Григорий Сковорода – Українська байка (страница 33)

І по Лисичому словечку Не  нівечить Овечку.

КОВАДЛО  І МОЛОТ

— Таки  тобі  хоть раз  кувати  остивало? — Питало Молота Ковадло. Задихавшись, йому  мій  Молот промовля: — Питайся не мене  — спитайся коваля.

ВІВЧАР  ТА ВІВЦЯ

Вівчар, як  стриг  Вівцю, розжалувавсь над  тим, Що  стілько трудиться над  стадом  він  своїм, Що  тих трудів  його  не стоїла  скотина; Вівця  озвалася: — А з чого  сірячина?

ІВАН І ПЕТРО

У Йвана та Петра дві хати  запалали, А Йван з Петром самі  себе  не рятували, А тілько, стоячи, кричали на живіт. Іван:  «Гасіть  огонь!»  Петро: «Огонь  гасіть!» Прислів’я каже:  більш  роби, Та менше говори...

ГАДЮКА

Гадюку  мерзлу  взявши в руки, Іван  за пазуху  відтаять положив. Гадюка в пазусі  одтила Та Йванові жала  впустила. Гадюка ожила — добродій більш  не жив; Від яду вмер,  набравшись муки. Так  платять за добро  Гадюки! 

МЕТЕЛИК  І КОМАР

Комар, Метелика уздрівши долі,  в глині, Подумав: «Поділом: так  низько не літай!» Піднявсь, дзижчить, — і сам  застряв у павутині. І поділом: не дуже вгору  піднімай!

ГЛЯНЬ НА СЕБЕ!

Сміявсь і реготавсь, узявшися за боки, Колись зустрітивши Сліпого, Одноокий; Тут Косий підійшов — з обох  розхохотавсь, До лайки і до свари; Прийшов Старий, і той  над  Косим реготавсь, На  ніс  наткнувши окуляри; Видючий се ввидав І всіх їх осміяв.

НЕ ЗЛОДІЙ

Пропала в Сидора кобила; На  третій  год її у Прокопа пізнав; А Прокіп всім  кричав, Що  він  її не крав, А нишком взяв;  як  на полі  ходила. Не  злодій, бач! Не  вмер  Данило, Болячка задавила!

ОСЕЛ ТА СВИНЯ

Осел  почванитись хотів Перед сусідкою своєю Свинею, Що  чув в ліску  всіх птахів  спів. — Ну,  — каже, — соловей чирикав, заливався; Щиголь цвірчав і затягався, Ворона дралась дужче  їх. Найкраще півень пів Іванів... А я,  як  загорланив, Та заглушив усіх! — Свиня захрюкала, барложачись край  тина: — З тобою  птицям спорить гріх, Бо  ти їх більша  всіх скотина.

ХОМИНА  ЖІНКА

Хому  та кашель злий  напав;