Джоан Роулинг – Стрімка могила (страница 79)
— Те, з чого вбили Кевіна Пірбрайта, вона бачити не могла. Його застрелили з моделі, якої в ті часи ще не існувало.
На мить охолонувши, Саксон все ж заперечив:
— Але вона погрожувала, шо мене застрелять!
— Якщо вважаєш, що то серйозна погроза, звернися до поліції. Як на мене, це більше схоже на спробу жінки відстрашити чоловіка, який не розуміє слова «ні», але там це можуть сприйняти інакше.
Страйк думав, що розуміє, які думки розгортаються за поглядом карих очиць Саксона. Іноді люди, захоплені якоюсь нав’язливою образою, починали виливати свій гнів та кривди, і раптом якась дещиця самоусвідомлення у них чула ці слова ніби збоку, і людина раптом розуміла, що не здається такою вже безневинною ображеною та адекватною, як сама собі думала.
— А може, я й піду до сраної поліції, — заявив Саксон, підводячись.
— Нехай щастить із тим, — відповів Страйк, і собі встаючи. — А я тим часом, може, подзвоню Абіґейл і пораджу знайти орендаря, який не розказує своєму друзяці, що вона кричить уві сні.
Саксон — можливо, зваживши на те, наскільки Страйк за нього вищий — тільки загарчав:
— Якшо оце так ти в біса ставишся…
— Дякую, що зайшов, — відповів Страйк і відчинив для нього двері до приймальні.
Саксон бундючно пройшов повз Пат і ляснув по собі скляними дверима.
— Не довіряю я чоловікам із такими свинячими очицями, — каркнула офісна менеджерка.
— Йому і справді не варто довіряти, — відповів Страйк, — але справа не у свинячих очицях.
— Що він хотів?
— Помститися, — коротко відповів Страйк.
Він повернувся до кабінету, сів за партнерський стіл і зазирнув до нечисленних нотаток, які зробив під час розмови з Саксоном. «Пол Дрейпер — травма мозку? Смерть у газетах? Зброя на Чапмен-Фарм?»
Повагавшись і вирішивши, що це єдиний надійний спосіб отримати швидкі результати, він узяв мобільний і натиснув номер Раяна Мерфі.
50
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
За останній час на Чапмен-Фарм трапилося кілька речей, через які всередині у Робін паразитом звивалася тривога.
Однією справою було в безпеці офісу казати Страйкові, що вона не боїться примусу до незахищеного сексу з вірянами чоловічої статі, але зовсім іншою виявилася двогодинна лекція про духовне єднання у підвалі під садибою, протягом якої всі жінки радо кивали, погоджуючись із тим, що «плоть неважлива, важливий тільки дух» (тепер Робін знала, звідки Пенні Браун взяла цю фразу).
— Ми виступаємо проти, — промовляв зі сцени Тайо, — матеріалістичного власництва. Жодна людина не є власником іншої і не повинна створювати жодних рамок, контролю та обмежень для інших. Це неминуче відбувається у плотських зносинах — скорочено ПЗ — що спираються на інстинкт власництва. ПЗ матеріалістичні за визначенням. Вони прославляють фізичну зовнішність і неминуче утискають природу учасників, проте бульбашковий світ возвеличує їх, особливо в обгортці таких матеріалістичних атрибутів, як власність, шлюб і так звана нуклеарна сім’я.
Сексуальне бажання не повинне сприйматися як щось ганебне. Це природна, здорова потреба. Ми погоджуємося з індуїстами у тому, що гарно прожите життя передбачає серед іншого «каму» — чуттєву насолоду. Але що чистіший дух, то менше його вабить зовнішня привабливість і то більше — внутрішня добрість та істинність. Коли два духи перебувають у гармонії — коли вони відчувають у собі божественні вібрації — духовне єднання відбувається природним чином і є прекрасним. Тіло, яке підпорядковується духу, фізично демонструє і направляє духовну єдність, яку відчувають ті, хто вийшов за межі матеріалістичних пут.
Неможливо було не погодитися з тим, що в зовнішньому світі панує жорстокість, коли їй показували фотографії дітей у розбомблених чи голодуючих містах, але тепер Робін легко відсторонилася від свого оточення й аналізувала аргументацію Тайо. Якщо відкинути весь жаргон УГЦ, виходило, що потрібно просто погоджуватися на секс із кожним, хто його пропонує, навіть якщо вважаєш цю людину непривабливою. Спати тільки з тими, кого бажаєш, — значить бути дурноголовою агенткою Ворога, а от секс із Тайо — від цієї думки Робін аж здригнулася — доведе твою внутрішню добрість.
Але такої думки, вочевидь, трималася тільки вона, бо навколо чоловіки й жінки згідливо кивали; так, власництво і ревнощі — це погано, так, погано контролювати людей, а от у сексі нічого поганого немає, він чистий і прекрасний у контексті духовних відносин. Робін не розуміла, чому вони не чують того, що чує вона.
Робін не знала, чи їй ввижається, чи й справді різновисокі блакитні очі Тайо дивилися на неї частіше, ніж на інших слухачів, і чи справді у такі миті на його губах з’являвся кривий усміх. Може, то була звичайна параноя, але вона не могла переконати себе, що це їй просто здається. Світло софіту не прикрашало Тайо: густе брудне волосся звисало навколо обличчя, ніби перука, підкреслювало тонкий і довгий пацючий ніс та друге підборіддя.
Щось у самовпевненості Тайо нагадувало Робін її ґвалтівника, — чоловіка середнього віку, який у костюмі стояв перед судом і зі сміхом розповідав, як здивувався, коли юна студентка запросила його до гуртожитку на секс. Він пояснював, що душив її лиш тому, що вона так забажала, заявивши, що «любить грубо». Слова легко вилітали з його рота; він здавався розважливим та поміркованим, а вона, як спокійно доводив він до відома суддів, просто пожалкувала про свою нестримну розбещеність і вирішила піддати його жахливому випробуванню процесом, щоб прикрити власний сором. Він легко дивився на неї у залі суду і постійно робив це, поки давав свідчення, ще й посміхався.
Під кінець сеансу Тайо вирішив продемонструвати сили, що їх дарує чистий дух: він розвернувся спиною до аудиторію і злетів, відірвавшись від сцени на кілька сантиметрів. Робін на власні очі бачила, як його п’яти відірвалися від підлоги, а руки піднеслися до небес, а за десять секунд він приземлився з добре чутним стукотом. Почулися захоплені зойки та аплодисменти, а Тайо усміхнувся до всіх, знову кинувши оком на Робін.
Потім вона хотіла покинути підвал якомога швидше, але дорогою до дерев’яних сходів нагору Тайо покликав її на ім’я.
— Я спостерігав за тобою, — з новим кривим усміхом сказав він, спустившись зі сцени. — Тобі не сподобалися мої слова.
— Чому ж, мені було дуже цікаво, — відповіла Робін, стараючись, щоб голос звучав бадьоро.
— Ти не погоджувалася, — наполягав Тайо. Тепер він стояв досить близько, щоб вона відчувала, як від нього тхне немитим тілом. — Як на мене, тобі важко відмовитися від матеріалістичного погляду на секс. Ти була заручена, правильно? І твоє весілля не відбулося?
— Так, — відповіла Робін.
— Тож до недавнього часу матеріалістичне власництво приваблювало тебе.
— Мабуть, так, — відповіла Робін, — але я погоджуюся з тим, що ти сказав про контроль та обмеження…
Тайо простягнув руку і погладив її щоку. Робін стримала поривання відкинути її. Тайо усміхнувся і сказав:
— Щойно я побачив тебе у храмі на Руперт-Корт, зрозумів, що ти — Сприйнятлива. «З усього, що існує на світі, Сприйнятливі — найвідданіші». Це з «Ї Цзін». Читала?
— Ні, — відповіла Робін.
— Деякі жінки (сприйнятливість притаманна жіночому началу, а творчість — чоловічому) за природою схильні віддаватися одному чоловіку. Такі жінки можуть бути надзвичайно цінними членами церкви, але щоб досягнути чистого духу, вони мають відмовитися від зацікавленості у шлюбі чи будь-яких форм власництва.
Цілком прийнятно віддавати перевагу одному чоловіку, якщо тільки вони не намагаються контролювати чи обмежувати його. Тож для тебе шлях уперед можливий, але ти маєш бути свідома своїх схильностей.
— Буду, — пообіцяла Робін, зображаючи вдячність за його думку.
Сходами вже спускалася інша група вірян, готова слухати лекцію, і Робін було дозволено піти, але, відвертаючись, вона зауважила зморшку між густими бровами Тайо і злякалася, що її згода була не надто завзятою. А може (ще гірше) вона мала якось відповісти на його пестливий жест?
Вона скоро виявила, що інші уже почали демонструвати готовність піднестися над матеріальним і прийняти духовне. Протягом кількох наступних днів Робін не раз помічала, як молоді жінки, серед них і Вів’єн зі шпичастою засічкою, кидали заплановані заняття, а тоді поверталися з боку «кімнат усамітнення», іноді у товаристві чоловіка. Вона була певна, що її теж наполегливо запросять до участі. Це було лише питання часу.
Інша занепокійлива річ сталася з власної провини Робін: вона пішла до пластикового каменя на добу раніше — мабуть, на добу, але вона не могла визначити, скільки зайвих камінців зібрала, забувши, що вранці вже підбирала інші. Може, вона прийшла раніше навіть на дві доби. Відсутність листа від Страйка та шоколаду стала гірким розчаруванням. Тепер, мабуть, хтось із агенції вже забрав її, на жаль, не дуже насичений новинами лист, але вона не наважувалася ходити до лісу без нагальної потреби через те, що сталося на ранок після тієї невчасної прогулянки.
Спершу вона неймовірно зраділа, почувши, що її групу вперше відправлять до Норвіча збирати гроші на благодійні ініціативи УГЦ. Це мало стати нагодою подивитися дату в газеті і заново почати збирання камінчиків. Однак скоро після сніданку Робін покликала сувора жінка, яка раніше з нею не розмовляла.