Григорий Сковорода – Українська байка (страница 31)
Що жінку б він на відьму проміняв...
Побила б вас, жінки, недобрая година!..
Ні... я сказати мав,
Що Прокіп розум потеряв.
О, бити б Прокопа та бити —
Не вміє жінці угодити!
ДУРНИЙ І РОЗУМНИЙ
Десь на розумного дурний напав: кричав,
І лаяв, і ворчав;
Розумний все мовчав.
А як охрип дурний, розумний говорив:
— Якби дзвін не пустий, то він би й не дзвонив.
СКУПИЙ
Скупий не спав — робив, скупий не їв — копив,
А від того... ще більш розбагатів?
Ні, околів!
КІНДРАТ
Збирається Кіндрат орати:
Готов батіг, ярмо дістав;
Пішов же воликів та плуга добувати —
Йому ніхто й не дав.
Готова і дуга, й удили, —
Не достає — возочка та кобили...
УБОГИЙ, БАГАТИЙ
Убогий Максимець: у нього, як на смішки,
Не тілько що людей — нема в господі кішки.
Максим багатий став — відкіль свої набрались:
І двері від рідні його не зачинялись!
СУДДЯ
Явилася душа на той світ. Проводжатий
Став душу новичка питати:
— Відкіль і хто така? — Із города Жлуді,
Сиділа тридцять рік безвихідно в суді;
На світі я нічого не грішила —
Бо я нічого не робила. —
У голові судді не жив, як треба, цар —
Він все підписував, а правив секретар...
Суддю у пекло не послали.
Умилосердились, сказали,
Що тим суддя не злий,
Що зовсім був дурний.
ЗАРІК
З похмілля Клим недуж валявся
І дав собі зарік,
Що він не буде брать горілки в рот вовік;
А тілько що очунявся, пройнявся —
Вже третій день в шинкарки похмелявся!
Хто сам собі дає зарік —
Пропащий чоловік.
КОЗАКОВА ЖУРБА
Украли в козака коня;
А козака об тім журба напала,
Що на коні оброть новісінька пропала!..
П’ЯНИЙ
Чуренка жінка із шинка
Вела п’яненького; а панотець спитався:
Навіщо він за жінку все держався?
Чуренко й каже: — Єсть пословиця така:
Сліпець ссміліше ходить,
Як повводатар вводить.
ХОМИХА
Хомиха кожен день свого Хому чухрала.
Почувши те, кума кумі сказала:
— Хома з Хомихою пропащий неборак!
В мозолях, в синяках і тіло все, й маслак!.. — 
