Александр Корнейчук – Драматичні твори (страница 186)

Чудесний рефлекс! Покажіть язик.

Касян замахав руками.

У вас комплекс соромливості. (Довго дивиться на Касяна.) Перш ніж почати сеанс, ми створимо настрій. Ви дуже сковані. Ваші нерви надзвичайно напружені. Треба розслабити м’язи. Жінкам я роблю масаж.

Касян свиснув.

Це дуже допомагає, а з мужчинами важче... Я мушу знати ваше хобі, ясно? Хобі...

Касян розвів руками.

Хобі... Я мушу знати, чим ви захоплюєтесь, окрім основної роботи. Рибу ловите?

Касян похитав головою.

Не ловиге. Так. Полюєте?

Касян знову захитав головою.

І не полюєте. Так... А в карти ви любите грати?

Касян. О... У підкидного!

Альфред. Ви заговорили? Чудесно! Ви не помітили, як я почав оволодівати вашою волею. Чудесно! (Витягнув колоду карт.) Але граємо на гроші, це викликає дуже погрібні, дуже яскраві емоції. Згодні?

Касян киває головою.

Я кладу карбованець. (Поклав карти, дістає гроші.)

Касян взяв карти, дивиться на них, посміхнувся, витягнув з-під подушки

свої карти, тасує.

Ви звикли до своїх?

Касян кивнув головою, виймає десятку, кладе.

На десятку?

Касян свиснув.

Згоден. (Дістав десятку, кладе.)

Касян тасує карти, дає зняти, здає.

Альфред (ходить). Сімка.

Касян б’є.

А ЦЮ?

Касян забирає.

(Добирає карти з колоди, ходить.) А цю?

Касян б’є.

Збоку з-за куща виглядають Василина і Варвара.

Василина (тихо). Що вони роблять?

Варвара. Ніби у карти грають.

Василина. А коли ж гіпноз буде?

Варвара. Раз у карти ріжуться, виходить, він його загіпнотизував.

Касян (голосно). А цю! А туза! Тягніть.

Альфред не має чим бити, забирає карти.

Варвара. Чула?

Василина. Заговорив... Заговорив.

Варвара. Тихше.

Ховаються.

Касян розкриває свої карти.

Альфред. У вас усі козирні... Так... Здаюсь.

Касян бере десятку Альфреда, ховає в кишеню, починає тасувати карти.

Альфред. А тепер моїми заграємо.

Касян свиснув, хитає головою, що ні.

(Ховає свої карти.) Вибачте, у мене мало часу. Длікипч' почнемо сеанс.

Касян показує, що не згоден, тасує карти, простягнув, щоб Лльфргд

зняв.

Альфред. Ні, ні. (Подививсь на годинник.) Ой, я спізнююсь. Прийду завтра до вас.

Касян прикладає руку до серця.

Бувайте здорові! (Іде.)

Назустріч йому виходить Варвара.

Варвара. Як хворий?

Альфред. Куди ви мене привели? Який він хворий! Він...' він шулер.

Варвара. Шулер?

Альфред пішов, за ним Варвара. Входить Василина.

Василина (до Касяна). Бач, казала я, що гіпноз допоможе тобі.

Касян витягнув десятку, подув на неї, свиснув і голосно засміявся. Кінець першої д і ї.

ДІЯ ДРУГА

Декорація така ж, як і в першій дії. Ранок. Чути здаля голос хлопчика, що співає на мотив пісні «Мы за мир и песню эту...»⁷ свою пісню:

Ми веселі листоноші, людям щастя ми приносим, ось газети і журнали, вам листи і телеграми ми несем, несем!

Входять листоноша Чорногуз, за ним його племінник Сашко Чиж. Видно, давно не стригли Чижа. Йому дванадцять років. Чорногуз несе повну сумку газет і журналів, а Чиж — сумку з листами й телеграмами. Хлопчик весело співає.

Чорногуз. Припини, Чиж!

Чиж. Хорошу ж я пісню склав про вас і про мене, дядьку Чорногуз. Давайте разом вріжемо. (Співає.)

Ми веселі листоноші, людям щастя ми приносим...