Над Гібеоном, щоб сприяти вбивствам,
І Місяць спиниться над Аялоном,
Допоки не доб’є врагів Ізраїль,
Чи «Богоборець» – Авраамів внук
Так звався. Те ім’я візьмуть нащадки
Яко ім’я Народу, що підкорить
Весь Ханаан. Адам не втримався:
«О, благовісний Світоносцю Божий!
Ти тьму мою розвіяв. Давши знати
Про Авраама та його Потомка,
Тягар із серця зняв. Що нас чекає,
Дізнавсь я, грішний. А почав був пошук
Знань заборонених – шляхів слизьких.
Бог ласку незаслужену нам явить:
Настане час – на Землю прийде Той,
Що в Нім благословляться всі народи.
Та одного не втямлю: нащо людям,
Власкавленим опікою Творця,
Різноманітні звичаї й закони —
Так, мов на кожен гріх є свій закон.
Чи явлений нам Бог і єсть Закон?
На те Архангел: «Пам’ятай, що гріх
Непослушенства, скоєний тобою,
Вспадкують всі! Отож дадуть закони,
Щоб непоборну вроджену гріховність
Приборкувати в сталій боротьбі
Її законів так, що грішним людям
Залишиться єдине – каяття
Й принесення у жертву звірів, птахів,
Чия невинна кров лише прообраз
Тієї найневиннішої крови,
Що раз проллється за усіх людей.
Увірувавши в цю велику Тайну,
Вони збудують мир і чисту совість.
Обряд чи ритуал гріхів не спинить:
Вони буятимуть, а з ними – Смерть.
Закони й звичаї вас загартують,
Щоб коли прийде пора, змінили
Закон тілесний на Завіт духовний,
Що утвердить не приписи вузькі,
Не їх суху нудьгу, а безконечну
Господню Благодать і не підлеглість
Німих рабів, а відданість синовню;
Не труд тяжкий в законі, а спасенну
Віру. Тож не Закон і не Мойсей
Богоугодний, а оружий Воїн,
Ламаючи Закони, завоює
Для свого Люду Ханаан. Той Муж
В ізраїльтян Єгошуа, а в світі
Широкому Його назвуть Ісус.
В тім імені – Спасителя прообраз,
Того, хто згодом подолає Змія,
Й людей із мандрів через хащі Світу
Введе у Божий спокій – вічний Рай.
Тим часом Займанці Ханаану
Розгосподаряться на много літ.
Проте гріхи, Обранцям притаманні,
Гнівитимуть Творця й порушать спокій —
Бог їм врагів нашле, і каяття,
Й правителів: то Суддів, то Царів.
З них Другий Цар, побожний, щедродійний
Прийме Обіт несхитний від Творця,
Що царственний його престол пребуде
Довік віків. Пророків письмена
Й знамення возвістять: в його нащадках
