Фрэнк Херберт – Єретики Дюни (страница 28)

Та, хай там як, воно зоставалося об’єктом неспокійної остороги.

Одраде розплющила очі й знову глянула на Теґа і Таразу. Мати Настоятелька заговорила на іншу тему. Як може інколи дратувати голос Тарази! Одраде знову заплющила очі й прислухалася до розмови. Здавалося, з цими голосами її пов’язує якась ланка у свідомості, і вона не може позбутися цього зв’язку.

— Дуже мало людей усвідомлює, наскільки значна частка інфраструктури цивілізації є інфраструктурою залежності, — сказала Тараза. — Ми докладно це вивчили.

«Кохання — це інфраструктура залежності», — подумала Одраде. Чому Тараза саме зараз порушила цю тему? Мати Настоятелька рідко робила щось без глибоких причин.

— Інфраструктура залежності — це термін, який охоплює все необхідне для виживання людської популяції, збереження чи збільшення її теперішньої кількості, — продовжила Тараза.

— Меланж? — спитав Теґ.

— Звичайно, але більшість людей дивиться на прянощі й каже: «Як мило, що ми можемо їх мати і що вони дарують нам життя, довше, ніж у наших предків».

— За умови, що вони можуть їх собі дозволити. — Одраде зауважила, що голос Теґа став дещо гризьким.

— Доки жодна окрема сила не контролює всього ринку, більшість людей може їх собі дозволити, — відповіла Тараза.

— Я вивчав економіку на колінах своєї матері, — промовив Теґ. — Їжа, вода, придатне для дихання повітря, незабруднений отрутою життєвий простір — існує багато різновидів грошей, а їхня вартість змінюється згідно із залежністю.

Почувши це, Одраде ледь утрималася від схвального кивка. Вона теж відповіла б так. «Облиш банальності, Таразо! Переходь до суті».

— Я хотіла б, щоб ти добре згадав науки своєї матері, — сказала Тараза. Яким лагідним став її голос! Та зненацька цей голос змінився, і вона гарикнула: — Гідравлічний деспотизм!

«Вона добре проставила наголос», — подумала Одраде. З па­м’яті полилися дані, наче вода з крана, відкритого на повну потужність. Гідравлічний деспотизм — централізований кон­троль необхідної енергії, такої як вода, електрика, паливо, медикаменти, меланж… Підпорядковуйся централізованій силі, що здійснює цей контроль, або ж енергію вимкнуть — і ти помреш!

Тараза заговорила знову.

— Є ще одна придатна до вжитку концепція, і я певна, що мати розповідала тобі про неї. Це ключова колода.

Тепер Одраде дуже зацікавилася. Тараза вела цю розмову до чогось важливого. Ключова колода — справді древнє поняття з часів до силових підвісок, коли дроворуби сплавляли зрубані колоди ріками до центральних тартаків. Інколи такі колоди утворювали загату. Тоді викликали експерта, що вмів знайти ту єдину ключову колоду, усунувши яку можна було вивільнити загату. Вона знала, що Теґ має умоглядне уявлення цієї концепції, але вона й Тараза могли прикликати з Інших Пам’ятей наочних свідків та побачити вибух води й уламків дерева при вивільненні загати.

— Тиран був такою ключовою колодою, — вела далі Тараза. — Він створив загату, а тоді вивільнив її.

Ліхтер різко задрижав, зіткнувшись із верхніми шарами атмосфери Гамму. Одраде на кілька секунд відчула напруження пояса безпеки, тоді рух корабля стабілізувався. На цей час розмова припинилася, а потім Тараза продовжила:

— Крім так званих природних залежностей, існують ще й релігійні, створені психологічно. Навіть фізичні потреби можуть мати такий неявний складник.

— Факт, який добре розуміє Міссіонарія Протектіва, — погодився Теґ. А все ж у його голосі Одраде знову відчула глибоку антипатію. Тараза, безперечно, теж її почула. Що вона робила? Могла ослабити Теґа!

— Ах, так, — сказала Тараза. — Наша Міссіонарія Протектіва. Люди мають могутню потребу в тому, щоб комплекс їхніх вірувань був «істинною вірою». Якщо це дає задоволення чи почуття безпеки і якщо це включено в комплекс вірувань, то яку ж сильну залежність це творить!

Тараза знову замовкла, бо їхній ліхтер знову почало трусити.

— Я б хотіла, щоб він використав силові підвіски, — поскаржилася Тараза.

— Це економить паливо, — промовив Теґ. — Зменшує залежність.

Тараза захихотіла.

— О так, Майлсе. Ти добре вивчив цей урок. Бачу в цьому руку твоєї матері. Прокляття матері, якщо дитина рушає від неї у небезпечному напрямку.

— Думаєш про мене як про дитину? — спитав він.

— Думаю про тебе як про того, хто щойно пережив перше безпосереднє зіткнення з махінаціями так званих Всечесних Матрон.

«Он воно що», — подумала Одраде. З почуттям шоку усвідомила, що Тараза звертає свої слова не до самого Теґа, а до ширшої аудиторії.

Вона промовляє до мене!

— Ці Всечесні Матрони, як вони самі себе називають, — сказала Тараза, — поєднали сексуальний екстаз і релігійний культ. Навряд чи здогадуються, наскільки це небезпечно.

Одраде розплющила очі й крізь перехід зиркнула на Матір Настоятельку. Тараза втупила погляд у Теґа, вираз її обличчя годі було прочитати, — крім очей, які жагуче прагли, щоб він її зрозумів.

— Небезпечно, — повторила Тараза. — Велика людська маса має безпомильну ідентичність єдності. Може виступати як єдина особистість. Може діяти як окремий організм.

— Так казав Тиран, — запротестував Теґ.

— Це довів Тиран! Мав Групову Душу і вмів нею маніпулювати. Майлсе, бувають часи, коли виживання вимагає від нас спілкування з душею. Душі, як ти знаєш, завжди шукають виходу назовні.

— Хіба ж за нашого часу спілкування з душами та духами не вийшло з моди? — спитав Теґ. Одраде не сподобався його напівглузливий тон. Вона помітила, що ця інтонація розгнівала й Таразу.

— Думаєш, я кажу про моду в релігії? — зажадала Тараза, а її високий голос став напружено жорстким. — Ми обоє знаємо, що релігії можна творити! Я кажу про цих Всечесних Матрон, що наслідують деякі наші звичаї, але наша глибша свідомість цілковито їм незбагненна. Насмілюються ставити себе в центр релігійного поклоніння.

— Це те, чого завжди уникали Бене Ґессерит, — промовив він. — Моя мати казала, що поклонники й ті, кому вони поклоняються, завжди поєднані вірою.

— І можуть бути розділені!

Одраде побачила, що Теґ несподівано перейшов у ментатський стан, його очі розфокусувалися, риси вигладилися. Зараз вона розгледіла частку того, що зробила Тараза. «Ментат їде верхи, як римлянин, на двох конях, кожна нога на іншому. Кожна його нога спирається на іншу дійсність, бо пошук схеми штовхає його вперед. Мусить їхати на двох реальностях до спільної мети».

Теґ промовив замисленим, позбавленим акценту голосом ментата:

— Розділені сили змагатимуться за домінування.

Тараза глибоко зітхнула від задоволення, майже чуттєвого і природно виявленого.

— Інфраструктура залежності, — промовила вона. — Розподілені сили змагалися б за лідерство, а ці жінки з Розсіяння контролювали б їх. Той військовий на кораблі Гільдії говорив про своїх Всечесних Матрон із благоговінням і водночас ненавистю. Я певна, що ти почув це у його голосі, Майлсе. Знаю, як добре навчила тебе мати.

— Я чув. — Теґ знову зосередився на Таразі, ловлячи кожне її слово, як і Одраде.

— Залежності, — сказала Тараза. — Якими простими і якими складними можуть вони бути. Візьмемо, наприклад, зубний карієс.

— Зубний карієс? — Шок вибив Майлса з ментатської колії. Одраде, яка спостерігала за цим, помітила, що саме такої реакції й хотіла Тараза. Вона чудово грала на своєму інструменті — ментату башарі.

«Я маю дивитися і вчитися», — подумала Одраде.

— Зубний карієс, — повторила Тараза. — Проста імплантація відразу ж після народження рятує від цієї напасті більшість людства. Попри це, ми мусимо чистити зуби та дбати про них іншим чином. Це так для нас природно, що ми рідко про це думаємо. Вважаємо використовувані для цього пристрої звичайною часткою нашого довкілля. А все ж ці пристрої, матеріали, з яких їх зроблено, інструктори з догляду за зубами та сукійські монітори — усі вони взаємо­пов’язані.

— Ментат не потребує пояснення взаємозалежності, — промовив Теґ. У його голосі й досі була цікавість, але з відчутним відтінком образи.

— Дійсно, — погодилася Тараза. — Це природне середовище процесу мислення ментата.

— Навіщо ж ти розповідаєш мені про це?

— Ментате, глянь на те, що ти знаєш про цих Всечесних Матрон, і скажи мені, у чому їхній ґандж.

Теґ відповів без вагань:

— Вони можуть вижити лише за умови, що постійно збільшуватимуть залежність тих, хто їх підтримує. Це глухий кут для узалежнених.

— Саме так. А в чому небезпека?

— Падаючи, вони можуть забрати з собою значну частину людства.

— Це й було проблемою Тирана, Майлсе. Я певна, що він це знав. А зараз слухай мене якомога уважніше. І ти теж, Дар. — Тараза глянула через перехід і зустрілася з Одраде поглядом. — Ми, Бене Ґессерит, впустили в людський потік дуже потужні… елементи дрейфування. Вони можуть спричинити загату. Без сумніву, нароблять шкоди. І ми…

Ліхтер знову ввійшов у зону, де його сильно трусило. Годі було розмовляти, тримаючись за свої сидіння і слухаючи ревіння та скрипіння довкола себе. Коли ця зона закінчилася, Тараза здійняла голос.

— Якщо виживемо в цій клятій машині та сядемо на Гамму, ти мусиш порозмовляти з Дар віч-на-віч, Майлсе. Ти бачив Атрідівський маніфест. Вона розповість тобі про нього та підготує тебе. Це все.

Теґ обернувся і глянув на Одраде. Риси її обличчя вкотре сколихнули його пам’ять: надзвичайна схожість із Люціллою, але і ще щось. Він тимчасово викинув це з голови. Атрідівський маніфест? Читав його, отримавши від Тарази з розпорядженням зробити це. «Підготує мене? До чого?»