Джоан Роулинг – Стрімка могила (страница 152)
— Все це так лякає, — щиро мовила вона. — У нас раніше не траплялося нічого подібного. Власне, ми навіть не маємо певності, що її справді звати Ровена Елліс.
Тепер Робін побачила, як з-за дбайливого й безневинного фасаду визирнула справжня Бекка: її карі очі були чіпкими, ніби вона розраховувала щось дізнатися в поліції. З позначки дати в кутку відео Робін дізналася, що інтерв’ю проводили опівдні після її втечі з Чапмен-Фарм: вочевидь, тоді церква ще збирала інформацію щодо до того, ким була Робін насправді.
— Чому ви вирішили, що вона назвалася вигаданим іменем? — спитала поліціянтка.
— Одна з вірянок чула, як вона відповіла на звертання «Робін», — пояснила Бекка, виглядаючи реакцію поліціянтів. — Це, звісно, нічого не означає… колись на фермі мешкала інша жінка під вигаданим іменем, але вона була дуже…
— Повернімося до початку, — запропонував поліціянт. — Де ви були, коли стався названий інцидент?
— На кухні, — відповіла Бекка, — допомагала готувати вечерю.
Робін, яка жодного разу не бачила, щоб Бекка готувала вечерю чи взагалі опускалася до будь-якої фізичної праці на фермі, проковтнула новий нищівний коментар. Безсумнівно, це заняття обрали, щоб виставити її простою працьовитою жінкою.
— Як ви дізналися про те, що щось сталося?
— На кухню зайшла Вів’єн, вона шукала Джейкоба…
— Джейкоб не ходить! — розсердилася Робін. — Він лежав при смерті! Вибач, — поспішно додала вона, бо Мерфі заніс руку над мишкою, і зробила ще ковток вина.
— …а Луїза наглядала за дітьми на городі, і Джейкоб поранився лопатою. Виявилося, що Ровена забрала його на кухню, щоб промити і заклеїти рану… ми тримаємо на кухні аптечку.
Коли вони не повернулися, Вів’єн прийшла по них, але звісно, до кухні вони навіть не заходили. Мені це здалося дивним, але на той момент я не стривожилася! Я сказала Вів’єн, щоб вона поверталася до решти дітей, а я поки піду пошукаю Ровену і Джейкоба, і я пішла. Я подумала, що Джейкоб, мабуть, попросився в туалет, тож зазирнула саме туди. Відчинила двері, а там…
Бекка похитала головою і примружила карі очі: шокована, скандалізована жінка.
— Я навіть не зрозуміла, що бачу, — тихо промовила вона, знову розплющивши очі. — Там були Ровена і Джейкоб, він стояв у спущених штанах і трусиках і плакав… вони були не в кабінці, а біля раковин. Коли він побачив мене, то кинувся до мене і закричав: «Бекко, Бекко, вона мені робить боляче!»
— А що зробила Ровена?
— Просто мовчки відштовхнула мене і вийшла. Я тоді значно більше переймалася через Джейкоба, розумієте. Я сказала, що Ровена, звісно, ненавмисно зробила йому боляче, а тоді він мені розповів, що вона стягнула з нього штани і труси, оголила геніталії і спробувала сфотографувати…
— Чим? — вибухнула Робін. — Чим я його фотографувала? Мені не можна було мати жодного… вибач, не треба паузи, — поспішно додала вона, звертаючись до Мерфі.
— …і вдарила його по голові, бо він пручався, — додала Бекка. — І тут я хочу додати, що ми в церкві ставилася до безпеки дітей надзвичайно…
— Ой, так, — прокоментувала Робін, не маючи сили стриматися, — у вас там малеча серед ночі бігає в лісі у пелюшках…
— …жодного випадку сексуальних знущань на Чапмен-Фарм…
— Дивні слова, — гукнула Робін до Бекки на екрані, — з вуст жінки, яка заявила, що з неї там сексуально знущався рідний брат!
Мерфі знову поставив відео на паузу.
— Ти в нормі? — м’яко спитав він, торкнувшись плеча Робін.
— Так… та ні, звісно що ні, — відповіла Робін, підводячись і проводячи руками по волоссю. — Це брехня, лайняна брехня, а вона…
Вона показала на Бекку, чиє зображення на екрані застигло, і не знайшла слів, щоб висловити свою зневагу.
— Може, додивимося після… — запропонував Мерфі.
— Hi, — відповіла Робін, знову сідаючи, — вибач, я просто неймовірно зла. Хлопчик, про якого вона говорить — не Джейкоб! Де справжній Джейкоб? Він хоч живий? Він, мабуть, конає від голоду у під…
Робін заплакала.
— Чорт, — сказав Мерфі, підсуваючи стілець ближче, щоб обійняти її. — Робін, я дарма показав тобі це лайно. Треба було просто сказати, що вони верзуть казна-що, і тобі немає про що хвилюватися.
— Нічого, все добре, — відповіла Робін, опанувавши себе. — Я хочу подивитися… може, вона скаже щось корисне… про ту жінку під вигаданим іменем…
— Шері? — спитав Мерфі. Робін звільнилася з його обіймів.
— Вона каже її ім’я?
— Так, у кінці. Саме там починається оте…
Робін підвелася, пішла до своєї сумки і принесла записник і ручку.
— Шері — це жінка, до якої ми зі Страйком сьогодні їздили.
— Добре, — невпевнено відповів Мерфі. — Можемо промотати вперед, подивитися шматок із Шері, а про решту забути.
— Чудово, — озвалася Робін, знову сідаючи тепер уже з записником. — Вибач, — додала вона, витираючи очі, — не знаю, що це зі мною таке.
— Угу, таке враження, що ти вирвалася з секти чи що.
Але Робін не могла дохідливо пояснити Мерфі, як почувається, слухаючи цю безсоромну брехню, що прикриває страшне залишення без допомоги, чи якісь ба йки про сексуальне знущання, коли всі її думки були про присмертну дитину. Провалля між тим, якою УГЦ себе виставляла, і тим, якою була насправді, постало перед нею як ніколи чітко. У глибині душі Робін хотілося закричати і жбурнути ноутбук Мерфі об стіну, але натомість вона висунула стержень ручки і чекала.
Мерфі промотав запис уперед, і разом вони почали дивитися, як Бекка з подвійною швидкістю жестикулює, хитає головою і киває.
— Це вже далеко, — сказав Мерфі, — вона там має відкинути волосся з обличчя…
Він прокрутив запис назад і нарешті натиснув відтворення.
— …інша жінка під вигаданим іменем? — спитала поліціянтка.
— О, — відповіла Бекка, прибираючи сяйливе волосся від обличчя, — так. Я про неї згадала, бо вона виявилася справжнім знаряддям божественної сили.
Робін майже відчула, як сильно поліціянтам кортить перезир-нутися. Поліціянт із тонзурою прочистив горлянку.
— Що ви маєте на увазі?
— Шері була посланницею Благословенного Божества, яка мала відвести Дайю, нашу пророчицю, до моря. Шері поділилася зі мною своїм призначенням…
Робін почала записувати.
— …і я повірила їй, і недарма. Позірно погане виявилося добрим, розумієте? Тато Джей підтвердить кожне моє слово, — провадила Бекка точно таким самим щирим і розважливим тоном, яким говорила раніше. — Я чиста духом, а отже, розумію, що диявольське на позір може виявитися насправді божественним, і навпаки…
— Тепер бачиш, про що я… — почав Мерфі.
— Ш-ш, — цитьнула на нього Робін, уважно слухаючи.
— Шері прийшла, виконала своє призначення, а тоді покинула нас.
— Тобто померла? — спитав поліціянт-чоловік.
— У тому сенсі, який вкладає у це слово світ матеріалістів, смерті не існує, — усміхнулася Бекка. — Ні, вона просто пішла з ферми. Я думаю, що колись вона повернеться, ще й разом зі своїми донечками, — зі смішком додала Бекка. — Я бачу, що вам дивно це чути, але нічого страшного. Тато Джей завжди каже…
— «Краще один чесний скептик, ніж сотня таких, що думають, ніби пізнали Бога, а самі зачаровані лише власною побожністю», — сказала Робін, промовляючи слова в унісон з Беккою.
— Я намагаюся сказати, — провадила Бекка на екрані, — що мій персональний зв’язок із Утопленою пророчицею і мої стосунки із божественним вмістилищем, що постраждало без провини, означають, що я була більш ніж готова вислухати пояснення Ровени. Я готова була проявити розуміння і співчуття… але вона покинула нас, нічого не пояснивши, — додала Бекка, і її усмішка згаснула. — Вона втекла, а на околиці ферми на неї чекав чоловік у машині. Він забрав її і повіз геть. Тож важко не припустити, що вони з цим чоловіком змовилися, правда? Може, вони хотіли викрасти дитину? Чи вона робила фотографії оголених дітей, щоб показати цьому чоловіку?
— Далі вона тільки просторікує про те, як ти втекла і це було дуже підозріло, — сказав Мерфі, згортаючи відео. — Ти в нормі?
— Так, — відповіла Робін і потягнулася по своє вино. Вона випила половину келиха, а тоді сказала: — Мабуть, це просто шок.
— Ще б пак, такі звинувачення…
— Ні, не в цьому річ… мабуть, я тільки тепер зрозуміла… вона вірить. Вона в усе це вірить і… і щиро вважає себе хорошою людиною.
— Ну, — озвався Мерфі, — мабуть, на те воно й секта. — Він закрив ноутбук. — Їж каррі.
Але Робін уже дивилася на свої нотатки.
— Їстиму. Але спершу маю подзвонити Страйку.
100