реклама
Бургер менюБургер меню

Патрик Несс – Запитання та Відповідь (страница 1)

18px

Патрік Несс

ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДЬ

ХОДЯЧИЙ ХАОС

Книга друга

Запитання та Відповідь

«Оригінально, напружено, непередбачувано».

«Важко знайти динамічніший та більш насичений подіями роман».

«Карколомний, насичений подіями сюжет порушує теми лояльності, маніпуляції, моральної двозначності та насильства, а також спонукає до глибинного пошуку спокути та любові».

«Несе одночасно простий та витончений. Він розглядає серйозні теми — тероризм, фемінізм, геноцид, кохання, і його легка проза доходить до самого серця».

«Зачаровує, жахає, не відпускає».

«Захопливе та приголомшливо чітке змалювання моральних уламків громадянської війни: жага до влади, випробовування вірності, зрада та спокусливі можливості виправдання насильства».

«Обов’язковий до прочитання».

«Чудово продуманий, тонкий та вимогливий щодо моральних оцінок, із сюжетом, який тримає до кінця».

«Читати страшно, але відкласти неможливо».

«З’єднання найжорстокіших хвороб суспільства — фашизму, тероризму, катувань, етнічних чисток — з усім найдорожчим та найважливішим для нашого світу <…> і невпинний шквал серйозних проблем, від вирішення яких залежить мир, співпраця та моральна цілісність людини, у якої немає вибору».

«Чудово написано… Якесь провокативне дослідження природи зла та людяності».

«Неймовірно успішна робота, у якій знайдено ідеальний баланс між стилістичною оригінальністю, захопливою оповіддю та потужним опрацюванням етичних засад».

«Майстерна спроба в мистецтві розповіді».

«Тих, хто читав дивовижний “Ніж, якого не відпустиш” Патріка Несса з його інтригою та божевільним фіналом, не потрібно заохочувати читати продовження… Воно так само амбітне, як і перша книжка, але амбіції цілком виправдовуються майстерним виконанням: потужний текст і насичений сюжет затягують читача у вир подій, що змінюються з приголомшливою швидкістю».

«Занурившись у проблеми колонізації та геноциду <…>, Несе обережно прокладає шлях до хльосткого, ба навіть грізного завершення».

«Захопливо».

УДК 821.111

Н55

Серія «Час фентезі»

Перекладено за виданням:

Ness Р. The Ask and Answer / Patrick Ness. — London : Walker Books Ltd 87, 2009. — 576 p.

Переклад з англійської Остапа Українця

Несс П.

Запитання та Відповідь / Патрік Несс ; пер. з англ. О. Українця. — X. : АССА, 2022. — 512 с. : іл. — (Серія «Час фентезі»).

ISBN 978-617-7877-46-1 (укр.)

ISBN 978-1-4063-5799-8 (англ.)

Прентісстаун — унікальне місто на планеті Новий Світ, де після епідемії Шуму люди змушені читати думки одне одного. Усі, крім мера, або, як він себе називає, «президента Прентісса». Обманом і шантажем він заволодів владою і позбавив населення усіх прав. Чотирнадцятирічний Тодд Г’юїтт, до нестями закоханий у Віолу, перебуває в ув’язненні у свого найлютішого ворога й нічого не знає про долю дівчини. А тим часом у місті з’являється таємнича організація, готова чинити опір свавіллю Прентісса…

© Patrick Ness, 2009

© Панченко О. І, ілюстрації, 2021

© ПП «АССА», видання українською мовою, 2022

e-book created by glassed

Присвячується Патріку Ґейлу

Не бийся з монстрами, бо тоді й сам станеш монстром; і коли ти дивишся в безодню — безодня дивиться в тебе.

Від редактора українського видання

Дорогий читачу!

Хай не вразять твоє око помилки в цій книжці. Навіть такі, що через них у кожного були б проблеми на уроці рідної мови (хоч англійської, бо в оригіналі тих помилок густо, хоч української, бо ж у перекладі має бути так само). Оповідач цієї історії — хлопчина-підліток, а деякі змальовані тут події (які саме, дізнаєшся згодом, без спойлерів) зовсім не сприяли його освіті… Тож варто вибачити нашому героєві його не надто грамотну оповідь — він такий, який є. Та й інші люди з його поселення теж не великі знавці мови. Словом, вибачай за помилки, цінуй дії і насолоджуйся читанням…

Кінець

— Твій Шум зраджує тебе, Тодде Г’юїтте.

Голос…

У темряві…

Я кліпаю і розплющую очі. Все довкола в тіні та ше ж воно розмите-розпливчасте; таке враження, шо світ обертаєцця і моя кров загаряча, а мозок засмічений і я не можу думати, бо ж темрява…

Я знову кліп-кліп.

Секу…

Ні, одну секундочку

Шойно, буквально шойно ми були на плошчі…

Шойно вона була на моїх руках…

Вмирала на моїх руках…

— Де вона? — кидаю в темряву і чую запах крові, такшо мій голос зриваєцця, а Шум злітає угору, ніби зненацька буря, такий високий, червоний і лютий Шум. — ДЕ ВОНА?

— Тут я запитую, Тодде.

Цей голос.

Його голос.

Десь у темряві.

Десь позаду мене, де я ніфіга не бачу.

Мер Прентісс.

Я знову кліпаю, такшо мла вмить перетворюєцця на широку кімнату, освітчену через одне-єдине вікно угорі, через широкий круг високо і далеко звіци; те шкло брудне-бруднюще, хіба шо пофарбоване контуром Нового Світу з його двома супутниками-місяцями, і на мене падає тіки його світло — більше ніякого.

Шо ви з нею зробили? — кажу голосно, кліпаючи від свіжої крови, що скрапує мені в очі. Пробую підняти руку й витерти, але руки, виявляєцця, зв’язано за спиною, і знову починається паніка, я шарпаюся в путах, дихання прискорюєцця і я знову горлаю: — ДЕ ВОНА?

Нізкуди прилітає кулак і врізаєцця мені в живіт.

Я нагинаюся вперед від шоку й метикую, шо мене прив’язали до дерев’яного стільця, ноги припнули до ніжок, сорочку я згубив ше там, на запилюженому горбі, а зараз вибльовую свій порожній шлунок і замічаю — шо то під ногами? — цей килим, на якому дзеркалицця силует Нового Світу з його місяцями, і все то дзеркалицця знову і знову, воно тягнецця без кінця.

І я пригадую, шо ми ж були на плошчі, так, на плошчі, — я біг, тримав її, ніс її і наказував їй жити, жити, поки не будемо в безпеці, поки не будемо в Притулку, де її зможуть порятувати…

Але безпеки не було, яка там безпека, був лише він і його люди, і вони забрали її — вирвали просто в мене з рук…

— Ви помітили, що він не питає «Де я?», — чую голос мера, мінливий, десь там. — Його перші слова: «Де вона?», і Шум каже те саме. Цікаво.

Голова пульсує, живіт теж, я зовсім прокидаюся і пригадую, шо я бився з ними, бився, коли вони її забирали, аж поки мені в скроню не прилетіло прикладом, і лише тоді я пірнув у морок…

Я ковтаю грудку, що назбиралася в горлі, ковтаю паніку і страх…