Утробу, що породжує світи
І стане їх могилою колись,
Де ще нема повітря, ні вогню,
Ні суші, ні морів – є лиш вагітність
Напруженої суміші, що жде
Творцевого наказу піраньям тьми:
«Формуйтесь! Станьте світлом!» – в ту безодню
Дивився з краю Пекла Сатана
І важився на мандри в Невідоме,
Безкрає, клекотливе та ревуче —
Якщо ми порівняємо велике
З малим – немов Беллона, що штурмує
Міста, аби з лиця Землі їх стерти;
Чи як розколота небесна твердь;
Або коли збунтовані стихії
Зламають вісь Земну й Планета наша
Спіткнеться… і впаде. А Сатана
Широким помахом гігантських крил
Од Пекла відірвавсь і в хмарі диму
Повис; а потім вище, вище й вище
На хмарі, ніби у сідлі, помчав
Безстрашно. Вмить розвіялася хмара —
Розверзлась абсолютна порожнеча,
І – крила без опори – провалився
На сотні тисяч гін і так би падав
Ще й дотепер, коли б то випадково
Під ним не вибухла зустрічна хмара,
Наповнена селітрою й вогнем,
І кинуло його ще вище вгору.
А потім вибух згас в драговині
Гігантській – ані море, ані суша, —
Неначе в Лівії затока Сиртис.
Відтіль загрузлий Демон вибирався
Та веслував руками – мов Грифон,
Що у північних болотистих пущах
Пустошить селища Аримаспійців,
Котрі у нього викрали скарби.
Так недоступний Сатана долає
Стрімке й грузьке, твердінь і порожнечу.
Він тоне І пливе, повзе й бреде,
Пірнає головою, б’є крилом,
Спинається на ноги, ранить руки
І, розпростерши крила, знов летить.
Нарешті чує вереск і гармидер,
Що нароста оглушливо з Безодні,
Й туди скеровує безстрашно путь,
Надіючись знайти Царя чи Духа
Нестворених світів, що там витає,
І розпитати: де ж границю тьми
Торкає світле? Перед Сатаною
Постав високий Трон. На ньому – Хаос.
Над ним – широке темряви шатро,
Повисле над Безоднею, а поруч —
Огорнута у чорні шати Ніч,
Дружина Хаоса, речей прамати;
А з ними почет: Оркус і Гадес,
І той, чиє ім’я наводить жах, —
Демогоргон; за ним – страшні Чутки,
Непевна Випадковість та Безладдя
Й різноголосі верескливі Чвари.
Вітав їх так одважний Сатана:
«Владики й Бої Хаосу і Ночі!
Мене в Безодню вашу споконвічну
Привів не намір вивідати тайни
Держави вашої чи похитнути