Фрэнк Херберт – Єретики Дюни (страница 63)
Вона бачила Теґові звіти про багатство, нагромаджене на Гамму. Частина поворотців мала грошові знаки й цінні папери, що могли використовуватися для обміну. На це ясно вказувала банківська активність.
Та яка валюта цінніша за прянощі?
Багатство. Ось воно. І хай якою була монета, однак торги вже почалися.
Тут Тараза розчула голоси за дверима. Аколітка нічної варти з кимось сперечалася. Розмова була тихою, але Тараза почула досить, щоб цілковито забути про сон.
— Вона наказала розбудити її пізнього ранку, — протестувала нічна вартівниця.
— Вона казала, щоб їй сповістили, тільки-но я повернуся, — прошепотів хтось інший.
— Кажу тобі, вона дуже втомлена. Їй необхідно…
— Необхідно, щоб її накази виконувалися! Сповісти їй, що я повернувся!
Тараза сіла, перекинула ноги через край ліжка. Знайшла стопами підлогу. Боги! Як боліли коліна! Та боліло й те, що вона не могла розпізнати, хто це пошепки сперечається з її вартовою.
— Я не сплю, — озвалася Тараза.
Двері розчинилися, нічна вартівниця заглянула в них.
— Мати Настоятелько, Бурзмалі повернувся з Гамму.
— Впусти його негайно! — Тараза активувала єдину світлокулю біля узголів’я ліжка. Її жовте світло прогнало темряву з кімнати.
Бурзмалі ввійшов та зачинив за собою двері. Не кажучи й слова, торкнувся перемикача звукоізоляції на дверях. Усі голоси ззовні зникли.
Тараза глянула на Бурзмалі. Він був низьким і худорлявим, з гострим трикутним обличчям, що звужувалося до тонкого підборіддя. Біляве волосся зчесане на високе чоло. Широко розставлені зелені очі були настороженими й пильними. Здавався надто молодим для посади башара, але Теґ під Арбело видавався ще молодшим.
— Викладай погані новини, — промовила Тараза. Бурзмалі прокашлявся.
— На Гамму досі не знайдено жодного сліду башара та його групи, Мати Настоятелько. — Його голос був низьким і мужнім.
— Викладай усе, — наказала вона. — Ти, очевидно, закінчив дослідження руїн Твердині.
— Ніхто не вижив, — сказав він. — Напасники були скрупульозними.
— Тлейлаксу?
— Можливо.
— Маєш якісь сумніви?
— Напасники використали цю нову іксіанську вибухівку, 12-Урі… Я… я думаю, це щоб ввести нас в оману.
— Що з Патріном?
— Точнісінько те, що доповіла Шванг’ю. Підірвав себе в кораблі-приманці. Його ідентифікували за шматками двох пальців та одним неушкодженим оком. Не залишилося нічого більшого, достатнього для зондування.
— Та все ж ти маєш сумніви! Переходь до них.
— Шванг’ю залишила послання, яке можемо прочитати тільки ми.
— У слідах потертості на меблях?
— Так, Мати Настоятелько, і…
— То вона знала, що на неї буде вчинено напад, і мала досить часу, аби залишити послання. Я бачила твій давніший рапорт про знищення під час атаки.
— Атака була швидкою і напрочуд потужною. Напасники не намагалися взяти полонених.
— Що вона написала?
— «Блудниці».
Тараза намагалася перебороти шок, хоча й очікувала цього слова. Зусилля, витрачені для збереження спокою, майже вичерпали її енергію. Це було дуже погано. Тараза дозволила собі глибоко зітхнути. Шванг’ю залишилася в опозиції до самого кінця. Та потім, розгледівши катастрофу, ухвалила слушне рішення. Знаючи, що помре, не маючи змоги передати свої життєпам’яті іншій Превелебній Матері, діяла, як наказувала основоположна вірність. Якщо не можеш зробити нічого іншого, озброй своїх сестер і завадь ворогу.
— Розкажи мені про пошуки гхоли, — наказала Тараза.
— Ми були не першими шукачами в цих теренах, Мати Настоятелько. Знайшлося багато слідів — обгорілих дерев, скель і чагарнику.
— Але це був не-корабель?
—
Тараза кивнула сама собі. Безмовне послання Старої Надійності?
— Наскільки детально оглянув ти цю територію?
— Я пролетів над нею, але це було під час рутинної подорожі з одного місця на інше.
Тараза вказала Бурзмалі крісло, що стояло в ногах її ліжка.
— Сядь і відпочинь. Я хочу, щоб ти розгадав для мене деякі загадки.
Бурзмалі обережно опустився в крісло.
— Загадки?
— Ти був його улюбленим учнем. Хочу, щоб ти уявив себе Майлсом Теґом. Ти знаєш, що мусиш вивести гхолу з Твердині. Не довіряєш до кінця нікому, крім себе, навіть Люціллі. Що ти зробиш?
— Звичайно, щось несподіване.
— Звичайно.
Бурзмалі потер вузьке підборіддя. Тоді сказав:
— Я довіряю Патріну. Цілковито йому довіряю.
— Гаразд, довіряєш собі та Патріну. То що ти робиш?
— Патрін уродженець Гамму.
— Я й сама про це міркувала, — промовила вона.
Бурзмалі дивився на підлогу перед собою.
— Ми з Патріном мали б підготовлений аварійний план, задовго до того, як він став би потрібним. Я завжди готую запасний варіант для розв’язання проблем.
— Дуже добре. А тепер — план. Що ти робиш?
— Чого Патрін убив себе? — спитав Бурзмалі.
— Ти певний, що він сам це зробив?
— Я бачив звіти. Шванг’ю та кілька інших не мали в цьому сумнівів. Я в це вірю. Патрін був достатньо вірним, щоб зробити це для свого башара.
— Для тебе! Зараз Майлс Теґ — це ти. Який план вигадали ви з Патріном?