Дмитрий Жуков – Небо над Іраном ясне (страница 41)

        Я вважаю, що в історії не було такого повстання, яке нині відбувається в Ірані, де мета у всіх одна. Зараз кожен, включно з дітьми, які ще не усвідомлюють, що вони говорять, вигукує: "Ми не хочемо шаха!" Напевно, ці діти наслідують те, що на вустах у кожного. П'ятирічні діти… Хіба ж не диво - тільки що навчившись говорити, вони кричать: "Смерть шахові!", наслідуючи загальний хор голосів. Всі говорять одне і те ж. Всі єдині в своїй думці. Напевно, в історії не було такого часу, коли всі єдині в своїх висловлюваннях, коли вимоги, що висуваються у всіх куточках Ірану, в найвіддаленіших іранських містах, збігаються з тими, що висуваються в столиці країни. Але саме це відбувається зараз, і коли нація досягає такого стану, успіх забезпечений. Народ неможливо перемогти, якщо він повстав проти гноблення, якщо він з голими руками пішов проти тиранів з їхніми танками і гарматами і не збирається поступатися.

        Нині ведуться різні пропагандистські кампанії. По суті, ці кампанії велися і раніше, але тепер вони посилені заради того, щоб розколоти єдність людей, зіштовхнути різні угруповання і підім'яти під себе деяких людей. Кажуть навіть, що збираються створити групу агентів САВАК, яка б під виглядом студентів проголошувала комуністичні гасла в університеті після його відкриття, щоб створити враження, ніби після відходу шаха запанує комуністичне правління! Але цей шах навіть гірший комуністів. Немає нікого гіршого цієї людини, цього шаха! Чи зробив він хоч що-небудь для нашої країни? Чи зробив він що-небудь, крім ведення брехливої пропаганди? Він витрачав величезні гроші на пропаганду в країні і за кордоном, платив іноземцям та вітчизняним журналістам за брехню. Ось чим він займався, а також накопиченням багатства і придбанням землі і розкішного майна всюди в світі. Ось і всі його справи! А що ще він робив..? Він або зайнятий побиттям і вбивствами людей, або використанням їх в своїх цілях! Користуючись обставинами, він грабує національне надбання.

        Залишається додати, що сидячи біля столу з награбованим здобутком, який зветься Іраном, разом з людьми і країнами, що стікаються звідусіль, зжирають все, залишаючи наш народ голодним. Ми стверджуємо, що такого бути не повинно. Ми говоримо, що наша країна, багата нафтою і іншими ресурсами, повинна належати нам. Ми самі будемо керувати нею. І якщо нам знадобиться допомога експертів, ми поміркуємо, як це зробити. Навіщо платити їм, Бог знає скільки сотень тисяч туманів в місяць за їхні послуги?! Ми закличемо експертів, не витрачаючи великих грошей. Ми скористаємося послугами навчених нами самими.

        З часу, коли Амір Кабір заснував перший університет за сімдесят років до появи нинішнього, і до теперішнього часу нашій молоді не давали отримувати належної освіти і виховання, не давали можливості вдосконалюватися в своїй спеціальності. Нашій молоді не давали розвиватися. Було зроблено так, щоб в наших університетах ніхто не отримував адекватної освіти. Збройним силам не давали отримувати відповідну бойову підготовку. Американські інструктори навчали наших військовослужбовців неправильно, щоб виникала необхідність звертатися до них за допомогою! Наша культура копіювала культуру імперіалістів. Іноземні впливи не давали нашим дітям можливості отримувати належної освіти. Тепер, навіть якщо він сам (шах) потребує видалення мигдалин, йому доводиться запрошувати когось із Європи для нескладної операції! Він тлумачить про рух країни і велику цивілізацію, а сам кличе отоларинголога з-за кордону. Своїми силами не може обійтися! Якщо хочуть прокласти залізничну колію від "а" до "б", то заради цього запрошують кого-небудь з-за кордону! Підписують контракт з якою-небудь компанією, на зразок тієї, що розпочала роботу, а потім зникла з грошима, не закінчивши її. Так руйнується економіка країни. Радянський Союз забирає газ, Америка - нафту.

        Коли ми говоримо, що хочемо ввести ісламське правління, то маємо на увазі своє бажання покінчити з подібними вольностями. Це не означає, що ми хочемо повернутися до того життя, що було тисячу чотириста років тому, як стверджує шах. Ми хочемо відродити справедливі закони, а не спосіб життя наших предків. Зрозуміло, ми будемо радо вітати і приймемо будь-які досягнення цивілізації, але ніхто нам їх і не пропонує.

        Невже треба відносити всі ці вбивства до досягнень цивілізації?! Введення законів військового часу і поголовне винищення людей, це ознаки цивілізації? У нас немає навчених військових, які б вміли користуватися зброєю, яку доставляють в Іран! Іноземні інструктори тримають під контролем використання зброї! Вони створили тут військову базу - американську військову базу - під приводом необхідності її для нашої країни! Американську військову базу тут, в Ірані! Ми протестуємо, тому що не хочемо, щоб нашу країну вели на бійню, організовану цією людиною (шахом), цим лакеєм своїх господарів.

        Ви, молоді, не можете пам'ятати, а я, в свої роки, пригадую, що з самого початку, з першого дня перевороту, вчиненого Реза-Ханом, змову здійснювали англійці! І коли Реза-Хан зник, був вивезений на якийсь острів, я сам чув, як англійці заявили по делійському радіо, що вони посадили його на трон, а потім позбулися його, тому що він зрадив їх! Пан Мохаммед Реза сам теж згадував про це, здається, в книзі "Моє служіння батьківщині", але, зрозумівши, що говорити таке не дуже зручно, в наступних виданнях зробив купюру! Він написав: "союзників, які окупували Іран, влаштовувало моє перебування тут, і вони погодилися з моїм сходженням на трон". Але як би там не було, ви, ваша величність, стали маріонеткою! Сказати: "Їх влаштовувало моє перебування тут" означає: "Вони посадили мене на трон". Ми стверджуємо, що не хочемо, щоб особа, яка влаштовує союзників і нині старається з усіх сил прислужитися їм, паскудила все, що дороге нам. У нас немає незалежності, у нас немає свободи слова, у нас немає свободи друку. Нічого у нас немає.

        У такій сільськогосподарської країні, як наша, яка повинна експортувати більшість продуктів, офіційна доповідь повідомляє, що врожаю в Ірані вистачить лише на тридцять три - тридцять чотири дні споживання, а вся інша їжа, потрібна країні, повинна бути ввезена з-за кордону. Всі бачать, як велика кількість пшениці, ячменю, яєць та іншого давно вже ввозиться, як і товари іншого роду. Іранське сільське господарство розорене в ім'я "земельної реформи". Іншими словами, бідні фермери та селяни виявилися в безпорадному стані, оскільки більше не можуть працювати на своїх полях. Ці бідні фермери змушені були мігрувати і селитися в передмістях Тегерана, де вони живуть в жахливих умовах. Згідно зі звітом, отриманим мною в Неджефі, велике число людей живе в сорока містах в Тегерані, де вони туляться в печерах і наметах. І це в Тегерані, в столиці країни! У доповіді говориться, що заради ковтка води для своїх дітей люди деруться по сотнях сходинок зі своїх нір, де вони живуть, до вуличного гідранта. У холодний зимовий день жінка надривається, щоб принести дітям глечик води!

        Ми говоримо, що з цим сумним становищем треба кінчати. А тим часом можновладці витрачають на свої потреби скажені гроші. Останній приклад, про який я читав, - це якась вілла, куплена для однієї з сестер шаха, Бог знає за які гроші. Я не можу пригадати точно, скільки вона коштувала… П'ять мільйонів доларів витрачено на одні квітники! Ось так вони живуть. Цю розкіш і уявити собі неможливо. І ми також бачимо, як навіть в самому Тегерані велике число людей живе в наметах і земляних норах без будь-яких зручностей. У них немає ні електрики, ні води. А про асфальтовове покриття і таке інше ці люди й гадки не мають! Коли ми говоримо, що хочемо ввести ісламське правління, то маємо на увазі, що з таким становищем треба покінчити. Шах каже: "Вони стверджують, що ми повинні повернутися до того часу, коли осли були засобами транспорту". Але коли ми говоримо про ісламське правління, ми стверджуємо зовсім не це. Хто коли-небудь говорив, що ви повинні подорожувати на ослах?! Ми говоримо, що з таким становищем треба кінчати, і поки Мохаммед Реза і династія Пахлаві залишаться при владі, ми не уявляємо собі, яким чином наша країна може користуватися благами будь-якої свободи або незалежності.

        Ця людина - маріонетка, нав'язана нам імперіалістами. Таке його "служіння" країні! Він сам казав про "своє служіння батьківщині"! І він має рацію, але "служіння" доручено йому Америкою! Америка зобов'язала його не давати розвиватися країні духовно і користуватися своїми багатствами і ресурсами. Багатство країни йде в Америку. Коли ми говоримо про ісламське правління, ми маємо на увазі створення уряду соціальної справедливості. Ми стверджуємо, що у нас повинен бути правитель, що не грабує нахабно мусульманську скарбницю і не грішить тим, що запускає лапи в цю скарбницю. Це одне з наших твердих переконань. Це резонний доказ, прийнятний для будь-кого, в якій би частині світу його не наводили.

        Сьогодні народ нашої країни повстав через те, що ця людина зрадила нас. Він присвоїв наше багатство, вивіз його і накупив собі всюди палаців і вілл, не забувши родичів і прісних та залишивши нас голодними. Але тепер голодні об'єдналися і не хочуть бачити цю людину при владі, і як же тепер ти (шах) виправдаєшся? Такі наші докази - це все, що ми хочемо сказати. Додам, що тутешня преса може писати по своєму розумінню. Нехай пише, що іслам - реакційна сила, якщо завгодно, але нехай преса і цей чоловічок дадуть мені докази, хай всі газети світу, об'єднавшись, пояснять, чому у нас забирають нафту, мідь і все інше, чого ми потребуємо? Чому розкрадають наше багатство? Ми, слабкі, відсталі люди, не хочемо, щоб нас обкрадали! Ви самі стверджували, що ми відстала нація - можливо це й так, але ми не хочемо бути відсталими, бачить Бог! Ви, грабіжники, передові, а ми, обкрадені, відсталі! Ви обкрадає народ, бо ми досягли воріт цивілізації! Мабуть, інші ще не досягли тієї пори, коли ви можете дарувати їм свободу! Цей нікчема стверджує, що народ ще не готовий до свободи! Ще пора не прийшла! Що б це означало?! Як сталося, що народ ще не досяг тієї пори, коли йому можна дарувати свободу?! Чи не тому, що він виступає проти твоїх неподобств? Чи не це причина позбавлення народу свободи? Чи слід народу помовчати, щоб хтось вирішив, що ця пора настала?! Чи він повинен нічого не говорити, як би його не били, як би його не гнобили, поки, нарешті, не прийде пора, що дозволяє дарувати йому свободу?!