Джоан Роулинг – Стрімка могила (страница 2)

Любий Вілле,

Знаю, я повторюю це в кожному листі, але прошу, зв'яжися з нами. Ми розуміємо і поважаємо той факт, що ти хочеш лишитися в УГЦ. Ми тільки хочемо знати, що з тобою все гаразд. Найбільше ми хочемо побачити тебе особисто. Вілле, минуло більше року. Ми так скучаємо за тобою.

Я відправила твій подарунок на Чапмен-Фарм. Сподіваюся, ти його отримав.

Будь ласка, Вілле, вийди на зв'язок. Ніхто не збирається умовляти тебе покинути УГЦ. Ми просто бажаємо тобі щастя. Тато дуже жалкує про все, що сказав під час нашої останньої зустрічі. Ми не сердимося, Вілле, ми просто шалено скучаємо за тобою.

Тато додасть записку від тебе, а тільки хочу сказати, що люблю тебе всім серцем і просто хочу знати, що з тобою все добре.

Мама

Вілле,

Я щиро прошу пробачення за те, що сказав про церкву минулого року. Сподіваюся, ти зможеш мене пробачити і вийдеш на зв'язок. Мама дуже скучає за тобою, і я так само.

З любов'ю,

Тато

Вибрані місця з листа від юридичної фірми «Кулідж і Фейрфакс», адресованого містеру Кевіну Пірбрайту, колишньому члену Універсальної гуманітарної церкви

18 травня 2013 року

ПРИВАТНЕ КОНФІДЕНЦІЙНЕ ЮРИДИЧНЕ ЛИСТУВАННЯ

НЕ ДЛЯ ОПРИЛЮДНЕННЯ, КОПІЮВАННЯ

ЧИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ У БУДЬ-ЯКИЙ СПОСІБ

Шановний сер…

Цього листа надіслано на тій підставі, що ви несете відповідальність за блог «Викриття універсальної секти», який ведете під іменем «Екс-вірянин УГЦ»…

Допис у блозі за квітень 2012 року: «Зв’язок з Ейлмертонською комуною»

2 квітня 2012 року ви опублікували пост у блозі під назвою «Зв’язок з Ейлмертонською комуною». Цей пост містить декілька неправдивих і вкрай наклепницьких заяв про УГЦ. Текст відкриває такий абзац:

Чимдалі численніші прихожани, яких приваблює послання про рівність, різноманіття та благочинство, не в курсі, що Універсальна гуманітарна церква народилася з сумнозвісної Ейлмертонської комуни у Норфолку, яка у 1986 році виявилася прикриттям для юдофільської діяльності родини Кровтер.

Більшість членів Ейлмертонської комуни було заарештовано разом із родиною Кровтер, але ті, кому пощастило уникнути покарання, лишилися на землі комуни, яку було переіменовано на «Чапмен-Фарм». Ці недобитки і заснували УГЦ.

Будь-який читач логічно виснує з цього, що УГЦ є фактично продовженням Ейлмертонської комуни під іншою назвою, і що діяльність УГЦ нагадує діяльність Ейлмертонської комуни, зокрема, у зв’язку з педофілією. Обидві заяви є неправдивими і завдають шкоди репутації наших клієнтів.

Також звороти «пощастило уникнути покарання» і «недобитки» логічно підводять читача до думки, що люди, які лишилися на землі комуни, скоїли протизаконні дії на кшталт тих, за які було ув’язнено Кровтерів та інших. Це твердження не відповідає істині, є неправдивим і завдає серйозної репутаційної шкоди членам УГЦ та Раді принципалів.

Справжня позиція

Насправді тільки одна членкиня УГЦ належала до Ейлмертонської комуни — місіс Мадзу Вейс, дружина засновника та лідера УГЦ Джонатана Вейса.

На час розпуску Ейлмертонської комуни Мадзу Вейс було п’ятнадцять років і вона дала свідчення проти братів Кровтерів на суді. Цей факт є надбанням громадськості та легко піддається перевірці через судові документи та публікації про справу в ЗМІ.

Місіс Вейс відкрито розповідала про свій травматичний досвід в Ейлмертонській комуні, в тому числі на церковних зібраннях, які ви відвідували особисто. Місіс Вейс зовсім не «пощастило уникнути покарання», натомість вона сама була жертвою Кровтерів. Натяк, ніби вона була їхньою спільницею чи в будь-який спосіб підтримувала жорстокі та протизаконні дії Кровтерів, є украй наклепницьким і завдав місіс Вейс сильних страждань. Він також завдав і, вірогідно, продовжує завдати місіс Вейс, а також УГЦ, значної репутаційної шкоди. Це накладає на вас додаткову відповідальність.

Допис у блозі від 28 січня 2013 року: «Велика благодійна афера»

28 січня 2013 року ви опублікували пост під заголовком «Велика благодійна афера», у якому стверджуєте таке:

Насправді єдиною метою УГЦ є збір грошей, і це їм вдається на диво добре. Відоміші члени прозелітствують у пресі, а рядові віряни тим часом мусять щодня виходити на вулицю зі скриньками для зборів і лишатися там за будь-якої погоди та в будь-якому стані, поки не зберуть достатню «офіру». Рядовий вірянин повинен приносити мінімум сто фунтів на день, щоб не наразитися на гнів буйного «офіцера» церкви, Тайо Вейса, старшого з двох синів Джонатана та Мадзу Вейсів.

Називаючи містера Тайо Вейса «буйним офіцером», ви логічно підводите читача до думки, що містер Тайо Вейс — агресивний, непередбачуваний і залякує людей. Таке враження є украй наклепницьким по відношенню до містера Тайо Вейса і може завдати серйозних репутаційних втрат йому як Принципалу Церкви, а також УГЦ у цілому.

Далі ви пишете:

Куди діваються гроші? Гарне питання. Гості «ретриту» на Чапмен-Фарм можуть відзначити, що поки рядові віряни «насолоджуються» радощами немеханізованої сільської праці, сплять у сараях без опалення і міняють бляшанки для пожертвувань на мотики і плуги на кінському тяглі, принципалам та зірковим членам секти доступні значно комфортніші умови.

Центральну садибу добудували і відремонтували згідно зі стандартами XXI століття, додавши басейн, джакузі, спортивний зал, сауну та приватний кінотеатр. Більшість Принципалів їздять на нових дорогих автівках, а голова церкви, Джонатан Вейс (віряни називають його «Тато Джей») має нерухомість в Антигуа.

Відвідувачі Центрального храму на Руперт-Корт також можуть бачити чимдалі розкішнішу обставу, не кажучи вже про золоті шати принципалів. «Простота, Скромність та Благочинство»? Радше «Пиха, Жадоба та Ошуканство».

І знову ж таки читача цього допису логічно підводять до враження, що Рада Принципалів незаконно привласнює пожертвування і чи то перекладає гроші собі в кишеню, чи то купує собі на них предмети розкоші та дорогий одяг. Це не відповідає істині і є обурливим наклепом щодо Ради Принципалів.

Справжня позиція

Надбанням громадськості є той факт, що місіс Марґарет Каткарт-Брайс, заможна і давня прихожанка церкви, за життя пожертвувала церкві значні кошти на ремонт Чапмен-Фарм, а після її смерті у 2004 році Рада Принципалів виявилася єдиним бенефі-ціаром її заповіту, що дало церкві змогу придбати належну нерухомість у центрі Лондона, Бірмінґемі та Ґлазґо, щоб забезпечити вірянам місце для зібрань.

Ваш допис у блозі містить кілька відверто неправдивих тверджень. Ні джакузі, ні басейну на Чапмен-Фарм немає, а містер Джонатан Вейс не має і ніколи не мав нерухомості в Антигуа. Всі машини у власності Принципалів Церкви було придбано ними самими на зарплатню. Ваше твердження, що віряни повинні збирати по сто фунтів на день, щоб не наразитися на «гнів» містера Тайо Вейса, також абсолютно не відповідає істині.

В усіх фінансових питаннях Церква цілковито прозора. Жодна частина пожертв, зібраних на благодійність, ніколи не використовувалася для оплати ремонту Чапмен-Фарм чи придбання і прикрашання центрального офісу УГЦ в Лондоні або для особистої вигоди Принципалів. Знову ж таки, натяки на те, що УГЦ чи Рада Принципалів «марнославні», «корисливі» чи «ошуканці», є вкрай наклепницькими та можуть завдати серйозної шкоди репутації. Це поглиблює тягар вашої відповідальності.

Допис у блозі від 23 лютого 2013 року: «Утоплена пророчиця»

23 лютого 2013 року ви опублікували у блозі допис під заголовком «Утоплена пророчиця», у якому зробили ряд наклепницьких і глибоко образливих натяків стосовно смерті первістки містера та місіс Вейсів, Дайю, яка потонула у 1995 році і вважається пророчицею в УГЦ.

Віряни УГЦ добре знають, що хоч теоретично усі пророки й рівні, одна «рівніша» за інших. Утоплена пророчиця є центральною постаттю у культі УГЦ, має власні ритуали та окрему обрядовість. Звісно, початок цьому поклало первинне бажання Мадзу Вейс підтримати «життя» доньки (Дайю Вейс) у бодай якійсь формі, проте вона експлуатує свій звязок з Утопленою пророчицею за всякої нагоди. Мало кому з промитих вірян стає сміливості поцікавитися (навіть пошепки), за які заслуги семирічна дитина отримала статус пророчиці. Ще менше людей звертають увагу на той дивний збіг, що перша дружина Джонатана Вейса (стерта з історії УГЦ) також потонула на пляжі у Кромері.

Твердження та натяки, що містяться у цьому пасажі, максимально обурливі, образливі та наклепницькі щодо містера та місіс Вейсів і УГЦ в цілому.

Припущення, ніби місіс Вейс «експлуатує» смерть своєї маленької доньки, є грубою обмовою і плямить честь місіс Вейс як матері і як Принципала церкви.

Ба більше, ваш пасаж про «дивний збіг» у контексті утоплення місіс Дженніфер Вейс логічно підводить читача до думки, ніби є щось підозріле у смерті місіс Дженніфер Вейс чи тому факті, що Дайю Вейс втратила життя за схожих трагічних обставин.

Справжня позиція

29 липня 1995 року семирічна Дайю Вейс потонула у морі на пляжі Кромера. Є надбанням громадськості та легко піддається перевірці в судових архівах та публікаціях преси, присвячених розслідуванню її смерті, той факт, що Дайю Вейс пішла на пляж із членом церкви рано вранці без дозволу батьків. Містер та місіс Вейс були у розпачі, коли дізналися, що їхня донька втонула під час купання без нагляду.