Вольтер – Орлеанська діва (страница 31)

Французів цих — беріть, коли схотіли!» Жезл Якова товстий мав Грібурдон¹² І персня, й ключ, которі Соломон Зоставив нам, і чарівну тростину, Що нею слугувався фараон, І ту мітлу, на світі цім єдину, Якою відьма, лиса, мов коліно, Злетіла, як покликав цар-пастух, Щоб викликати Самуїлів дух. Був наш чернець у чаклуванні зух: От коло він накреслив за хвилину, Сипнув землею на свою тварину I кілька слів магічних проказав, Що Зороастр колись їх уживав¹³. На ті слова з диявольської мови — О дивина! Чудуйтеся, панове! — Наш добрий мул зіп’явсь на дві нозі, А далі (все робилось по черзі) I голова круглішою зробилась, І шапочка на голові вродилась. Отак колись за гордість пишний цар¹⁴ На бугая повернений був богом, Сім літ не їв окрім трави нічого, А як людина знову стала з нього, — Збагнув Господь марноту всіх покар. З височини небесного склепіння Денис дивився, повен співтерпіння, На Жанну д’Арк у муках та в сльозах. Злетів на землю сам би він, як птах, Та ба! Це не було в його руках. Зчинив великий шум у небесах Мандрівкою своєю небожитель. Святий Георгій, Англії святитель¹⁵, Обурювався вельми, що Денис Без дозволу злетіти смів униз I брав там участь у воєнній бурі. Святі перекорятись почали І під кінець на лайку перейшли. В англійського святого у натурі Є завжди риси грубі та понурі, I хоч живе в Господнім він раю, Отчизну скрізь нагадує свою. Так дехто, і потрапивши в палати, Манер не може простих подолати. Тут час мені, читачу, відпочить: Ще довга путь, і можна притомиться. Дух одведу, щоб вірно повістить, Що смілива пережила дівиця, Земні діла очам твоїм явить, Пекельні і небесні таємниці.

Пісня п’ята

Шануйте, друзі, Бога в небесах, Живіть, як добрі, вірні християни, Бо час гіркого каяття настане! За юних літ кружляв я по шинках З гульвісами, своїх бажань рабами, Що тільки й знали чарку та повій, А про святі й не згадували храми, — Служитель церкви був для них смішний. І що ж? Еге! Розбилась повна склянка: Кирпата смерть з косою у руках Перетинає їм веселий шлях, І вісниця Атропи, лихоманка, Гидка, кульгава Стіксова дочка Голубчиків чатує з-за кутка.