Пётр Гулак-Артемовский – Поетичні твори, повісті та оповідання (страница 17)
Пишіть і крамарів-паперників годуйте.
У нас холодний край, а ліс став дорогий,
Дурні ж ні по чому: що ступиш, то й дурний!
Пишіть, реб’ягушки!.. Подякують вам люде:
За дурнями та й всім розумним тепло буде!..
Харьков,
2 ноября 1819 года
ДУРЕНЬ І РОЗУМНИЙ
«На що, до халепи, той розум людям здався?» —
Раз Дурень здуру бовть!.. Розумного питався.
«На те,— озвався сей,— коли кортить вже знать,
Щоб дурням на сей спрос цур дурнів
відвічать».
Харьков,
1 декабря 1820 года
ЦІКАВИЙ І МОВЧУН
Цікавий, Мовчуна зустрівши раз, спитав:
«Від чого голосний так дзвін той на дзвіниці?» — «Від того, що (коли не втнеш сеї дурниці) Всередині, як ти, порожній він», — сказав.
Харьков,
1 декабря .1820 года
ЛІКАР І ЗДОРОВ’Я
Йшов Лікар у село — селу на безголов’я,
А із села біжить, злякавшися, Здоров’я:
«Куди, Здоров’ячко? — пита він.— Як ся можеш?» «Та цур тобі!.. Я йду, куди ти не заходиш!»
Харьков,
1 декабря 1820 года
ТВАРДОВСЬКИИ
«Нуте, хлопці! Швидко, шпарко!
Музики, заграйте!
Гей, шинкарю, гей, шинкарко,
Горілки давайте!»
Ріжуть скрипки і бандури,
Дівчата гопцюють;
Хлопці, піт аж ллється з шкури,
Коло їх гарцюють.
Бряжчать чарки, люльки шкварчать,
Шумує горілка;
Стук, гармидер, свистять, кричать,
Голосить сопілка.
Пан Твардовський в кінці стола .3 поставця черкає;
«Гуляй, душа! Тра-ла-ла-ла!»
На ввесь шинк гукає.
В бятька й матір отамана І громаду лає;
Скрутив жида, як гамана,
Ще й усом моргає!
Сікнувсь улан — він вздовж його Шаблюкою тріснув.
Улан — тю-тю!., га-га!.. го-го!..
Зайдем в кутку приснув.
Взяв набакир писар шапку,
Пан грішми забрязкав:
Аж гульк! Писар — верть в собаку І на всіх загавкав.
А шевцеві паиТвардовський В такі знаки дався,
Що, мабуть, із час московський Барилом качався.
В ніс втеребив дві бурульки;
З бурульок, мов з кухви,
Б’ють під стелю через рульки Джерела сивухи.
Б’ють джерела... Пан-гульвіса Кухоль підставляє;
Аж зирк в кухоль! — Що у біса?
В’юн на дні іграєі
«Дух святий, миряни, з нами!
Вилупіть лиш баньки:
В’юн утік, а цап з рогами Вилазить із шклянки.
Мекнув, мов його родимець Почав мордовати.
Та й стриб б комин; аж тульк — німець Стоїть серед хатні