18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Джон Мильтон – Утрачений рай (страница 158)

18
А Новій, котра стане вічним Раєм». Сказавши це, Архангел Михаїл Замовк – так, мов спинивсь на перевалі Всесвітньому. Адам, Вселюдства предок, У радісному захваті промовив: «О, що за безмежна доброта — Зло перетворювати на Добро! Вона чудесніша, ніж сотворіння Із Пітьми Світла. Я в зачудуванні Стою, вагаючись: чи то жаліти, Що гріх людей – від мене, чи радіти, Що перетвориться усе в Добро Велике – більше, ніж було: Творцеві — Хвала і слава, звільненому Людству — Благовоління й ласка, а не гнів. Скажи: коли Воскреслий вознесеться, Тоді малий гурт віруючих учнів У гущі недовірків та безвірних, Ворожих істині, де він знайде Підмогу у війні, коли на нього Підуть, як на Учителя?» – «Підуть!» — Потвердив Ангел. – Тільки із Небес Зійде на віруючих Утішитель, Обіцяний давніше Дух Святий. Він утвердить у їх серця несхитну Могутність Віри й ревної Любови, Котра їх об’єднає та озброїть Духовно проти вражої злоби І сатанинського жала. Вони Підуть на муки й смерть і посоромлять Гординю переслідувачів, Духом Господнім сповнені. Що зможе ворог їм протиставити? Господній Дух Найперше на Апостолів проллється. Ті Добру Вість по світі рознесуть Живими мовами і чудеса Сотворять так, як їх Господь. Дари Господні не один від них одержить Новохрещений. Велич їх діянь Покличе многих ради новобранців На Божі перегони. Прибіжать, Відбудуть місію свою святу И помруть. Вони остерігали: потім Прийдуть Вовки, як вчителі, що Віру Споганять. Для обжерства, для гордині Змішають Правду, Звичай, забобони Із Преданням. А Істина Господня Відкрита тільки у Святім Письмі, Не скаламучена, хоча не всім, А тільки Духові у вас доступна. Згодом понаприсвоюють собі імен Посад і звань, злигаються із Властю Світською, як духовні носії Святих Дарів (котрі Господь дає Всім віруючим). Ще й накинуть гвалтом На людську Совість те, що лиш Свобода І Дух, і Віра карблять у серцях. Вони дух ласки Божої принизять, А з ним – його супутницю Свободу. Замісто будувать живі святині Доручених їм душ, – зруйнують власні. Хіба де на Землі є поминальні Судді сумління й віри? А у них Захланні пастирі користолюбні Зведуть Релігію до ритуалів