Александр Корнейчук – Драматичні твори (страница 25)

Представник. Есмінець «Звонкий» готовий піти на дно... (схвильовано), але топить кораблів не буде... Балтієць. Так хто ж?..

Представник. Есмінець «Хаджи-бей» сам піде на дно, але топить кораблів не буде.

Стрижень. «Пылкий»?..

Представник. Есмінець «Пылкий» піде на дно, але топить ескадри не може...

Стрижень (схвильовано закричав). Та хто ж зважиться із вас?

Г айдай. Мінер Гайдай піде до мінного апарата і виконає наказ комітету. Він пустить на дно есмінець «Стремительный». (Урочисто зняв з безкозирки стрічку і сховав за фланельку.)

Представник. Есмінець «Керчь» пустить мінами на дно ескадру і загине сам.

Балтієць. Передати по ескадрі. Зняти команди кораблів на берег.

Моряк. Єсть.

Стрижень. Лейтенанте Корн!

Корн. Єсть.

Стрижень. На вас, Олександре Петровичу, комітет покладає історичне завдання — знищити бойові кораблі. Приготуйтесь.

Корн. Єсть, товаришу Стрижень. Есмінець «Керчь» готовий зробити все, що накаже комітет.

Стрижень. Піднять на кораблях прапор—умру, але не здаюсь.

І покотилось луною: «Єсть. На кораблях прапор — умру, але не здаюсь... не здаюсь...» Пішли вгору прапори.

Навести мінні апарати на кораблі!

Корн. Єсть мінні апарати.

Стрижень. По кораблях Чорноморської ескадри, що гинуть за революцію, вогонь!

Загуркотіли випали, завмерли всі. Пильно стежать. Пішли прапори вниз.

Схвильовані вигуки моряків: _в

Голоси. Есмінець «Стремительный».

— Лінкор «Свободная Россия».

— Міни мчать до нього...

— Одна...

— Друга...

— Третя...

Чути вибухи.

— Дим...

— Чорний ДИМ...

— Есмінець «Стремительный» пішов на дно.

— Лінкор «Свободная Россия»...

— Зривається броня...

Чути страшний тріск, брязкіт.

— Летять броньові башти...

— Перевертається лінкор...

Стрижень. Прощай, лінкор «Сводобная Россия»!

Знову вибухи. Один, другий, третій. І вигуки один за одним все далі і далі:

Вигуки. Прощай!..

— Прощай!..

— Прощай!..

— Прощай, товаришу!

.— Прощай, есмінець «Стремительный»!

— Прощай, «Хаджи-бей»!

Стихло все. Ллється урочиста симфонія смерті кораблів. Довго стоять, мов висічені з граніту, моряки, дивляться на хвилі, що прийняли бойові

кораблі.

Стрижень. Радист... Радист...

Радист. Єсть радист.

Стрижень. Зараз дай останню радіограму з останнього корабля Чорноморської ескадри... Всім... Всім... Всім...

Радист. Єсть... Всім... Всім... Всім...

Пішли прапори сигнальників.

Стрижень. Бойовий корабель «Керчь» іде на дно, знищивши судна Чорноморського флоту, які чесно загинули за пролетарську революцію, але не здались Центральній раді і германському імперіалізмові. Прощайте, товариші! Чорноморці ідуть на допомогу революції.

Радист. Єсть. Прощайте, товариші! Чорноморці ідуть на допомогу революції.

Балтієць. Приготувати шлюпки, одкрити кінгстони і клінкети.

Моряк. Єсть одкрити кінгстони і клінкети.

Але в цю хвилину вирвався крик: «Стіп! Стій!» То вискочив на середину палуби схвильований старий боцман Бухта.

Бухта (важко підняв свисток і тихо свиснув.) Смирно! У послєдній раз, щоб чистим отдать морю корабель, которий гибнєт за революцію... Товариші, послєдній аврал. (Знову свиснув, крізь сльози.) Палубу скатіть, протерти піском, обратно скатіть і... і... пролопатіть. (Пауза.) Помє-щсніє мить милом, залєзо, мєдяшки дра... драїть... Стрижень (схвильовано). Останній аврал!!!

Тихо, без шуму беруть моряки швабри, шланги і починають чистити палубу, драїти мідні частини. Тихо полилася пісня:

Вихри враждебные веют над нами,

Темные силы нас злобно гнетут...

Фрегат не витримав, схвильовано нагнув голову, неначе хотів сховати її на грудях у ГІаллади.

Паллада (до Фрегата, тепло). Держись, Фрегате, держись... Перед тобою планета-старушка давно чекає на наш аврал.

Фрегат обняв Палладу, і помалу пішли по палубі. Триває аврал. Входять Стрижень і балтієць, виносять прапори кораблів, що загинули.

Балтієць. Прапори кораблів, що загинули, прапори Чорноморської ескадри ми пронесемо, товариші, через фронти в Москву і здамо штабові революції. Комітетчикам взяти прапори!

Юнга схвильований дивиться на Фрегата й Палладу здаля. Комітетчики беруть прапори, збоку стоїть схвильований Гайдай. Стрижень взяв останній прапор, повернувся до Гайдая.

Стрижень. Мінере Гайдаю!