Сара Маас – Двір крил і руїн (страница 163)
— Домовилися, — повторила я йому в губи.
І шкіру на лівій руці закололо. Ніби лизнуло теплом. Я опустила погляд і побачила там татуювання — двійнятко того, що колись уже було там, за винятком темного браслета Бріаксіса. Це татуювання ідеально вплелося, охоплюючи руку без швів.
— Мені бракувало старого, — невинно сказав Різ.
На його лівій руці розквітло таке саме татуювання. Не до пальців, як у мене, а від зап’ястка і до ліктя.
— Повторяйко, — закопилила я губу. — На мені воно має ліпший вигляд.
— Гм-м. — Різ провів лінію вздовж мого хребта, натиснув на дві точки. — Наш чудовий Бріаксіс зник. Знаєш, що це означає?
— Що мені доведеться його ловити і повертати в бібліотеку?
— О, саме так.
Я пойорзала в нього на колінах, обняла за шию.
— А ти підеш зі мною? На ці пошуки пригод і далі?
Різ поцілував мене.
— Безумовно.
Зорі над нами спалахнули іще яскравіше, ніби наблизилися поглянути на нас пильніше. Його крила зашурхотіли, коли Різ підняв нас із крісла, цілуючи, доки мені не забракло повітря.
А тоді я полетіла.
Різ ніс мене на руках, високо в зоряне море, над містом, що сяяло внизу.
Музика долинала до нас із кафе, розташованих уздовж річки. Люди сміялися, гуляли, узявшись за руки, перетинали мости над Сидрою, блукали вуличками. Нам траплялися і темні плями внизу, що губилися на тлі мерехтливого моря вогнів. То були невеликі острівці міста, що й досі лежали в руїнах. Але й на них де-не-де підморгували небу маленькі вогники. Свічки. Милий і світлий виклик темряві.
У житті, що чекало на нас попереду, нам знадобиться багато, дуже багато таких вогників — викликів темряві. На тому довгому шляху, що лежав перед нами і який ми мали пройти. Шляху до нового світу. Ліпшого за той, що був тоді, коли я в ньому з’явилася.
Але зараз… цієї миті, коли місто розкинулося під нами, а навколо дрімав світ, насолоджуючись миром, що дався нам такою дорогою ціною, я тільки насолоджувалася. Кожною миттю. Кожним звуком, запахом, образами, що гніздилися у мене в голові, — їх було так багато, що знадобилося б не одне життя, щоб усі їй намалювати.
Різ виструнчився, посилаючи мені думку про політ, і широко усміхнувся, коли я покликала крила.
Він відпустив мене, і я легко ковзнула в повітря, купаючись у теплому вітрові, який пестив мою шкіру. Я вдихнула чудові запахи солі й цитрусів, і, щоб вирівнятися, мені знадобилося лише кілька ударів крил. Увійшла в потрібний ритм, а потім зависла в повітрі. Впевнено, надійно. А за мить полетіла, ширяючи в повітрі.
Різ порівнявся зі мною, усміхнувся, і ми полинули до зірок у потокові морського бризу. Він показав мені дива Веларіса, живу, розцвічену всіма кольорами веселки річку під нами… А коли торкнувся мене крилом, просто тому, що міг, бо хотів, бо в нас попереду була ще вічність таких ночей, і цілий світ, на який можна було дивитися разом…
Я зрозуміла, що це — дар.
Від початку до кінця.
ПРО ВИДАННЯ
ISBN 978-966-982-532-2 (epub)
Перекладено за виданням: Sarah J. Maas. A Court of Wings and Ruin / Sarah J. Maas. — New York: Bloomsbury, 2017. — 720 p.
Опубліковано за домовленістю з
Переклад з англійської
Електронна версія створена за виданням:
Маас С. Дж.
М12 Двір крил і руїн / Сара Дж. Маас; пер. з англ. Т. Іванової. — Х.: Віват, 2021. — 768 с. — (Серія «Художня література», ISBN 978-966-942-826-4).
ISBN 978-966-982-404-2 (укр.)
ISBN 978-1-4088-5790-8 (англ.)
УДК 821.111(73)
© Sarah J. Maas, 2017
© Kelly de Groot, map, 2017
© ТОВ «Видавництво “Віват”», видання українською мовою, 2021
ПОДЯКИ
Навіть після дев’ятої книжки мені непросто шукати слова неймовірної вдячності для тих, хто особисто робить мій світ яскравішим самою своєю присутністю.
Дякую Джошу. Кожна мить з тобою — справжній дар. Колись давно я дивилася на зорі й загадала палке бажання, щоб у моєму житті з’явився хтось саме такий. Гадаю, зорі мене почули, бо ділити з тобою пригоди цього життя — це справжнє втілення моєї мрії. Я кохаю тебе сильніше, ніж можна сказати це словами.
Енні. Дякую за обіймочки, за нахабство, за постійне вимагання більшого, аби лиш я не розслаблялась. Я люблю тебе аж до неба, цуценятко (і хто б там що казав, присягаюся, ти можеш це прочитати).
Моїй агентці, Тамарі, найкрутішому з трудоголиків і просто неймовірній людині: все це без тебе було б неможливе, тому моя вдячність тобі буде вічною. Дякую тобі за все!
Кет Ондер: працювати з тобою було одночасно честю і радістю. Дякую за креативність, за турботу, за редакторські прозріння і довгі роки дружби.
Геніальній команді «Bloomsbury»: Сінді Ло, Крістіні Ґілберт, Кетлін Фаррар, Найджелу Ньютону, Ребеці Мак-Неллі, Соні Палмісано, Еммі Гопкін, Яну Лембу, Еммі Бредшоу, Ліззі Мейсон, Кортні Ґріффін, Еріці Бармаш, Емілі Ріттер, Ґрейс Вулі, Ешанні Аґравал, Емілі Клопфер, Алісі Ґріґґ, Елізі Бернс, Дженні Коллінз, Бет Еллер, Керрі Джонсон, Келлі де Ґроот, Ешлі Постон, Люсі Маккей-Сім, Галі Баумстейн, Меліссі Кавонік, Діані Аронсон, Лінді Мінтон, Крістіні Ма, Донні Марк, Джону Кенделлу, Ніколасу Черчу і всій команді, що відає правами на переклад іншими мовами, — дякую вам за вашу віддану працю, за те, що втілили мої книжки в життя, за те, що ви достобіса найкраща команда
Дякую Кессі Гомер, неймовірній моїй помічниці, за допомогу і те, як приємно було з тобою працювати!
Дякую моїм батькам за казки і фольклор, за пригоди і подорожі, за бейгелі і лосося з «Мюррейс» ранками на вихідних. Дякую Лінді і Деннісу: ви виростили чудового сина, я навіки вам вдячна за це. Моїй родині: мені так неймовірно пощастило, що ви є в моєму житті!
Рошані Чокші, Лінетт Ноні і Дженніфер Арментраут — дякую вам за яскраве сяйво й чудову дружбу, за ваші безцінні відгуки на цю книжку. Рене Адіє, Стеф Браун і Еліс Фанчіанг: я вас обожнюю.
Величезне дякую Саші Елсберґ, Вілмі Гонзалес, Алексі Сантьяго, Рейчел Домінго, Джессіці Ріґл, Келлі Грабовськи, Дженніфер Келлі, Лорі Ешфорс і Діані Ван за те, що вони такі чудові й милі. Найпрекраснішій Кеті Флам: неймовірно дякую тобі за те, що прочитала цю книжку і надала мені безцінний відгук. Луїзі Енг: дякую, дякую і ще раз дякую за твою неймовірну доброту, за щедру радість і радісну щедрість.
Чарлі Бовотер, який не лише чудовий художник а й неймовірна людина: дякую за малюнки, що надихали мене, за твою феноменальну працю над кольорами цієї книжки. Для мене честь працювати з тобою.
І нарешті, дякую вам, любі читачі, дякую від щирого серця за те, що разом зі мною пройшли шлях Фейри від початку до кінця. Дякую за теплі листи, за неймовірні малюнки, за чудову музику і розкішні косплеї… Мені бракує слів, щоб передати мою вдячність. Мене благословили чудовими читачами, і я з нетерпінням чекаю наступної нагоди поділитися з вами цим світом у новій своїй книжці!