Александр Корнейчук – Драматичні твори (страница 118)

Вітровий. І я щасливий. Приходь. Хата моя недалеко, над самою річкою, а живу тепер на острові, в курені. А зараз іди, на тебе там чекають.

Батура. Не відпущу, ходім зі мною.

Вітровий. Ні. З господарем цієї хати у мене свої рахунки. Туди я не піду. Приходь увечері чи завтра...

Голос Надії. Сергію Павловичу!

Вітровий. Іди, друже, Надія кличе. (Пішов садом.)

Батура дивиться йому вслід. Десь далеко задзвеніла пісня.

Б а тур а (тихо). Карпо... Карпо...

Батура швидко пішов за Вітровим. Знову долетіла пісня. З хати чути дзенькіт чарок і голос Верби: «За Калиновий Гай». Вийшла Надія, побачила лілії, дивиться в сад.

Завіса.

На острові. На березі, під столітньою вербою, курінь. Сушаться розвішані сітки, жаки... За куренем високий комиш. На траві сидять рибалки—Максим Зоря, Петро Мороз і Василь Крим. Вони у білих сорочках, брезентових штанах, а на ногах високі гумові чоботи. На голові у кожного старі безкозирки. Напівголі руки вкриті татуїровкою: якорі, серця, пробиті стрілою, голуби, а у Крима крізь розхристану сорочку видно витатуйовану дівчину.

Зоря (співає).

Пісня.

Мороз і Крим підтягують.

Зоря. Петько!...

Мороз. Що, Максиме Порфировичу?

Зоря. У контрабандиста тютюн е?

Крим. Єсть, Максиме Порфировичу. (Дістає.)

Зоря. Закуримо.

Рибалки витягли люльки, запалюють.

Крим. І що це наш капітан такий похмурий?

Зоря. Похмурий...

Пауза.

Мороз. Похмурий...

Пауза.

Крим. Дуже похмурий...

Зоря. Не торохти.

Крим. Єсть!

Пауза.

Зоря. Задумливий...

Мороз. Задумливий...

Крим. І дуже задумливий...

Зоря. Ти знову?

Крим. Єсть, не торохтітиі

Пауза.

Зоря. Жаль...

Мороз. Жаль...

Крим (одкрив рота, але не витримав погляду Максима Зорі, безнадійно махнув рукою і тихо сказав). Єсть. Зоря. Годі язики чесати. За роботу.

Рибалки латають сітку.

(Заспівує.)

Задумав дідочок,

Задумав жениться ⁶.

Входять К а р по Вітровий і Сергій Батура. Спинились, слухають пісню.

(Помітив їх, тихо.) Встати.

Рибалки встали. До них підійшли Вітровий і Батура.

Батура. День добрий.

Рибалки. День добрий.

Зоря. Де ви пристали?

Вітровий. На косі. Закінчуєте?

Зоря. Закінчуємо.

Вітровий починає оглядати сітку, за ним невідступно стежить Зоря.

Б а тур а (подивився на небо.) А гусей скільки! Мороз. З поля на лиман летять.

Батура. А там що?

Мороз. Де?

Батура (показує). Он високо-високо.

Мороз (подивився). Не бачу... Крим, подивись.

Крим (підняв голову вгору). То лебеді.

Зоря. Не бреши. Вони в цю пору не йдуть. То білі чаплі.

Вітровий. А це що?

Зоря. Де?

Вітровий (підняв сітку). Ось.

Зоря. Пропустив.

Вітровий. Хто?

Зоря дивиться на Крима, той підходить.

Крим. І як це я не помітив?

Зоря. Мелеш язиком. Торохтиш...