Энди Уир – Марсіянин (страница 73)

- Виконуй, - сказала Ллюїс. - Фоґеле, поспішай. Ти маєш зробити бомбу, втановити її, повернутись до Повітряного шлюзу 2, надягти скафандр, прибрати тиск з шлюза та відчинити зовнішні двері, щоб Бек міг зайти.

- Він саме знімає свій скафандр і не може відповісти, - звітував Бек, - але він чув наказ.

- Уотні, як ти маєшся? - сказав голос Ллюїс у нього у вусі.

- Поки що добре, капітане, - відповів Уотні. - Ви говорили про план?

- Підтверджую, - сказала вона. - Ми збираємось випустити атмосферу, щоб отримати упор.

- Як чином?

- Ми вибухом зробимо дірку у ТПШ.

- Що?! - сказав Уотні. - Яким робом?

- Фоґель робить бомбу.

- Я знав, що він навіжений науковець! - сказав Уотні. - Гадаю, ми маємо просто погодитись на мою ідею з Залізною людиною.

- Це надто ризиковано, ти сам це знаєш, - відповіла вона.

- Річ у тім, - сказав Уотні, - що я жадібний. Хочу вдома пам’ятник лише на мою честь. Не хочу, щоб там була і решта вас, невдахи. Я не можу дозволити вам підірвати ТПШ.

- А, - сказала Ллюїс. Ну, якщо ти не дозволяєш нам, тоді… чекай… зажди хвилинку… Я дивлюсь на своє плече, і виявляється, що капітан - я. Сиди тихо. Ми йдемо за тобою.

- Хитра дупа.

Будучи хіміком, Фоґел знав як зробити бомбу. Насправді, багато його тренувань були присвячені униканню помилкового створення її.

Корабель мав на борту не багато займистих речовин, через те, що вогонь був смертельною небезпекою. Але їжа за своєю природою вміщала займисті вуглеводи. Через брак часу на розрахунки, він оцінив подумки.

Цукор має 4 00 харчових калорій на кілограм. Одна харчова калорія - це 4 184 джоулі. Цукор у невагомості плаватиме, кристалики розділяться, що максимізує площу поверхні. У середовищі чистого кисню, на кожен кілограм цукру вивільниться 16,7 мільйонів джоулів, що дорівнює вибуховій силі 8 паличок динаміту. Така природа згоряння у чистому кисні.

Фоґель обережно відміряв цукор. Він висипав його у найміцнішу ємність, що міг знайти - товсту скляну мензурку. Міцність ємності була така ж важлива, як і сила вибухівки. Слабкий контейнер просто призвів би до вогняної кулі без значної вибухової сили. Міцна ємність, проти того, стримувала б тиск, поки він досягне дійсно руйнівної потуги.

Він швидко просвердлив дірку у корку, відтак очистив від ізоляції відрізок дроту й просунув його кінець крізь дірку.

- Sehr gefährlich, - бурмотів він, коли наливав рідкий кисень з корабельних запасів у мензурку, відтак швидко нагвинтив корок. (прим.п, Sehr gefährlich - (нім.) дуже небезпечно) Лише за кілька хвилин він зробив примітивну трубкову бомбу.

- Sehr, sehr, gefährlich.

Він виплив з лабораторії і попрямував до носа корабля.

Джогансен працювала з світловою панеллю, коли Бек пропливав до повітряного шлюзу.

Вона схопила його за руку.

- Шануйся, коли лізтимеш по порпусу.

Він повернувся до неї.

- Шануйся, встановлюючи бомбу.

Вона поцілувала його видовий щит, відтак засоромлено відвернулась.

- Це було дурно. Нікому не кажи, що я так робила.

- Нікому не кажи, що мені сподобалось, - усміхнувся Бек.

Він увійшов у шлюз і замкнув внутрішні двері. Після усунення тиску він одчинив зовнішні двері та заблокував їх на місці. Схопивши поручень на корпусі, він витяг себе назовні.

Джогансен стежила за ним, доки він не зник з огляду, потім вернулась до світлової панелі. Вона попередньо вимкнула її з робочого місця. Витягнувши частину кабеля й зачистивши кінці, вона смикала ізоляційну стрічку на котушці, чекаючи на Фоґеля.

Він з’явився по хвилині, обережно пливучи вниз коридором з бомбою, яку тримав обома руками.

- Я використав один дріт для запалювання, - пояснив він. - Не хотів ризикувати двома через іскру. Користуватись ними було б небезпечно, якби на нас був статичний заряд при установці.

- То як ми її активуємо? - сказала Джогансен.

- Дріт має нагрітись до високої температури. Якщо ти замкнеш електро коло через нього, цього має вистачити.

- Доведеться прибрати запобіжник, - сказала Джогансен, - але це спрацює.

Вона перекрутила дроти світлової панелі та бомби і заклеїла стрічкою.

- Даруй. - сказав Фоґель. - Я маю вернутись до Повітряного шлюзу 3, щоб впустити Бека.

- М-м, - сказал Джогансен.

Мартінез заплив назад на місток.

- У мене було кілька хвилин, то ж я пробігся по списку перевірки блокування при аерогальмування у реакторному відсіку. Усе готове до прискорення, а відсік герметично замкнений.

- Хороша думка, - сказала Ллюїс. - Готуй корегування напряму.

- Зрозумів вас, капітане, - сказав Мартінез, дрейфуючи до свого місця. - Я за секунду все зроблю…

- ТПШ відчинений і заблокований, - почувся голос Бека. - Починаю рухатись корпусом.

- Прийнято, - сказала Ллюїс.

- Ці розрахунки такі дурні, - поскаржився Мартінез. - Я мушу робити все навпаки. ТПШ розміщений спереду, то ж джерело упора буде точно проти двигунів. Наше програмне забезпечення не чекало, що ми матимемо двигун там. Я просто сказати їй, що ми відштовхуємося у бік Марка.

- Не поспішай і зроби все як слід, - сказала Ллюїс. - І не запускай, поки я не скажу. Ми не повертатимемо корабель, поки Бек ззовні на корпусі.

- Зрозумів вас, - сказав він. По хвильці він додав: - Гаразд, корегування готове до використання.

- Очікуй, - сказала Ллюїс.

Фоґель одягся у скафандр, скинув тиск у Повітряному шлюзі 2 та відчинив зовнішні двері.

- Саме час, - сказав Бек, залазячи всередину.

- Вибач за затримку, - сказав Фоґель. - Я повинен був зробити бомбу.

- Сьогодні трохи дивний день, - сказав Бек. - Капітане, Фоґель та я на позиції.

- Прийнято, - відповіла Ллюїс. - Притисніться до передньої стіни шлюзу. Впродовж чотирьох секунд буде близько одного G. Впевніться, що ви обидва припнуті тросами.

- Прийнято, - сказав Бек, перевіряючи, чи пристібнув він трос. Двоє чоловіків притислись до стіни.

- Гаразд, Мартінезе, - сказав Ллюїс. - Направ нас у правильному напрямі.

- Прийнято, - сказав Мартінез та запустив корегування напряму.

Джогансен саме запливала на місток, коли відбувалось виправлення. Кімната оберталась навколо неї, тому вона схопилась за поручень.

- Бомбу встановлено, запобіжники заблоковано, - сказала вона. - Я можу підірвати її дистанційно ввімкнувши світлову панель 41.

- Герметизуй місток й сідай за свою станцію, - сказала Ллюїс.

- Прийнято, - сказала Джогансен. Висуваючи аварійне закриття, вона зачинила вхід на місток. Кількома поворотами руків’я закінчила справу. Вона повернулась до своєї станції й прогнала швидку перевірку.

- Підвищую тиск на мостику до 1,03 атмосфери… тиск стійкий, герметичність хороша.

- Прийнято, - сказала Ллюїс. - Час до перехоплення?

- 28 секунд, - сказала Джогансен.