес-конференції її адвокат доктор Мануела Сантучо. Її арештували двадцять чоловік у цивільному. Згідно з текстом свідчення, її роздягли й піддавали багатьом сеансам електричних ударів. Троє чоловіків зґвалтували її, а одного разу ввели їй в анус ручку для письма.
Її піддавали й психологічним тортурам. У сусідній кімнаті катували її чоловіка й не раз заявляли їй про його смерть. Крім того, казала, що бачила свого чоловіка в страшному стані, яєчка і вуста йому попекли кислотою.
Мірта Кортесе де Аль: заарештована 19 липня в Росаріо. У своєму
лях. І пояснювали, як катувати полонених.
• Хто давав вам ці вказівки?
— Здебільшого сержанти, а також деякі офіцери, лейтенанти, інколи й капітан.
• Що вони пояснювали вам?
— Як катувати полонених…
• Наприклад?
— Зняти з людини взуття й бити її по підошвах. У порівнянні з іншими методами, цей ще досить лагідний.
• Які інші методи пояснювали вам? Ви можете назвати приклад?
— Нам казали, що слід використовувати радіопередавачі. Треба прикріпити електроди до статевих органів.
• Вам показували на практиці застосування цих методів чи тільки говорили про них?
— Там були малюнки на таблицях, які докладно показували, як зафіксувати електроди на яєчках чоловіка або на тілі жінки…
• Ці малюнки робив хтось із офіцерів?
письмовому свідченні розповідає, як її заарештували й помістили до камери регіонального відділу федеральної поліції. Її катували електричними ударами в найчутливіші зони тіла. Її ображали й погрожували їй смертю, а один з поліцаїв казав, що йому «дуже тяжко бачити мене в такому стані». Далі у своєму свідченні вона стверджує: «Вдавалися й до інших, ще нечуваних методів. Клали на очі, прикриті папером, електричний дріт, а навколо голови — інші дроти, й пов'язали їх дуже тісно. Ці дроти пекли мене, я відчувала гострий біль. Моє тіло мало дедалі меншу опірність, було вкрите синцями від ударів і електричних розрядів». Далі вона повідомляє, що, коли непритомніла, «кати вдавалися до наркотиків, які містилися в сигаретах, ампулах, ватних тампонах і пастилках, вони оживляли мене, щоб я далі могла витримувати такий допит. Вони водили мені по шкірі невеличким коліщатком, яке випромінювало тепло, а в окремих місцях спричинило опіки». Під час інших допитів мене піддавали інфрачервоному опроміненню, яке «призвело до тяжких опіків у районі сідниць».
Далі вона зазначала, що через тиждень після арешту «моє тіло перетворилось у безформну синю масу, шкіра почала відпадати, мною всякчас тіпало. Мої руки і ноги були паралізовані. Мені казали, ніби я в Уругваї і що всіх тортур мені завдавала одна екстремістська організація».
Згодом її перевели до відділу федеральної поліції в Мерседесі, де її вже не катували. Потім до аргентинської політичної поліції (DIPA) в Ла-Платі,
— Ні, то були надруковані зображення, приклеєні до таблиць.
• А що вам ще пояснювали?
— Як виривати нігті.
• Який інструмент радили вам для цього?
— Плоскогубці, що їх використовують радіотехніки.
• Хто вам пояснював ці методи?
— Один сержант.
• Яких інших методів вас навчали?
— Різних речей, які можна робити з бамбуковими паличками.
• Наприклад?
— Забивати їх під нігті або у вуха.
• Вам коли-небудь демонстрували ці методи?
— Так. Одного разу били одного чоловіка по підошвах. Йому наказали лягти на землю й били прикладом гвинтівки.
• Вам давали особливі вказівки, як треба допитувати жінок?
— Так.
• Що вам казали?
звідти її привели до судді. «Їм довелося нести мене, — розповідала вона, — бо мої ноги й далі не ворушилися. Мене показали одному з членів моєї родини, що не впізнав мене. Були там і судові лікарі. Суддя вимагав відправити мене до психоневрологічної лікарні, де я пробула десять днів».
Ґуїльєрмо Оскар Ґарамона: заарештований 21 листопада разом з Адріаною Монікою Аріас і Нестором Потом у Росаріо. Згідно зі свідченням, їх привезли до комендатури поліції, де їх били різні поліцаї. Застосовували до них і удари електричним струмом. Ґарамону катували протягом 24 годин — з невеличкими інтервалами, — і він стверджує, що «на тій стадії я був увесь попалений електричними розрядами і потовчений ударами».
Далі він розповідав: «Вони накинулися на мене, наче люті звірі. Коли в мене потекла кров із носа, вони ще дужче розлютилися і били ще нещадніше. Мені показали нове знаряддя тортур, сказали, що його виготовляють «янкі» і що його дали їм для ліквідації тих, хто с… на службу безпеки. Воно складалося з пластмасової кулі з пружиною і пластинкою, її клали до рота, а кулю відтягували сантиметрів на 15–20, і вона поверталася зі страхітливою силою».
Потім, як подано у свідченні, вони привели одну жінку, «роздягли її й поклали зверху на мене. Нас обох катували електричним струмом, їй сказали, що скалічать їй піхву, щоб вона ніколи не могла мати дітей… А мені сказали, що, коли я помру, мене викинуть із
— Вказівки були досить садистські. Я не хотів би розповідати про це. Що це дасть, якщо говорити про них. Я хотів би забути, звільнитися від цього.
• Я хочу забезпечити вашим словам якомога ширшу аудиторію. Ви, певне, чули, як Ніксон казав, мовляв, Мі-Лай — це окремий випадок, американські солдати великодушні й гуманні. Тож якщо морських піхотинців навчали катувати у В'єтнамі, чи не здається вам, що люди повинні знати про це?
— Звісно, що нас учили катувати, але люди не хочуть ані чути про це, ані вірити цьому. Проте, якщо існує бодай найменша можливість, що це стане в пригоді, я розповім, як усе діялось.
• Чого ви навчилися, щоб катувати полонених жінок?
— Ми мали роздягати їх, розводити їм ноги і вставляти в піхву загострені палиці або багнети. Крім того, нам казали, що ми можемо ґвалтувати жінок, коли тільки захочемо.
• А що ще?
— Нам пояснили, як відкрити фосфорну бомбу, щоб вона
третього поверху і скажуть, мовляв, я наклав на себе руки… Уже було несила терпіти, я просив, щоб вони вбили мене, а мені відповіли, що так вони мене теж убивають, але повільно».
Уґо Маркос Дукка: заарештований 7 вересня 1971 р. в Тукумані, тепер перебуває в будинку № 37 по вулиці Вілья-Дебото. За його словами, потім його перевели в центральний департамент поліції, де й побили. Згодом, каже він, його перевели на територію управління зв'язку, «де офіцер Кінтерос і два кати раз по раз били мене по обличчю, заганяли мені голки під нігті, топталися мені по пальцях ніг… Мені постійно брехали про мою жінку і дітей».
Тірсо Янєс: заарештований у Тукумані, того самого дня, що й Дукка, і теж у зв'язку з утечею ґерильєро РАН. Його теж били різноманітними способами. «Мені пропонували врятувати життя, якщо я викажу своїх товаришів, і сказали, що Сантільяна й Мартінеса вже розстріляли».
Роберто Сантучо: заарештований у Кордові 2 вересня. Його перевели до комендатури поліції й піддавали тортурам, які «полягали в ударах чимсь твердим, можливо, довбнею, по підошвах, неперервних, різноманітних і під різним кутом ударах у живіт, по голові й по вухах, по руках і електричних розрядах, застосованих до всього тіла, надто до статевих органів».