Ян Флеминг – Кульова блискавка (страница 44)

Битва перемістилася на широку порожню ділянку, обрамлену уламками коралових рифів. На дальньому кінці Бонд помітив санчата із запряженою сріблявою торпедою скутера. На санчатах, в оточенні групи аквалангістів, серед яких було легко розпізнати могутню фіґуру Ларго, лежав у ґумовому чохлі витягнутий товстий предмет. Бонд заховався за коралову брилу і над самим піском поплив уздовж підводної арени, але майже відразу зупинився — в сутінках примостився навпочіпки стрілець. Піднявши рушницю, він ретельно вибирав ціль. Оглянувши поле битви, Джеймс побачив Лейтера, який явно програвав двобій — супротивник учепився йому в горло, а Фелікс гаком, з якого злетіла ласта, лише шкрябав тому спину. Бонд зробив два потужних гребки ластами і, використовуючи інерцію тіла, зі шести футів жбурнув у стрільця спис. Легкий держак майже не мав у воді маси, але лезо увійшло в руку чоловіка саме того моменту, кола з дула рушниці зафонтанили бульбочки. Стріла пішла вбік, чоловік розвернувся і попер на Бонда. Краєчком ока Джеймс побачив, як його спис повільно спливає на поверхню. У незграбному кидку він по-бейсбольному пірнув до ніг супротивника й підсік його. Рушниця дулом врізалася Бонду в скроню, але він усе ж таки дотягнувся до голови ворога та зірвав маску. Цього вистачило. Джеймс провів поглядом чоловіка, який, осліпнувши від солоної води, щосили кинувся до поверхні. Хтось торкнувся ліктя Бонда — Лейтер затиснув долонею кисневий шланг, його обличчя під маскою було спотворене. Фелікс показав, що треба піднятися. Зрозумівши, Бонд схопив Лейтера за талію і швидко запрацював ластами, долаючи п’ятнадцятифутовий шар води. Вискочивши на поверхню, Лейтер вирвав із рота розрізаний дихальний шланг і почав гарячково хапати повітря. Джеймс дав йому відсапатись, а потім показав на поближній риф. Лейтер вилаявся, наказав іти під три чорти й зайнятися справою. Бонд знову підняв великий палець і пішов під воду.

Опинившись поміж знайомих йому коралових піків, почав пробиратися в напрямку Ларго. Тут і там бились, а за хвильку Джеймс опинився під плавцем — матросом з «Манти», який дивився на нього згори. Він лежав на поверхні, обличчя у воді, без маски, волосся розвіялося, рот неприродно вишкірився. На дні серед уламків коралів валялися залишки після бою — кисневий балон, ошмаття ґуми, цілий акваланг та кілька стріл від пневматичних рушниць. Бонд прихопив дві зі собою. Він доплив до краю лагуни, де точилася боротьба. Санчата з непристойною ґумовою сосискою все ще були на місці, поруч — двоє вартових з рушницями, готовими до пострілу. Ларго не було ніде, місячне сяйво послабшало. Джеймс вдивлявся у скаламучену ластами воду; пісочні візерунчасті брижі на дні зникли, стерті та збовтані ногами бійців. На скаламучених ділянках снували маленькі рибки, підбираючи шматочки водоростей та інший харч, немов чайки чи граки на ріллі. Дивиться тут було ні на що, як і важко зрозуміти, на чию користь схиляється битва, тепер розсипана на дюжину окремих поєдинків. Що там на поверхні? Коли Бонд підняв Лейтера, то бачив червоний сигнальний фаєр. Скільки чекати на рятувальну шлюпку з «Манти» і що робити йому — залишатися на місці та стерегти бомбу?

Рішення прийшло само собою. Справа на арену вистрибнула з-поза завіси каламуті блискуча торпеда електричного скутера. Ларго сидів на ній верхи у сідлі. Він нахилився вперед до низького плексигласового щитка задля швидкості, в лівій руці тримав два списи з «Манти», а правою стискав штурвал скутера. При його появі двоє охоронців кинули рушниці на пісок і підняли зчіпну муфту санчат. Скинувши швидкість, Ларго поплив до них за інерцією. Один із чоловіків схопив торпеду за штурвал та підтягнув до зчіпки. Вони готувались утекти! Ларго перевезе бомбу через риф і скине на глибині або закопає. Те саме вони зроблять з другою бомбою на «Диско». А без доказів Ларго завжди зможе сказати, що на нього полювали інші шукачі скарбів. Звідки йому знати, що це підводники з американської субмарини? Його люди відбивалися пневматичними рушницями проти акул тільки тому, що на них напали першими. Знову скарби — версія, проти якої нічого заперечити!

Люди Ларго вовтузилися з муфтою, Ларго тривожно озирався. Бонд прикинув відстань і, сильно відштовхнувшись од рифу, метнувся вперед.

Ларго повернувся саме вчасно, щоб підняти руку й відбити удар Джеймса списом у правиці, а ліва стріла Бонда лише подряпала балон його акваланга. Джеймс напирав, опустивши голову, його руки тягнулися до кисневої трубки в роті Ларго. Той підняв руки, щоб захистити шланг, випустив обидва списи і смикнув штурвал керування. Скутер здригнувся і, задерши носа, рвонув геть разом із двома охоронцями, котрі намагалися його втримати.

Закони двобою у воді не діяли. Два супротивники, стиснувши зубами ґумові загубники, бо від них залежало їхнє життя, метушилися, шарпали один одного, але Ларго мав перевагу, бо міцно сидів у сідлі, затиснувши скутер ногами, а Бонду доводилось однією рукою триматися за апарат. Ларго знову і знову молотив Джеймса по обличчю ліктем, а той як міг відхилявся, приймаючи удари куди завгодно, лише не по дорогоцінному склу дихальної маски. Бонд вільною рукою діставав супротивнику лише до нирок і завдавав удар за ударом по засмаглому мускулистому тілу.

Скутер вистрибнув на поверхню за п’ятдесят ярдів до входу в широкий канал, що вів у відкрите море. Від ваги Бонда, який сидів на хвості, ніс скутера задерся під кутом сорок п’ять градусів. Хвилі хлистали Бонда, і тепер будь-якої миті Ларго міг повернутися та вчепитись у нього ручищами. Джеймс прийняв рішення — відчепився від акваланга Ларго і, тримаючись на хвості торпеди лише ногами, почав сповзати назад, поки не вперся у стерно спиною. Лише б не попасти під гвинт! Просунувши руку між ніг, він учепився рукою в стерно і відкинувся назад. Його голова опинилася за кілька дюймів від працюючого пропелера, вода клекотіла, але він не здавався, відчуваючи, як корма занурюється глибше і глибше. Клятий апарат ось-ось стане «на попа». Бонд рукою вивернув стерно вбік і тоді нарешті розтиснув пальці, які геть заклякли від напруження. Торпеда пішла дугою і стала дибки. Від несподівано крутого повороту Ларго викинуло із сідла. Він упав у воду, відразу розвернувся і ліг на морській поверхні, шукаючи очима Бонда.

Джеймс був повністю знесилений та вичавлений. Він зробив справу, тепер краще кудись забитись і спробувати вижити. Бомба стоїть нерухомо, скутер відплив і тепер намотує круги на воді. Злий намір Ларго зірвано. Бонд зібрав силу волі в кулак і мляво пірнув, сподіваючись знайти схованку серед коралових хащів.

Ларго неспішно, все ще повний сил, пірнув за ним слідом, загрібаючи воду потужними гребками. Бонд опустився на дно і почав петляти між кораловими брилами. Побачив білий пісок, за ним — розвилка. Бонд, покладаючись на захист гідрокостюма, вибрав вузенький прохід між гострих брил. Чорна тінь пливла слідом. Ларго не став опускатися на дно і заходити у прохід, а поплив зверху, вичікуючи. Бонд зиркнув догори, Ларго хижо посміхнувся — він розумів, що дістав супротивника. Джеймс розім’яв пальці, відновлюючи кровообіг. Що протиставити тим міцним рукам, які нагадували радше механічні захвати?

Вузький прохід розширювався, попереду виднілася ділянка піску. Місця для розвороту не було, пливти можна лише вперед, у пастку. Бонд зупинився і встав — єдине, що лишалося. Ларго завів його, як мишу, в пастку. Але супротивникові доведеться спуститися. Бонд підняв голову — могутнє блискуче тіло в супроводі сріблявих бульбочок просувалось у напрямку відкритої води. Вправно, немов морський котик, Ларго пірнув до самого дна і став на твердий пісок обличчям до виходу. Відтак повільно рушив уперед між вузькими стінами каньйону, витягнувши могутні руки. Не доходячи до Бонда кроків десять, зупинився й обмацав поглядом коралові стінки. Потім викинув руку і щось схопив, а коли розкрив — у правиці було на вісім пальців більше. Маленький восьминіг ворушився, наче квітка на вітрі. Під маскою губи Ларго склались у посмішку, він багатозначно постукав пальцем по склу маски. Бонд нахилився й підняв уламок каменя, вкритий мушлями. Жест Ларго був радше театральним. Камінь у маску — значно ефективніше восьминога. Бонда непокоїв не восьминіг — недавно Джеймс перебував у кублі цих істот — його бентежили довгі ручища Ларго.

Ларго зробив крок, другий. Бонд позадкував, чіпляючись балоном за краї каньйону, намагаючись не порізати ґумовий костюм. Ларго напирав — повільно, але нестримно. Ще кілька кроків — і він атакуватиме.

Раптом Бонд помітив рух за спиною супротивника. Хтось прийшов на допомогу? Але ні — тінь біла, не чорна. Хтось із ворожої команди!

Ларго рвонувся вперед.

Бонд відштовхнувся ногою від корала і стрибнув у ноги ворогу, поціляючи гострим уламком скелі тому в пах. Але Ларго був готовий до такого фінта. Він виставив уперед коліно і влучив Джеймсу в голову, водночас опустив руку і причепив маленького восьминога на його маску. Потім схопив руками Бонда за шию, підняв, наче якогось хлопчиська, і почав душити. Джеймс нічого не бачив, відчував лише слизькі щупальці на щоках та лобі й іще щільніше стискав зубами дихальну трубку. Кров стукала у скронях, він розумів, що кінець близький. Повільно опустився на коліна.