Йон Колфер – Артеміс Фаул. Зрада Опал (страница 1)

УДК 82-92

ББК 84-445 К 60

Є авторизованим перекладом і ліцензійним виданням творів,

опублікованих PUFFIN BOOKS LTD.

Title of the original edition: Artemis Fowl and the Opal Deception.

Колфер, Йон

K 60 Артеміс Фаул. Зрада Опал.— X.: Видавництво «Ранок», 2016.— 368 с.

ISBN 978-617-09-2914-3

Після того як юному генію криміналу Артемісу Фаулу стерли пам’ять, він начебто повертається до старого. Малий авантюрист ретельно готує новий зло­чин і втілює в життя ще один блискучий план, адже він так любить пригоди. Та насправді гидкий хлопчисько уже геть інший. Артеміс згадає все і знову допо­може своїм давнім друзям-ельфам, бо він стає справжнім господарем своєї долі.

УДК 82-92

ББК 84-445

УДК 82-92

ББК 84-445

Разом дбаємо

про екологію та здоров’я

© Text copyright © Eoin Colter, 2005

ISBN 978-617-09-2914-3

ISBN 978-617-09-2914-3

© TOB Видавництво «Ранок», 2016

Сарі.

Ручка могутніша за комп’ютер.

ПРОЛОГ

Наступна стаття була надрукована в ельфійському Інтернеті на сайті www.horsense.gnom. Вважають, що сайтом володіє кентавр Фоулі, технічний кон­сультант Легітимної Ельфійської Поліції, хоча до­стовірних фактів немає. Майже кожна деталь цього аккаунту суперечить офіційним релізам прес-офісу ЛЕП.

Ми всі чули офіційне пояснення трагічних подій, пов’язаних із розслідуванням «Зіто Проуб». У заяві ЛЕП дуже мало конкретних деталей, багато вигада­них фактів і сумнівів стосовно рішень певної жінки- офіцера.

Я абсолютно точно знаю, що згаданий вище офі­цер, капітан Холлі Шорт, поводиться зразково, і якби не її оперативні навички, було б загублено на­багато більше життів. Замість того, аби вішати усіх собак на шию капітана Шорт, Легітимна Ель­фійська Поліція мала б нагородити її медаллю.

У центрі цієї справи перебувають люди. Багато людей не надто розумні, аби попасти ногою в штанину, але саме цим Людям Бруду вистачає розуму, щоб змусити мене нервувати. Якщо вони дізнають­ся про існування підземного ельфійського міста, вони зроблять усе можливе, щоб експлуатувати мешкан­ців. Більшість людей навіть і не знатимуть, що ро­бити з високою ельфійською технологією. Але є такі, яким вистачить розуму зійти за ельфів. Особливо один чоловік. Думаю, ми всі знаємо, про кого мова.

За всю ельфійську історію нас перевершила лише одна людина. І що особливо зачіпає мої копита — це просто хлопчик. Артеміс Фаул — ірландський кри­мінальний геній. Маленький Арті змусив ЛЕП тан­цювати через увесь континент, доки ельфійські тех­нології не стерли спогади про існування ельфів із його пам’яті. Але навіть тоді, коли геніальний кентавр Фоулі натискав кнопку на приладі стирання пам’я­ті, він підозрював, що ельфів знову надурили. Чи не лишив ірландський хлопчик чогось такого, що повер­не спогади? Звісно, лишив, як ми всі дізналися згодом.

Артеміс Фаул відіграє визначну роль у наступних подіях, але цього разу він нічого не намагався вкрас­ти у ельфів, бо повністю забув про наше існування. Ні, злодієм у цій історії виявився саме ельф.

Тож, які дійові особи в трагічній історії двох сві­тів? Хто головні гравці з боку ельфів? Вочевидь, що Фоулі — справжній герой п’єси. Без його інновацій ЛЕП уже давно намагалися б вигнати Людей Бруду зі своїх домівок. Він невизнаний герой, що розплутує загадки віків, доки розвідка і групи захвату гасають над землею і спочивають на лаврах.

І є капітан Холлі Шорт — офіцер, чия репутація зараз під загрозою. Холлі одна з найкращих і най­розумніших у ЛЕП. Природжений пілот з хистом до імпровізації в бойових умовах. У неї не дуже добре ви­ходить підкорятися наказам — риса, яка вже не один раз привела її до проблем. Холлі перебувала в са­мому центрі усіх подій, пов’язаних з Артемісом Фаулом. Вони майже потоваришували, коли Рада нака­зала ЛЕП стерти пам’ять Артемісу, і це тоді, коли він став на шлях виправлення.

Як ми всі знаємо, свою роль у тому, що сталося, зіграв командир Джуліус Рут. Наймолодший діючий командир за всю історію ЛЕП. Ельф, що провів На­род через багато криз. З ним не дуже легко знайти спільну мову, але іноді з найкращих лідерів не вихо­дять найкращі друзі.

Уважаю, що варто згадати тут і Мульча Діггумса. Донедавна Мульч сидів у в’язниці, але, як завжди, йому вдалося звідти викарабкатися. Гном-клептоман, що страждає на гази, брав участь не в одній пригоді, пов’язаній із Фаулами. Але Холлі була рада його допо­мозі в останній місії. Якби не Мульч і його фізіологічні особливості, усе могло б закінчитися значно гірше. А воно і так закінчилося погано.

І в центрі цієї справи перебуває Опал Кобой, піксі, що контролювала банду гоблінів, коли ті намагалися захопити Небесне місто. Опал загрожувало довічне ув’язнення. Якби вона вийшла із коми, в яку упала, коли Холлі Шорт утрутилася в її плани.

Майже цілий рік Опал Кобой провела в особливо­му відділі клініки Дж. Аргона, не реагуючи на зусилля знахарів, що намагалися повернути її до життя. За весь цей час вона не сказала жодного слова, не з’їла ані крихти і не зреагувала на жоден стимул. Спершу влада ставилася до цього з підозрою. Вони заявляли, що це гра. Кобой удає коматозний стан, щоб уникну­ти ув’язнення. Але через кілька місяців здалися на­віть найскептичніші спеціалісти. Ніхто не може вдавати кому цілий рік. Такий ельф просто боже­вільний...

ГЛАВА 1: БОЖЕВІЛЬНА

Клініка Дж. Аргона, Небесне місто, ельфи, за три місяці до того

КЛІНІКА Дж. Аргона — не держав­на лікарня. Лікуватися безкоштовно там не можна. Аргон і його команда психо­логів займалися лише тими ельфами, хто міг собі таке дозволити. Серед усіх заможних па­цієнтів клініки Опал була унікальною. Майже рік тому вона заснувала для себе фонд, на випадок, якщо збожеволіє і доведеться проходити лікування. Ро­зумний хід. Якщо Опал цього б не зробила, її родина напевне звернулася б до дешевшого закладу. Не ска­зати, що заклад мав би якесь значення для Кобой, яка провела останній рік під наглядом лікарів, які перевіряли її реакцію. Лікар Аргон сумнівався, що Опал помітила б троля, що бив би себе в груди пря­мо навпроти неї.

Але фонд — не єдине свідоцтво унікальності Опал. Кобой — така пацієнтка, що у всіх на вустах. Після спроби гоблінської тріади Б’ва Келл захопити владу ім’я Опал Кобой згадували по всьому світі. Піксі-мільярдерка вступила в змову з офіцером ЛЕП у відставці Брайаром Каджоном і фінансово підтри­мувала війну в Небесному місті. Кобой зрадила своїх родичів, а тепер її зрадив власний розум.

Останні шість місяців перебування Кобой у кліні­ці журналісти обложили двері її палати, вимагаючи звіту про кожен її рух. ЛЕП цілодобово чергувала біля дверей, і всі в лікарні звикли до постійних пере­вірок і сурових поглядів. Пільг не мав ніхто. Навіть у доктора Аргона час від часу брали зразки ДНК, аби впевнитися, що він саме той, за кого себе видає. Ри­зикувати з Кобой ЛЕП не хотіли. Якщо вона втече з Аргонової клініки, над ними не лише сміятимуться всі ельфи, але й на свободі опиниться дуже небезпеч­ний злочинець.

Але час спливав, щоранку біля дверей було дедалі менше камер. Урешті-решт, скільки можна сидіти, коли не відбувається нічого цікавішого за пускання слини? Поступово кількість чергових ЛЕП знизили з дюжини до шести, і врешті-решт на зміні лишився тільки один охоронець. Куди дінеться Опал Кобой? Так думали впливові особи. За нею стежило з деся­ток камер двадцять чотири години на добу. Під шкі­ру передпліччя їй вживили спеціальний чіп, що будь-якої хвилини допоможе повернутися в сон, ДНК перевіряють чотири рази на день. Навіть якщо хтось допоможе Опал вибратися з палати, що він з нею робитиме? Піксі сама на ногах не втримається, і всі датчики показують, що мозкова активність у неї ледь відхиляється від прямої лінії.

Отже, зрозуміло, що доктор Аргон дуже пишався своєю пацієнткою і частенько згадував її ім’я на зва­них вечірках. Відколи в клініку привезли Опал Ко­бой, у світі стало дуже модним мати родичів у тера­певтичному відділку. Майже кожна родина зі списку заможних віднайшла на горищі якогось божевільно­го дядька. І тепер цей божевільний дядько отримав найкращий догляд у розкішній клініці.

Якби ж то кожен ельф у клініці був таким слухня­ним, як Опал Кобой! Усе, що їй було потрібно,— кіль­ка внутрішньовенних трубок і монітор, а це з верхом оплачувалося її внесками у фонд за перші шість міся­ців. Доктор Аргон гаряче сподівався, що маленька Опал ніколи не отямиться. Бо якщо отямиться, ЛЕП потягнуть її до суду. А щойно Опал переведуть до в’язниці, її рахунки заморозять, у тому числі і фонд у клініці. Ні, чим довше триває сон Опал, тим краще для всіх, особливо для неї. Тому що через тонкий череп і великий розмір мозку піксі дуже вразливі до деяких захворювань, як-от кататонія, амнезія і нарколепсія. Тож цілком можливо, що її кома триватиме кілька десятиліть. А навіть якщо вона і прийде до тями, дуже вірогідно, що її пам’ять лишиться замкне­ною в якомусь ящичку величезного мозку піксі.

Доктор Дж. Аргон щовечора проводив обхід. Він уже не часто власноруч проводив процедури, але вважав, що персонал має відчувати його присут­ність. Якщо інші лікарі знатимуть, що Джербал Ар­гон тримає руку на пульсі, то скоріше за все вони і своїх рук з пульсу не знімуть.

Аргон завжди лишав Опал наостанок. Він заспо­коювався, коли бачив, як маленька піксі спить, під­ключена до системи. Дуже часто в кінці робочого дня він навіть заздрив Опаловому існуванню. Коли піксі не змогла витримати перевантаження, її мозок про­сто вимкнувся, лишилися тільки життєво важливі функції. Вона дихала, час від часу монітори реєстру­вали щось схоже на сон. Але крім цього, як би не хо­тілося чогось віднайти, Опал Кобой більше не було.