Шери Лапенья – Тут усі брешуть (страница 46)

Майкл не пішов сьогодні до школи. Він не готовий. До витріщання. До перешіптувань. До розпитувань. А буде ще гірше. Бо сьогодні його сестра розповість свою історію відомій журналістці. По телебаченню. Зніматимуть тут, у їхній вітальні. Вони з мамою через це сперечались, мама радилася з юристами, але Ейвері все вирішила. Ейвері робить усе, що хоче. Як завжди.

Його від усього цього нудить. Від репортерів надворі, які намагаються зазирнути у вікна й зробити фото. Кілька разів приїжджала поліція, щоб відігнати їх на тротуар, але вони знову насідають. Відколи Ей-вері повернулась, стало гірше. Він замкнений у домі, не може вийти. Ейвері завжди подобалась увага, але тепер це вийшло на новий рівень. Вона знає, що він це все ненавидить. Вона навіть навмисно тицяє його в це носом.

— Тобі неприємно? — сказала вона за вечерею напередодні, маючи на увазі натовп біля будинку. Він мовчки подивився на неї.

— Звісно йому неприємно, Ейвері — парирувала мама. — Як і мені. Це неприємно всім, крім тебе.

Мама говорила так, наче вона на межі, готова зірватись. Вона вже програла суперечку з Ейвері щодо інтерв’ю. Вона дозволила дати одне, в контрольованих умовах.

У Майкла багато заплутаних почуттів. Він був щиро радий бачити Ейвері живою та здоровою. Він так боявся за неї, за свою маму. Він переживав, що мама зламається й ніколи не оговтається. А відколи батько пішов, вона — все, що у нього лишилось. Але тепер Ейвері повернулась і стало ще гірше. Вона поводиться як знаменитість. І справа в тому, що вона дійсно відома. Він ніби живе в якомусь жахливому реаліті-шоу. Тільки здається, що все це не реально.

Він одягається, йде до кімнати Ейвері й стукає.

— Що тобі треба? — питає вона.

Він відчиняє двері. Опинившись із сестрою наодинці, він почувається скуто. Не знає, що говорити. Він розуміє, що мама й тато сприймають Ейвері по-різному. Мама значно кращої думки про неї, ніж слід бути. Адже й поводиться з ними Ейвері по-різному. З мамою це одна Ейвері, з батьком — інша. Тато бачить її наскрізь, як і Майкл. Із ними вона нічого не вдає. Але ж вона все одно його молодша сестра.

— Я хотів дещо спитати.

— Що? — тепер вона слухає його уважно.

Він збирає докупи всю свою відвагу, щоб поставити питання.

— Дерек щось із тобою робив у будиночку на дереві? — Він відчуває, як червоніє.

Вона здивовано на нього дивиться.

— Дерек? Ні. А що?

— Дженна розповіла поліції, що ти казала, ніби у тебе є хлопець. Поліція думала, що це міг бути Дерек.

Вона зневажливо сміється:

— Я це вигадала.

Він не зводить із неї погляду.

— То це брехня?

Вона знизує плечима, ніби каже «то й що?». Він гнівно йде геть.

Розділ 56

Ейвері готова. На ній блакитна сукня, а волосся акуратно заплетене в косу. Вона потай тренувала міміку перед дзеркалом у ванній. Пошепки розповідала історію своєму відображенню, артикулюючи слова.

Технічні працівники вже давно приїхали. Вони все рухають і зчиняють чималий галас. Вони переставили меблі у вітальні. Таке відчуття, ніби вони захопили весь дім. Його маму це все явно дуже турбує, а Майкл зачинився в своїй кімнаті. Ейвері знає, що він хоче, аби все швидше скінчилось. Сподівається, що він усе ж вийде подивитись інтерв’ю. Скоро має приїхати батько. Ейвері хоче, щоб і він тут був. Хоче, щоб її бачили й чули усі. На підлозі встановлюють величезні яскраві лампи. Для Ейвері та знаменитої журналістки Кейсі Вонг поставили стільці.

— П’ять хвилин, — каже якийсь чоловік.

Кейсі сидить на кухні. Їй поправляють макіяж. Ейве-рі теж загримували. Від цього вона почувається ніби кінозірка. Може, одного дня вона стане акторкою. Ця ідея захоплює її. Чи буде вона достатньо гарною для цього? Поки вона не знає. Треба схуднути. Ейвері бачила на фото, що її мама була гарною. Але вже ні.

Її ведуть у вітальню й садять на стілець. Тепер, сидячи під світлом прожекторів, коли всі на неї дивляться, вона починає хвилюватись. Відчуває, як калатає серце. Вона переконує себе, що це приємне збудження,

адже це мить її слави! Вони з Кейсі вже трохи поговорили, щоб познайомитись і щоб Кейсі допомогла їй розслабитись. Великі карі очі Кейсі сповнені співчуття. Її мама обрала Кейсі Вонг, бо та завжди мило й люб’язно спілкується з гостями. Вона не агресивна, як деякі інші журналісти. Коли вона заговорила з Ей-вері, та відчула, ніби весь галас замовк і лишилися тільки вони вдвох. Кейсі так і сказала, що «це буде ніби щира розмова двох близьких подруг».

Ейвері дивиться в інший бік кімнати. Батько приїхав і насуплено стоїть біля мами. Вона ненавидить його за це. Чому він не може за неї порадіти? Мабуть, він просто боїться, що через її слова матиме кепську репутацію. Але ж усі вже знають, чому Меріон так вчинила. Поліція все розповіла. А тепер вона розкаже свою частину історії. Про те, як вона це пережила. Мама має такий вигляд, ніби її от-от знудить. Наче це в неї братимуть інтерв’ю. Майкл теж спустився вниз, але не дивиться на неї. Ніхто навіть не підбадьорює її. А вона ж виступатиме на національному телебаченні! Іноді вона просто ненавидить свою родину.

Кейсі сідає поруч і тепло їй усміхається.

— У тебе все вийде, — шепоче вона.

Працівники встановлюють мікрофони й експонометри. Все має бути ідеально.

Чоловік за кадром починає зворотний відлік. «Три, два, один…»

Ейвері стежить за ним і відчуває приплив адреналіну. Але думати вже немає часу, бо Кейсі представляє її. У Ейвері пересохло в горлі.

— Ейвері, — починає Кейсі. — Це дуже сміливо з твого боку, розповісти нам свою історію. Історію, що сколихнула країну. Для мене честь, що ти погодилась її відкрити саме мені. Дякую.

Ейвері киває і невпевнено всміхається.

— Знаю, що це важко, тож не поспішай і просто розслабся, — лагідно каже Кейсі.

Ейвері знову киває.

— Ейвері, загалом ми знаємо, що з тобою сталося. Ти зникла у вівторок, дванадцятого жовтня, трохи більше тижня тому. Спершу всі думали, що тебе викрали дорогою зі школи. Твої батьки заявили в поліцію, і почались масштабні пошуки. Ти можеш розповісти, що трапилось того дня?

Ейвері відкашлюється. Починає повільно, але, коли Кейсі підбадьорливо їй киває, стає впевненішою. Вона розповідає, як батько натрапив на неї в кухні.

— Що сталося, коли твій тато приїхав додому? — запитує Кейсі.

— Ми посварились, і він поїхав, — каже Ейвері.

Вона крадькома зиркає на батька й бачить полегшення на його обличчі. Він перед нею в боргу, думає вона. Ніхто, крім їхньої родини та поліції, не знає, що він її вдарив. Тепер вона розповідає, як пішла до сусідки, Меріон Кук, як вважала Меріон подругою і як прокинулася замкнена в підвалі.

Кейсі співчутливо на неї дивиться, хитаючи головою. В її очах стільки тепла.

— Навіть уявити важко. Що ти відчувала, коли опинилася в полоні?

— Мені було страшно.

Кейсі знову киває.

— Звісно! Мабуть, це був жах. — Її голос такий заспокійливий, а обличчя стурбоване. — Вона тебе зв’язувала?

Ейвері хитає головою:

— Ні. Але вона мене замкнула, тож я не могла вийти.

— Вона кривдила тебе фізично?

— Та ні.

Кейсі лагідно питає:

— Ти розуміла, навіщо вона це робить?

— Вона мені сказала.

— Що вона сказала?

Тепер Ейвері почувається цілком комфортно.

— Меріон була медсестрою в лікарні, де працює мій тато. Він лікар. Вона мені сказала, що закохалась у нього, але він завів роман із Норою Бланшар. Це мама Раяна, вона була волонтеркою. Меріон хотіла їм нашкодити. Тож вона замкнула мене в підвалі, а поліції сказала, що бачила, як я сідала в машину Раяна Бланшара.

Кейсі дивиться на неї, хитаючи головою.

— Жахливо. А ти просто невинна жертва цього всього, просто дитя.

Ейвері киває.

— Вона збиралась мене вбити.

— Про що ти думала ці чотири дні, поки була замкнена в підвалі, самотня, злякана за своє життя?

— Я думала лише про те, як утекти. Але не могла нічого зробити. Вона замикала двері. На вікнах були ґрати. Я не могла вибратись.

— Вибач, Ейвері, це тяжке питання, але в який момент ти зрозуміла, що вона хоче тебе вбити?