Фрэнк Херберт – Єретики Дюни (страница 75)

— Я маю таку владу, — сказала вона. Її слова зробили це правдою. Взявши таку владу, вона відібрала в Тарази можливість заперечити це. Та Одраде знала, що ці слова, сказані нею самою, змусили її обрати курс, який дуже відхилявся від подальших етапів проєкту Тарази.

Незалежна дія. Те, чого вона прагнула від Альбертуса.

«Та я на сцені і знаю, що необхідно».

Одраде глянула на Сестер-охоронниць.

— Прошу, залишайтеся тут і простежте, щоб нам не перешкодили.

А Ваффові сказала:

— З таким же успіхом ми могли б розмовляти в комфорті. — Махнула рукою на два слідокрісла, що стояли під прямим кутом одне до одного по той бік кімнати.

Одраде почекала, доки вони всілися, тоді відновила розмову:

— Зараз між нами має бути певна міра щирості, яку рідко дозволяє дипломатія. Надто багато висить на волоску, щоб ми дали втягти себе у дрібні виверти.

Вафф дивно на неї глянув.

— Ми знаємо, що у ваших найвищих радах немає згоди, — сказав він. — Нам зроблено певні тонкі пропозиції. Є це частиною…

— Я вірна Сестринству, — промовила вона. — Навіть ті, хто намагався з вами зблизитися, не мали іншої вірності.

— Це ще один трюк…

— Жодних трюків!

— Бене Ґессерит завжди вдаються до трюків, — звинуватив він її.

— Яких дій з нашого боку ти боїшся? Назви їх.

— Може, я навчився від тебе надто багато, щоб ти дозволила мені жити.

— Чи ж не можу я сказати те саме про тебе? — спитала вона. — Хто ще знає про наше таємне споріднення? Жінка, яка тут з тобою розмовляє, не є повіндою!

Вона зважилася промовити це слово з певною тривогою, та досягнутий ефект не міг бути більшим одкровенням. Вафф, вочевидь, був глибоко враженим. Йому знадобилося кілька довгих хвилин, щоб отямитися. Хоча сумніви зосталися, бо вона засіяла їх у ньому.

— Що доводять слова? — спитав він. — Ти й далі можеш узяти те, чого від мене навчилася, нічого не залишивши моєму народові. Ти й далі тримаєш над нами батіг.

— Я не ховаю зброї в рукавах, — зауважила Одраде.

— Проте у твоєму розумі є знання, що можуть нас зруйнувати! — Він озирнувся на Сестер-охоронниць.

— Вони є часткою мого арсеналу, — погодилася Одраде. — Відіслати їх?

— А з ними все, що вони тут почули, — сказав він. Відповів обережним поглядом на погляд Одраде. — Краще б нам усім відіслати геть наші спогади!

Одраде заговорила якнайрозсудливішим тоном:

­— Що б ми здобули, виявивши ваш місіонерський запал, перш ніж ви будете готові виступити? Яка була б нам користь, якби ми зіпсували вам репутацію, розголосивши, куди ви помістили своїх нових лицеплясів? О так, знаємо про Ікс і Рибомовок. Вивчивши тих нових, ми зайнялися їхнім пошуком.

— Ось бачиш! — Його голос був небезпечно гострим.

— Не бачу іншого способу довести нашу спорідненість, окрім як розкрити щось так само згубне про нас самих, — промовила Одраде.

Вафф онімів.

— Ми плануємо розселити червів Пророка на незліченних планетах Розсіяння, — заявила вона. — Що сказало б і зробило ракіанське священство, якби ти викрив це?

Сестри-охоронниці глянули на неї з ледь прихованими веселощами. Думали, що вона бреше.

— Зі мною немає охорони, — сказав Вафф. — Якщо небезпечну таємницю знає лише одна особа, то легко добитися, щоб та особа замовкла навіки.

Вона здійняла порожні рукави.

Він подивився на Сестер-охоронниць.

— Дуже добре, — промовила Одраде. Глянула на Сестер і зробила легкий знак рукою, щоб їх заспокоїти. — Прошу, Сестри, почекайте ззовні.

Коли двері за ними зачинилися, Вафф знову засумнівався.

— Мої люди не обшукали цих кімнат. Що я знаю про речі, які могли бути тут сховані, аби записати наші слова?

Одраде перейшла на мову ісламіяту.

— Тоді нам, можливо, слід розмовляти мовою, відомою лише нам.

Ваффові очі блиснули. Тією ж мовою він відповів:

— Дуже добре! Ризикну. І попрошу виявити мені справжню причину розколу серед… Бене Ґессерит.

Одраде дозволила собі всміхнутися. Разом зі зміною мови змінилася вся особистість Ваффа, всі його манери. Він поводився точнісінько так, як і очікувалося. Ця мова не посилить жоден його сумнів!

Вона відповіла з такою ж певністю:

— Дурні бояться, що ми можемо призвести до появи чергового Квізац Хадераха! Таке доводять кілька моїх Сестер.

— У цьому більше немає потреби, — сказав Вафф. — Той, що міг бути в багатьох місцях водночас, уже був і відійшов. Він з’явився лише для того, щоб привести у світ Пророка.

— Бог не посилав би такої звістки двічі, — погодилася вона.

Подібні сентенції Вафф часто чув цією мовою. Йому більше не здавалося дивним, що жінка може вимовити такі слова. Достатньо було мови і знайомих слів.

— Чи смерть Шванг’ю повернула єдність серед ваших Сестер? — спитав він.

— Ми маємо спільного ворога, — мовила Одраде.

— Всечесних Матрон!

— Ти мудро чинив, убиваючи їх і навчаючись у них.

Вафф схилився вперед, повністю поглинутий знайомою мовою і перебігом їхньої розмови.

— Вони правлять через секс! — вигукнув він. — Мають надзвичайні техніки посилення оргазму! Ми…

Запізно усвідомив, хто сидить перед ним і вислуховує це все.

— Ми вже знаємо такі техніки, — запевнила його Одраде. — Цікаво буде порівняти, але є очевидні причини, через які ми ніколи не намагалися вдатися до таких небезпечних засобів. Ці блудниці просто достатньо дурні, щоб припуститися такої помилки!

— Помилки?! — Він був помітно здивований.

— Вони самі тримають віжки в руках! — сказала вона. — Разом із наростанням влади мусить наростати їхній контроль. Така колісниця розпадеться через власний розгін!

— Влада, постійно влада, — пробурмотів Вафф. Тут йому сяйнула інша думка. — Ти хочеш сказати, що саме так упав Пророк?

— Він знав, що робить, — промовила вона. — Тисячоліття вимушеного миру, після чого наступили Голодні Часи та Розсіяння. Ці прямі результати й були посланням. Пам’ятай! Він не знищив ні Бене Тлейлакс, ні Бене Ґессерит.

— На що ви сподіваєтеся від союзу між двома нашими народами? — спитав Вафф.

— Надія — це одне, а виживання — інше, — відповіла вона.

— Як завжди, прагматизм, — сказав Вафф. — І дехто з вас боїться, що ви можете повернути Пророка на Ракіс з усіма його неушкодженими силами?

— Чи ж я цього не казала? — Мова ісламіяту мала особливо сильні питальні засоби. Це переклало тягар доказу на Ваффа.

— Тож вони сумніваються, що Божа рука причетна до створення вашого Квізац Хадераха, — промовив він. — А у Пророкові теж сумніваються?

— Дуже добре, скидаймо всі маски і діймо відкрито, — сказала Одраде і перейшла на заздалегідь обраний курс обману. — Шванг’ю та ті, хто її підтримував, відступили від Великої Віри. Ми не таїмо в собі гніву на Бене Тлейлакс за те, що ви їх убили. Це заощадило нам клопоту.