Григорий Сковорода – Українська байка (страница 29)
Хто книжечку нову із них скомпонував?
Почувши, зо сміху хазяїн як не вмер:
Багато єсть таких Каламарів і Пер!
БУШЛЯ
Ласуха Бушля до Рибок,
Стара, підстрелена, крива і одноока,
Не здужала бродить глибоко
За Рибами в ставок.
Лукава й здумала: дай, каже, попитаю
Та Рибок налякаю.
От стала говорить до Риб: — Від рибалок
Я чула, що хотять ввесь іспустить ставок,
Щоб, не бродивши в воду,
Забрать всю Риб’ячу породу. —
А Риби в плач! Давай її просить,
Щоб їх переносить
В другий ставок!
А Бушлі й на руку ковінечка! Таскала
Дурних Рибок — та все глитала!
Поїла Бушля всіх, — у горлі Рак застряв
І Бушлю доконав.
КЛИМ П’ЯНИЙ
Клим, п’яний як земля, з шинка йшов у вітряк
Та став на улиці і ключ держить в руках;
А кум, побачивши, озвався так до Клима:
— Іди в вітряк — вітряк перед очима!
А Клим йому: — Тривай — ммлини ддо мене йддуть;
Піддійде мій — ось ключ — ззумію ввідімкнуть!
РІВЧАК І РІЧКА
Розпінився Рівчак весною в половодді,
Сміявсь над Річкою, що потиху текла.
На літо — Річка все в одній тече поводі,
А в Рівчаку — й земля засхла.
За Річку я сказав би Рівчаку дурному:
Хто добре робить — той не хвалиться нікому.
МІШОК З ГРІШМИ
Голодний у степу знайшов мішок з шагами.
Узяв — і кинув геть: — Я думав — з сухарями!
РАЛО
Хтось Рало видумав (запевне, німчура!).
Премудре Рало
На бувкуні легесенько орало!
Останніх воликів кум Сидір із двора —
І за безцінок збув... Купив новеньке Рало.
Хоть воликів у Сидора не стало,
Зате ж німецьке Рало
Новісіньке коло ясел стояло!
СУД
Петро у Хведора кобили позичав
І, їдучи у ліс, заїхав до Одарки, шинкарки,
Та, грішний, після чарки
Кобилі хвіст при ріпиці ввірвав
(В Петра віжок — нечистий мав);
А Хведір на Петра у суд позов подав.
Суддя товстів — Петрів капшук худав...
А далі діло так рішили:
«Понеже оний Петр у Хведора взайми
Не брав безхвостої кобили,
То ми
Реченному Петрові присудили:
Кобилу ту йому держать;
А виросте їй хвіст — хазяїну віддать».
За Хведорове, бачиш, жито
Та Хведора ж і бито!
КРИЛА У ВІТРЯКА
