Тони Моррисон – Кохана (страница 57)
— Сет, — каже він, — ми з тобою маємо більше вчорашнього, ніж будь-хто інший. Нам потрібне якесь завтра.
Він тягнеться до неї і бере за руку. Іншою торкається її обличчя.
— Ти найкраще, що маю я, Сет. Ти така.
Його пальці тримають її пальці.
— Я? Я?
ІСНУЄ САМОТНІСТЬ, ЯКУ можна розхитати. Схрещені руки, коліна, притягнуті до підборіддя; гойдання, гойдання, ці рухи, зовсім не схожі на корабель, вирівнюють і стримують хитання. Вони всередині — натягнені щільно, як шкіра. А існує така самотність, що кричить. Її не може стримати ніяке гойдання. Вона жива, існує сама по собі. Суха і всеохоплююча, така що змушує власні кроки лунати немов іздалеку.
Усі знають, як її називали, але ніхто не знає справжнього імені. Ту, кого не можна запам'ятати чи врахувати, не можна і загубити, бо ніхто її не шукає, а навіть якби і шукали, як вони її покличуть, коли не знають її імені? Хоча вона має претензії, на неї ніхто не претендує. В тому місці, де відкривається висока трава, дівчина чекає, щоб її кохали, і плач проривається соромом у кожній її окремій частині, і тоді поглинаючому сміху легше її проковтнути.
Ця історія не для того, щоб минути.
Вони забули її, як жахливий сон. Після того як придумали свої казки, виліпили і прикрасили їх, ті, хто бачили її на порозі того дня, швидко і свідомо її забули. Тим, хто говорив із нею, жив із нею, закохувався в неї, знадобилося більше часу, щоб забути, доки вони не зрозуміли, що не можуть ані пригадати, ані повторити нічого з того, що вона говорила, і вони повірили, що нічого, крім того, що вони самі думали, вона і не говорила. Тож, урешті-решт, її теж забули. Здавалося, що пам'ятати не розумно. Вони ніколи так і не дізналися, де і чому вона повзала, або чиє обличчя під водою так було їй потрібне. Де була пам'ять про посмішку під її підборіддям і де її не було, клямка замкнулася, і лишайник міцно прив'язав своє яблунево-зелене цвітіння до металу. Що змусило її думати, що ніготь на пальці може відімкнути замок, який мочило дощем?
Ця історія не для того, щоб минути.
Тож вони її забули. Як неприємний сон тривожної ночі. Однак, інколи стихає шелест спідниць, коли вони прокидаються, а пальці, що торкалися щоки сплячого, здається, належать саме тому, хто спить. Іноді світлина близького друга чи родича — на яку дивляться занадто довго, — ворухнеться, і щось більш знайоме, ніж миле обличчя, повернеться до них. Вони можуть торкнутися його, якщо захочуть, але не хочуть, бо знають, що ніколи все не буде таким, як раніше, якщо вони це зроблять.
Ця історія не для того, щоб минути.
Біля струмка за будинком № 124 її сліди з'являються і зникають, з'являються і зникають. Вони такі знайомі. Якщо дитина або дорослий на них ступить, за розміром вони будуть такими ж, як і їхня нога. Піднімуть ногу, і вони знову зникнуть, немов тут ніхто і не ходив.
Сліди ідуть далі і далі, і забувають не тільки їх, а й воду теж, і те, що під нею. Решта — погода. Не дихання тієї, кого не можна ані запам'ятати, ані врахувати, а вітер під дахом, або весняна крига, що занадто швидко тане. Просто погода. І звісно, жодних звуків поцілунку.
Кохана.
Інформація видавця
Переклад українською
СВІТЛАНИ ОРЛОВОЇ
ВИДАВНИЦТВО ФАБУЛА
Видавництво «Фабула» є складовою
видавничої групи «Ранок»
Тоні Моррісон
Toni Morrison
КОХАНА
BELOVED
Роман
A novel
Головний редактор
Редактор
Технічний редактор
Коректор
ФБ676004У. Підписано до друку 28.01.2017.
Формат 84 х 108/32. Папір офсетний.
Гарнітура Baltica. Друк офсетний.
Ум. друк. арк. 19,32.
ТОВ Видавництво «Ранок».
Свідоцтво ДК № 5215 від 22.09.2016.
61071 Харків, вул. Кібальчича, 27, к. 135.
Для листів: 61145 Харків, вул. Космічна, 21а.
Тел. (057)717-61-80,
тел./факс (057)719-58-67.
Надруковано у ПП «Юнісофт»
61036, м. Харків, вул. Морозова, 13 б
Свідоцтво ДК № 3461 від 14.04.2009 р.
Наклад 1500 прим. Замовлення № 298/02.
У «Коханій» я намагалася сказати: давайте позбудемося таких понять, як «жінка-раба» і «дитина-раб», і будемо говорити про людей з іменами, таких, як ви і я. Що відчуває раб? Що він може зробити? Очевидно, що це ситуація, у якій ви не маєте ніякої влади. І якщо ви вирішите, що не маєте наміру ставати жертвою, це неймовірний ризик.
І зрештою ви неминуче вчините щось жахливе. Але не тільки. При цьому ви ризикуєте собою, персонально, прагнучи змінити власну долю. Це одна з головних битв у вашому житті…
Примітки до електронної версії
Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником
с. 16: Гаразд, нехай там вогонь і [сіра] => сірка <…>
с. 90: [Нет] => Нен тримає її здоровою рукою <…>
с. 99: Чому він не може [не] => ні від чого відмовитись?
с. 117: <…> [не] => ні на мить не стуляючи при цьому рота <…>
с. 123: [Любить] => Любіть її. [Любить] => Любіть щосили.
с. 228: І [сама] => саме через те, що так пізно про це задумався