Джоан Роулинг – Стрімка могила (страница 62)

— Хто сказав, що тебе відправлять до Бірмінґему? — спитав Вілл.

— М-м-мадзу, якщо не п-п-піду з ним…

— Коли вона тобі це сказала?

— В-в-вчора, але якщо я п-п-прирощу, м-м-може, вона…

— О Боже, — сказав Вілл, і Робін ніколи не чула стільки відчаю у цій короткій фразі.

Запала тиша, тільки чулося якесь шарудіння.

«Тільки не здумайте зайнятися сексом, — подумки благала Робін, яка зі щільно заплющеними очима лежала в кропиві. — Тільки не це».

— А м-м-може, зробити як К-к-кевін? — нерозбірливим від плачу голосом промовила Лін.

— Здуріла? — грубо спитав Вілл. — Щоб отримати вічне прокляття, знищити свій дух?

— Я не п-п-покину Цін! — заридала Лін. І знову Вілл перелякано зацитькав на неї. Знову запала мовчанка, у якій Робін почула поцілунки — скоріше утішливі, ніж пристрасні.

Вона мала б передбачити, що не тільки «Детективна агенція Страйка та Еллакотт» могла знайти сліпу пляму відеоспостереження у зручному сховку серед дерев. Тепер її безпечне повернення до гуртожитку залежало від подальших дій пари. Вона страшенно боялася, що хтось із них підійде ближче до місця, де вона ховалася, адже якщо проїде ще машина, в світлі фар стане добре видно яскравий помаранчевий однострій, але не мала вибору і мусила лежати у кропиві. Проблему того, чим пояснити бруд і траву на чистому одязі, вона обміркує, щойно вибереться з лісу.

— А ти не можеш сказати Мадзу, що в тебе… що там у тебе було минулого разу?

— Цистит, — схлипнула Лін. — Вона не п-п-повірить.

— Гаразд, — відповів Вілл. — Тоді… тоді вигадай іншу хворобу. Попросися до доктора Джова.

— Але я м-м-муситиму одужати… я не покину Цін! — знову заридала Лін, а Вілл, відверто переляканий, зашипів:

— Заради Бога, не кричи так!

— Чому т-т-ти не м-м-можеш знову п-п-приростити мені?

— Я не можу, зрозумій, не можу…

— Ти б-б-боїшся!

Робін почула кроки, які швидко віддалялися, і вирішила, що дівчина побігла геть, а Вілл слідом, бо наступного разу його голос звучав трохи віддаля.

— Лін…

— Якщо ти мені не п-п-приростиш…

Далі слів було не розібрати. Робін непорушно лежала у своїй схованці. Серце шалено калатало, вуха напружено дослухалися до всього навколо. Пара продовжувала сваритися, але вона вже не чула, про що. Скільки вона лежала і слухала, Робін не знала. Знову промчала машина. Нарешті голоси та кроки затихнули.

Робін ще п’ять хвилин не рухалася, боячись, що пара повернеться, а тоді сторожко сіла.

Зім’ята записка від Страйка так само була у неї в руці. Вона кілька разів глибоко вдихнула, а тоді ввімкнула ліхтарик, розправила папірець і прочитала лист.

14 квітня четвер

Сподіваюся у тебе все складається добре. Дев передасть цей лист і до суботи приїжджатиме перевіряти, чи ти поклала у камінь відповідь. Якщо там нічого не буде, побачимося в неділю.

Я зустрівся з Абігейл Гловер, донькою Джонатана Вейса Дізнався цікаве. Вона каже, що Дайю була донькою не Вейса, а Александра Грейвза. На момент їі смерті Вейси та батьки Грейвза боролися за опіку. Абігейл бачила і пережала там багато насильства. Коли Дайю втонула, особисто її на три ночі замкнули голу в свинарнику, але свідчити вона, на жаль, відмовилася.

У вівторок я зустрінуся з батьками Длександра Грейвза. Розповім, як усе пройшло.

Досі намагаюся вистежити Шері Гіттінз, дівчину, яка повела Дайю на пляж. Я вивчив матеріали про смерть Дайю і маю багато питань. Все, що зможеш дізнатися, буде до речі

Можливо, придумав, як переконати Джордана Рейні поговорити зі мною: у Шпеника є друзі, які з ним разом сидять.

Літтлджон мене непокоїть. Він не сказав, що до нас 5 місяці працював на Паттерсона. Шукаю йому заміну.

Франки так само фріки і, можливо, планують викрадення.

Дбай про себе. Щойно захочеш вийти, тільки скажи. Як буде треба, ми виламаємо двері.

Цьом, С.

Робін не знала, чому ця записка змусила її заплакати, але на папір упала сльоза. Зв’язок із життям назовні подіяв ніби ліки, додав сил, а Страйкова обіцянка виламати двері і отой «цьом» були ніби обійми.

Тоді вона взяла ручку, поклала папірець на коліно і почала писати, лівою рукою тримаючи ліхтарик.

Усе складається добре. Сьогодні вступила у церкву. З головою пірнала в басейн у храмі.

Вілл Еденсор тут, я щойно підслухала його розмову з Лін, донькою Дейрдре Догерті. Вона просить, щоб він їй «приріс», щоб не спати з якимсь чоловікам Про кого мова, не знаю. Лін навіть пропонувала втекти, але Вілл геть промитий, і каже, що на, них чекає прокляття. Певності не маю, але якщо в неї вже є тут дитина, вона може бути Вілловою. Якщо так, то я певна, що вона народжувала до повноліття, бо здається зовсім юною.

Насильства поки не бачила, але недосипання і недоїдання цілком, реальні.

Сьогодні я бачила, як просто нізвідки матеріалізувався привид Дайю, ходив, махав нам. Її викликав Джонатан В. Не розумію, як це вдалося, але було дуже переконливо, і більшість навернулася.

Робін перервалася, згадуючи, що ще може бути цікаво Страйку її трусило від холоду, а від утоми важко було думати.

Мабуть, це все, вибач, що так мало. Оскільки я тепер справжня вірянка, сподіваюся, що почну бачити всяку жерсть.

Ідея за нагоди позбутися Літтлджона мені подобається.

Цьом,

Робін

Вона згорнула записку, сховала у камінь, а тоді повернула камінь на місце. Потім із важким серцем порвала лист від Страйка на дрібні клаптики і рушила назад до ферми, по дорозі вкидаючи клапті у різні кущі кропиви.

Але вона так втомилася, що втратила відчуття напрямку. Скоро Робін опинилися серед тісного жмутка дерев, крізь який ніби не проходила. Знову почала підніматися паніка. Зрештою вона протиснулася між двома стволами, заплетеними повзучою рослиною, зробила кілька кроків маленькою просікою і, не стримавши зойку, перечепилася через щось тверде та гостре.

— Чорт, — простогнала Робін, обмацуючи ногу. Вона порізалася, але хоч штани, на щастя, не порвала. Обмацавши ґрунт, вона знайшла, об що перечепилася: це був чи уламок пня, чи якогось кілка. Вона підвелася і в світлі місяця побачила кілька обламаних кілків, що утворювали криве коло. Згадалася історія Кевіна Пірбрайта, якого прив’язували до дерева на ніч у віці дванадцяти років. Невже до цих кілків колись прив’язували цілу групу дітей? Якщо так, то цим місцем більше не користувалися, бо кілки гнили собі в гущавині.

Трохи кульгаючи, Робін рушила далі і з допомогою проблисків місячного світла нарешті вийшла на узлісся. Тільки на темному, мокрому полі, за яким була ферма, вона зрозуміла, що не лишила записки для Мерфі. Надто втомлена і змучена, щоб повертатися, вона вирішила вибачитись наступного тижня. За п’ятнадцять хвилин Робін уже перелізла через ворота, а тоді пройшла повз темні й тихі «кімнати усамітнення» і з величезним полегшенням непоміченою прослизнула назад до гуртожитку.

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

Пі/Перешкода

ПЕРЕШКОДА означає труднощі.

Попереду небезпека.

Розгледіти небезпеку і знати, як лишитися на місці — ось мудрість.

«Ї Цзін», або «Книга Змін»

37

Рішучість робить неминучим знаходження.

Звідси випливає гексаграма ЗУСТРІЧНОСТІ.

«Ї Цзін», або «Книга Змін»

Якщо лист від Робін із Чапмен-Фарм не справив на Страйка такого сильного враження, як його лист — на неї, відсутність записки для Раяна Мерфі несказанно його потішила. Він приховав цю реакцію від Дева Шаха, коли той підтвердив, що в пластиковому камені (до якого він дістався удосвіта) був тільки один лист.

— Добре, що з нею все добре, — тільки й сказав Страйк, прочитавши повідомлення Робін за партнерським столом. — Та й інформації вона вже накопала збіса нівроку. Якщо Вілл Еденсор має там дитину, це частково пояснює його відмову піти.

— Ага, — погодився Дев. — Боїться переслідування. Розбещення неповнолітньої, це ж воно? Скажеш про це серу Коліну?

Страйк повагався, насуплено потираючи підборіддя.

— Якщо це точно дитина Вілла, то рано чи пізно ми муситимемо йому сказати, але я б спершу краще розібрався у ситуації.