Фонда Ли – Нефритове місто (страница 85)

— Ви маєте цілковиту слушність, Каул-дзень, — сказала Айт, дивуючи Шае таким офіційним звертанням. — Я відповідальна за його смерть, а проте ім’я його я не шептала. Лиш хотіла надіслати Безгірному клану переконливе повідомлення, вразити Каула Ланьшиньваня настільки, щоб він зрозумів: воювати з Гірським кланом — немудро й абсолютно даремно. Вчиняючи отак, я сподівалася уникнути війни або принаймні зменшити її масштаби. Та сталось не так, як гадалося.

— Бо ви завжди мали на меті вбити Хіло.

— Так.

Шае дозволила собі на мить із похмурою цікавістю поринути у розмисли, що дозволяли глянути на цю трагедію під геть іншим кутом. Якби перший напад увінчався успіхом — смерть Хіло стала би для Ланя страшним ударом. Та Айт мала рацію, коли припускала, що властиві Стовпу прагматизм і почуття відповідальності цілковито перемогли би бажання відомсти. Не маючи поруч потужного Рога, Лань з великою ймовірністю погодився б на умови перемир’я, а не став би ризикувати всім кланом у війні, де не мав переваги.

Шае повернулася думками до нинішньої ситуації. Можливості, що лишились у минулому, — лише ілюзії, замкнені двері, й ваги вони мають не більше за нереалізовані наміри.

— Це ви просили про зустріч, — нагадала вона Айт. — Але ж не для того, щоб спробувати переконати мене, що хотіли насправді вбити лише одного з моїх братів, а не обох.

— Ця війна не має сенсу й завдасть руйнівних наслідків для обох наших кланів, — різко сказала Айт. — Аудит ПАК — дитинний вчинок, у якому не було жодної потреби: він лише припрошуватиме Князівську Раду та пресу пхати носа у справи Зеленокостих. Невже ми насправді цього потребуємо, коли всі протиріччя можна тихо залагодити просто між кланами? Політики спробують запровадити законодавчі обмеження чи сформувати якусь там наглядову раду — і кому це вигідно? Так ми можемо навіть привернути міжнародну увагу, а останнє, чого потребує наша країна, — це ще більше іноземців, які втручаються у наші справи задля власної користі.

— Ви самі це на себе накликали, — відповіла Шае. — «Горяни» кричущо порушували правила Нефритового альянсу Кеконю. А Дожу вас прикривав.

— Дожу — чоловік далекоглядний і відданий Каулові Сеню та його ідеалам, — сказала Айт. — Він зрозумів, що жоден із онуків Світоча не здатний його заступити і що наш альянс неминучий, — вона перевела на Шае погляд, сповнений холодної рішучості. — Саме так, Каул-дзень, він — неминучий.

— Альянс? — промовила Шае. — А чого ж не називати його прямо? Йдеться про знищення ворогів. Про цілковиту владу над містом і монопольний контроль над усім нефритом у країні.

Айт роздивлялася Шае з такою крижаною увагою, що та на мить відчула трепет страху, немов між ребрами в неї забила крильцями нетля. Фізично Айт була не набагато сильніша за неї, та коли йшлося про змагання нефритових здібностей — це не мало жодного значення. Ця жінка пішла на вбивства ще перед похороном свого батька й не схилялася у храмі. Може, вона навіть здатна атакувати в присутності покаяльників. Якщо вона захоче вбити Шае просто зараз — ніщо її не зупинить. Шае змусила себе розслабитися, розпружуючи кожен м’яз та суглоб. Айт так близько, що Чуття з легкістю викаже страх Шае, і не важить, наскільки спокійний у неї вираз обличчя.

Нарешті Айт порушила тишу і заговорила таким тоном, неначе вичитувала впертій учениці:

— Ви — освічена жінка, яка бачила світ, не з тих, хто ніколи не полишав країни. Врахуйте те, що відбувається за межами Кеконю. Напруга між Еспенією та Їґутаном зростає з кожним днем. Світ ділиться на два табори, і кожна зі сторін жадає нефриту, який видобувають лише на цьому острові. Скільки коштів витратили еспенці, щоби створити СВ-1, який дозволяє споряджати їхні елітні війська нефритом? Їґутанці наразі пасуть задніх, але ж запевне на менше не розраховують. Мені розповідали, що вони досліджують, як збільшити природну опірність їхніх солдатів, щоб ті стали більш схожими на нас. Багато років тому так само чинили шотарці — кидали абукейок та кеконьок до секретних таборів, де їх ґвалтували й чекали вагітності, намагаючись створити шотарську армію із вродженою стійкістю до нефриту. Ми — невеличка країна, яка володіє безцінним ресурсом. Якщо ми не зможемо діяти розважливо — знову опинимося в залежності від імперій. І єдиний спосіб опиратися іноземцям на довгій дистанції — це знову об’єднатися в один клан.

— Ви хотіли сказати: «Об’єднатися через підкорення». Почали ви з того, щоб послабити Безгірний клан. Ви могли б обговорити умови чесного альянсу з Ланем, але знюхалися з Дожу і взялися постачати нефрит та інформацію гангстерам з наших територій.

Айт ніяк не реагувала на гнів Шае.

— Ви ж самі казали: Стовп — правитель клану, його хребет. І хребет може бути тільки один. Каул Лань був гордим чоловіком, він не став би добровільно поступатися владою над своїм кланом, особливо — маючи за спиною сильного Рога. А Ґоньт Аш та Каул Хіло здатні ужитися в одному клані не більше за двох півнів в одному курнику. Спочатку нам треба було здобути перевагу на вулицях, а вже потім переходити до щирої і продуктивної розмови.

— Де той додатковий нефрит, що ви отримували з копалень?

Айт украй здивувала Шае тим, що відповіла одразу:

— Продавали їґутанцям. Контракт, ясна річ, цілковито таємний, бо офіційно Кеконь є союзником Еспенії. Та, як ми знаємо, їґутанці вже скуповували нефрит на чорному ринку. І не важить, що ми робимо, наскільки суворі заходи запроваджуємо — контрабанда залишається проблемою. Потенційні прибутки контрабандистів настільки високі, що їх не віднаджує навіть смертний вирок. А якщо ми запропонуємо їґутанцям надійні поставки — це знищить підпільну торгівлю. Знизиться рівень злочинності в Кеконі, й суттєво збільшаться прибутки клану. Під час загострення стосунків ми плануємо постачати нефрит обом сторонам. Так ми отримаємо гарантії безпеки та збережемо доходи незалежно від того, хто з іноземців візьме гору.

— І саме тому ви почали виробляти «сяйво», — простота цього плану мимоволі викликала в Шае захоплення. — Ви ж не могли продавати їґутанцям стільки нефриту, не пообіцявши їм додати ще й «сяйва».

— Фабрики розмістили на континенті, виробляти СВ-1 там — швидко й дешево. Це не та якість, яку ви б толерували тут, на острові, але для іноземців згодиться. Їґутанці однаково не бачать різниці, та й у них стільки населення, що вони до нього ставляться як до витратного матеріалу.

Цікаво, скільки ж грошей «горяни» вже заробили на цих таємних контрактах, думала собі Шае. Красти потроху нефрит із державної скарбниці, продавати його іноземцям, підторговувати «сяйвом»… та тут може йтися про мільйони дьєнів. Сотні мільйонів.

У голосі Айт зринула захоплена нотка. В її густій аурі Шае відчула наполегливу та смертоносну завзятість, щось таке притаманне породистому мисливському звіру, який якщо вже взявся переслідувати здобич — радше бігтиме, доки не впаде замертво, ніж відмовиться від гонитви. Тепер вона змінила позу, щоб дивитися Шае просто в обличчя, і промовила:

— Якщо ми запропонуємо ринку надійні поставки дешевого СВ-1, продажі нефриту стрибнуть угору й ми отримаємо з цього зиск. А якщо перекриємо кран — іноземним урядам доведеться мати справу з нефритниками, що божеволіють, нездатні контролювати свої сили й помирають від свербцю. З такою владою над ринком ми, Зеленокості, збережемо контроль над нефритом — а ще розбагатіємо й матимемо можливість захищати країну, як захищали завжди.

Шае хвилинку помовчала, а тоді відповіла:

— Айт-дзень, це й справді далекоглядна та продумана стратегія.

І вона дійсно мала на увазі те, що казала. Айт таки була висококласним Стовпом: її не влаштовувало просто зберегти батьків спадок — вона шукала способів змінити шлях розвитку клану, та й усієї держави. Вона була грізною спадкоємицею Списа Кеконю.

Під проводом Айт «горяни» мали шанси збудувати на торгівлі нефритом і наркотиками міжнаціональну імперію. Вони були готові знищувати й поглинати своїх суперників, доки Кеконем не правитиме лише один клан. Їхня країна кидатиме хмиз у багаття міжнародної напруги й отримуватиме зиск від поширення нефриту та «сяйва» поміж мільйонами людей за її кордонами, а Зеленокості сидітимуть собі на дедалі вищій піраміді нефриту, яку вони й контролюватимуть.

— Я цілковито щиро ділюся з вами всіма моїми планами, — сказала Айт, — бо бачу, що ви — жінка розумна й амбітна. Нас надто мало поміж Зеленокостих, у цьому чоловічому світі. Я знаю, що в академії ви були найкращою ученицею свого випуску і що саме ви — улюблениця Каула Сенінтуня, і все ж ви опинилися в тіні своїх братів. На власному досвіді дізналися, що у клані панують вузьколобість та застарілі підходи. Саме тому вирішили працювати на еспенців, а згодом через це поїхали з Кеконю.

Хвиля жару охопила груди та шию Шае, коли вона почула від Айт безцеремонний, проте загалом доволі точний опис подій. Звідки Айт усе це дізналася? Її розлютило, але почасти їй і полестило те, що Стовп Гірського клану вирішила покопирсатися в її минулому, шукаючи дієві важелі впливу на неї.

— У вас, Каул Шае-дзень, я бачу щось від молодшої себе. Якби я знала, що ви повернетеся до Кеконю та знову носитимете нефрит, то сконтактувала би з вами значно раніше. Давайте здолаємо цю ворожнечу удвох. Ваш брат — небезпечний і дурнуватий хлопчисько, яким керують гордість та жага крові, він суто з принципу битиметься до останнього воїна. Бо тільки це й уміє. — Шае знала, що вона зараз почує. — Перехопіть у нього владу. Покладіть край цій позбавленій сенсу війні. Рі Тужа невдовзі піде на пенсію, та і я вже від нього втомилась. Ви станете моєю Синоптикинею. Синоптикинею величного клану, Синоптикинею самого Кеконю.