Зірка Мензатюк – Ангел Золоте Волосся (страница 15)
- Чудо! Сталося чудо, - прошепотіла вона.
- Ага, це чудо, що все гарно завершилося, - тішилася мама. - Професор вважає, що влітку нам можна поїхати на море, він навіть радить поїхати, щоб оздоровити дитину. Тому ми, напевно, виберемося в Одесу або в Крим. Буде трохи сутужно з грошима, але ж треба, щоб Степанчик зміцнів і загартувався.
Галя стояла, спершись об одвірок, і тихо всміхалася. Життя знову було прекрасне, що б там хто не казав. Вона закінчить четвертий клас, - нормально закінчить, з посередніми оцінками, але ніхто й не вимагає, щоб вона була відмінниця. Попереду чекає чудове літо. Галя нарешті побачить море, але й без моря буде незле. До літа Степанчик остаточно одужає, отже, знову будуть мандрівки на Десну, нічні багаття до зірок, Галя зі Степанчиком купатимуться донесхочу; гратимуться, пустуватимуть, Степанчик тупотітиме босоніж по траві, весело бігатиме здоровими ніжками, - не калічка, не хворий, то чого ще хотіти?
Вона шкодувала тільки про одне: що не можна розповісти мамі про Ангела Золоте Волосся.
Галя пригадала собі його очі, добрий, ласкавий погляд, його задумливе обличчя, обрамлене кучерями, що сяяли на тлі вчорашнього дощу.
“Дякую! - звернулася вона до ангела. - Прочитай мою подяку. Ти ж знаєш мої думки.”
ПРИМІТКИ
ЗМІСТ
Галині нещастя
Несподіваний гість
Хлопчина з минулого
Диво
Успіх і розчарування
Катерина Петрівна
Тридцять тисяч
Чорт із тихого болота
Так вважають емо
“Велика Панагія”
Крах надій
Сабіна
Підслухана розмова
Нова мандрівка
Чарівне малярство
Пензлик від вохри
Примітки