Дэн Браун – Янголи і демони (страница 64)
На новому каналі репортаж вів латиноамериканець.
—.. сатанинський культ із назвою «Ілюмінати», що на думку деяких істориків...
Оліветті почав гарячковито натискати кнопки на пульті дистанційного управління. На всіх каналах ішов прямий репортаж із Рима. Більшість репортерів говорили англійською.
— ...швейцарські гвардійці виносять із церкви тіло. За нашою інформацією, це труп кардинала...
— ...світло в соборі і музеях відімкнули. Залишається здогадуватись...
— ...запросили фахівця з таємних організацій Тайлера Тінґлі, щоб розпитати про це дивне відродження...
— ...чутки, що сьогодні заплановано ще два вбивства...
— ...тепер невідомо, чи не зник також і найімовірніший претендент на папський престол кардинал Бадджіа...
Вітторія відвернулась. Усе відбувалося надто швидко. За вікном уже майже стемніло, а людська трагедія, наче магніт, притягувала до Ватикану більше й більше людей. Натовп під вікнами папського палацу щосекунди густішав, у нього вливався потік перехожих. Тим часом на майдан прибували нові журналісти. Нони розвантажували свої мікроавтобуси й намагалися зайняти вигідні місця.
Оліветті відклав пульт дистанційного управління і повернувся до камерарія.
— Сеньйоре, не уявляю, як це все могло статися. Ми ж конфіскували плівку, що була в камері!
Камерарій був такий приголомшений, що не міг говорити.
Усі мовчали. Швейцарські гвардійці застигли, наче по команді «струнко».
— Виглядає на те, — нарешті втомлено сказав камерарій, — що, всупереч сподіванням, ми не спромоглися відвернути кризи. — Він подивився у вікно на море людей. — Я мушу виступити зі зверненням.
— Ні, сеньйоре, — похитав головою Оліветті. — Адже саме цього й домагаються ілюмінати — щоб ви підтвердили їхнє існування. Це зробить їх могутнішими. Ми мусимо мовчати.
— А як же ці люди? — Камерарій показав рукою у вікно. — Ще трохи — і тут будуть десятки тисяч. Тоді сотні. Якщо ми й надалі відмовчуватимемося, то вони опиняться в небезпеці. Я мушу їх попередити. Крім того, треба евакуювати колегію кардиналів.
— Маємо ще трохи часу. Зачекайте, доки капітан Рошер знайде антиматерію.
Камерарій повернувся до Оліветті.
— Ви що — намагаєтесь мені наказувати?
— Ні, я вам лише раджу. Якщо ви непокоїтесь за життя людей, що на майдані, то ми можемо оголосити про витік газу й очистити територію. Але визнати, що ми стали чиїмись заручниками, небезпечно.
— Командире, запам’ятайте раз і назавжди. Я ніколи не скористаюся своїми тимчасовими повноваженнями, щоб брехати світові. Якщо я щось оголошу, то це буде тільки правдою.
— Правдою? Ви розкажете, що терористи погрожують знищити Ватикан? Це лише послабить наші позиції.
Камерарій подивився на нього сердито.
— А вони можуть бути ще слабшими?
Раптом Рошер скрикнув, схопив дистанційне управління і збільшив гучність телевізора. Усі повернулися.
Репортерка Ем-ес-ен-бі-сі тепер здавалася стривоженою по-справжньому. Біля неї на екрані з’явилась фотографія покійного Папи.
— ...екстрене повідомлення. Цю інформацію ми щойно одержали від Бі-бі-сі... — Вона подивилась кудись убік, ніби бажаючи ще раз пересвідчитись, що справді має це оголосити. Очевидно, діставши підтвердження, вона знову повернулась до камери і похмуро продовжила: — Ілюмінати щойно взяли на себе відповідальність за... — Вона завагалася. — Вони взяли на себе відповідальність за смерть Папи, що сталася п’ятнадцяті, днів тому.
Камерарій сторопів.
Рошер випустив із рук пульт дистанційного управління.
Вітторія не могла отямитись.
— Згідно з законами Ватикану, — вела далі репортерка, — покійним Папам не роблять розтину. Тому заяву ілюмінатів не можливо ні справдити, ні спростувати. Проте ілюмінати стверджують, що причиною смерті Папи був не
У кабінеті запала тиша.
— Це безумство! Безсоромна брехня! — вибухнув Оліветті.
Рошер знову почав перемикати канали. Екстрене повідомлення, немов чума, передавалося від станції до станції. Усі переповідали те саме. Заголовки змагалися в сенсаційності.
УБИВСТВО У ВАТИКАНІ
ПАПУ ОТРУЇЛИ
САТАНА ПРОНИКАЄ В ДІМ БОЖИЙ
Камерарій відвів погляд від екрана.
— Боже, допоможи нам.
Рошер, перемикаючись із каналу на канал, натрапив на Бі-бі-сі.
— ...дав мені інформацію про заплановане вбивство в Санта-Марія де Пополо...
— Зачекайте! — попросив камерарій. — Назад.
Рошер вернувся назад. На екрані з’явився поважний ведучий новин Бі-бі-сі. Поряд із ним була фотографія дивакуватого молодика з рудою борідкою. Під нею було написано: ҐЮНТЕР ҐЛІК — ПРЯМИЙ РЕПОРТАЖ З ВАТИКАНУ. Репортер, очевидно, говорив по телефону, і зв’язок був не дуже якісний.
— ...мій оператор зняла епізод, як кардинала виносять з каплиці Кіджі.
— Хочу нагадати нашим глядачам, — сказав ведучий із Лондона, — що репортер Бі-бі-сі Ґюнтер Ґлік був першим, хто повідомив цю сенсаційну новину. Він двічі розмовляв по телефону і убивцею-ілюмінатом. Ґюнтере, ти кажеш, що вбивця телефонував тобі кілька хвилин тому і передав нове повідомлення від ілюмінатів?
— Атож.
— І він сказав, що ілюмінати якимось чином
— Саме так. Той, хто дзвонив, стверджував, що Папа помер
Усі присутні заціпеніли.
— Отруїли? — перепитав ведучий. — Але... але як?!
— Подробиць вони не повідомили, — відповів Ґлік. — Сказали тільки, що вбили його препаратом, відомим як... — почувся! шурхіт паперів, — як гепарин.
Камерарій, Оліветті й Рошер збентежено переглянулися.
— Гепарин? — перепитав Оліветті. Він був явно стривожений. — Але хіба це не...
Камерарій сполотнів.
— Це ліки, які давали Папі.
— Папу лікували гепарином? — Вітторія була приголомшена.
— У нього був тромбофлебіт, — пояснив камерарій. — Щодня йому робили одну ін’єкцію.
— Але ж гепарин — це не
— У великих дозах гепарин небезпечний, — сказала Вітторія. — Це потужний засіб проти зсідання крові. Надмірна доза може спричинити сильну внутрішню кровотечу і крововилив у мозок.
Оліветті подивився на неї підозріло.
— Звідки ви це знаєте?
— Гідробіологи дають цей препарат морським ссавцям, яких тримають у полоні, щоб запобігти утворенню в них тромбім від недостатньої активності. Бували випадки, коли тварини вмирали від передозування. — Вона помовчала. — У людини надмірна доза-гепарину спричинила б симптоми, які легко можна прийняти за інсульт... Особливо, якщо не вдаватися до розтину.
Камерарій був дуже занепокоєний.
— Сеньйоре, — звернувся до нього Оліветті, — хіба не очевидно, що все це — просто черговий рекламний трюк ілюмінатів? Неможливо припустити, щоб хтось передозував Пані ліки. Ніхто ж не мав до нього доступу. Але навіть якби ми клюнули на цю приманку і захотіли спростувати їхню заяву, то як ми б це зробили? Закони Ватикану забороняють розтин. Та навіть якби ми наважилися зробити розтин, то й тоді нічого б не виявили. Ми побачили б у тілі лише сліди гепарину від щоденних ін’єкцій.
— Це правда. — Голос камерарія зазвучав-різкіше. — Однак мене турбує дещо інше. Ніхто поза межами Ватикану