Марій Гай (бл. 157—86 до н. е.) — римський полководець, суперник Сулли в боротьбі за диктаторську владу в Римі, зазнав у війні з ним поразки й помер у вигнанні.
Кімври — германські племена, які наприкінці ІІ ст. до н. е. разом з тевтонами вторглися в Римську державу й були розгромлені Марієм у битві під Верцеллами (101 р. до н. е.).
Кардано Джеральдо (1501—1576) — італійський філософ, математик і лікар, схильний до містицизму; передрік день своєї смерті і фактично заморив себе голодом, щоб передбачення здійснилося.
Аполлоній Тіанський (І ст. до н. е.) — грецький філософ-міс-тик, мав репутацію провидця.
Плотін (205—270) — грецький філософ-ідеаліст, зачинатель неоплатонізму.
Порфирій (бл. 233 — бл. 304) — грецький філософ, учень Плотіна і його послідовник, коментатор Платона й Арістотеля.
...він подав би діалог між Суллою й Евкратом так само сильно, як і Монтеск’є. — В діалозі «Сулла і Евкрат», де видатний французький просвітник Шарль Монтеск’є (1689— 1755) викриває деспотизм.
Лукулл (106—56 до н. е.) — римський державний діяч, який уславився своїми бенкетами та розкішшю.
Бернар Самюель (1651—1739) — французький фінансист за часів правління Луї XIV
Божон Нікола (1718—1789) — французький банкір, який прагнув здобути репутацію мецената й благодійника.
...доведена до нескінченності територіальна подрібненість. — Кодекс Наполеона відмінив систему майорату, тобто успадкування маєтності старшим сином, і це призводило до подрібнення дворянських земельних володінь. Бальзак обстоював систему майорату.
Шиваїзм, вішнуїзм і брахманізм — релігійні культи індуїстських богів Шиви, Вішну й Брахми — верховної тріади індуїстського пантеону.
Магізм — релігія, що виникла у Мідії в VI ст. до н. е. серед племені манів, які одні лише мали право бути її жерцями. Цій релігії був притаманний дуалізм, тобто визнання двох пер-шоначал — доброго і злого.
Маздеїзм — релігія давніх персів, заснована на дуалістичному культі доброго бога Агура-Мазди (Ормузда) і злого бога Арімана.
Кабіризм — культ кабірів, богів родючості, поширений у давні часи в Малій Азії, звідки проник і до Греції.
Мітру (Мітра) — в давньоіранській і давньоіндійській міфології божество сонця.
Конфуцій (Кун-цзи; 551—479 до н. е.) — давньокитайський мислитель, засновник етико-політичного вчення конфуціанства, яке стало в Китаї одним з поширених віровчень. Ґрунтується на культі предків і принципі безумовної покори підлеглих правителям.
Зороастр (Заратустра) — пророк і реформатор давньоіранської релігії, названої зороастризмом. Жив десь між X і VI ст. до н. е.
Теократія — влада релігії або церкви.
Левіти — служителі релігійного культу у давніх євреїв.
Палімпсести — рукописи, писані на пергаменті по змитому або зіскобленому тексту.
...прагну пальмового вінка слави... — Луї Ламбер тут говорить про бажання стати академіком. Парадні мундири академіків прикрашало зображення пальмового листя.
Великий мартиролог — список мучеників католицької церкви, складений за розпорядженням папи Григорія XIII і опублікований у 1536 р.
Оріген — богослов кінця II й початку III ст. н. е., який, за легендою, сам себе осліпив, щоб, не бачачи жінок, проповідувати їм Святе Письмо.
Спіноза Барух (1632—1677) — видатний голландський філософ, прихильник пантеїзму. Визнаючи божественне начало, вважав, що Бог — це сама природа.
Панна Дюпюї — вірна подруга лорда Болінгбро-ка (1678—1751), англійського державного діяча і філософа.
Ганзейський союз — торговельний і політичний союз північнонімецьких міст Пізнього Середньовіччя (заснований у середині XIV ст., розпався в середині XVII ст.), до якого входили також міста інших країн Північної Європи.
Батавські форми — в давні часи на території Фландрії жило германське плем’я батавів, звідси давня назва країни — Батавія.
Королівство Леон — королівство в Іспанії Раннього Середньовіччя, яке згодом ввійшло до складу королівства Кастилія і стало однією з іспанських провінцій. Тому правильніше було б говорити про земельні володіння в провінції Леон.
Свято Геяна — старовинне свято в місті Дуе, пов’язане з міфічним велетнем Геяном, покровителем міста. Можливо, що прототипом Геяна був народний герой Фландрії Жан Гелон (XI ст.), який прославився в боротьбі з норманами.
Артевелде Якоб (1290—1345) — ватажок руху городян у Фландрії, спрямованого проти феодального панування графа Гентського. Очолив міське самоуправління Гента на початку Столітньої війни (1337—1453).
...проступали ґулі, в яких Галль поміщав поетичні світи. — Австрійський лікар, творець френології Франц Йозеф Галль (1758—1828) запропонував теорію локалізації психічних функцій в корі великих півкуль головного мозку.
Ясновидець Сведенборгової церкви. — В деяких країнах створилися в той час секти послідовників Сведенборга.
Гельвецій Клод Андріан (1715 —1771) — французький філософ-матеріаліст доби Просвітництва, представник сенсуалістичного матеріалізму.
Якби дружина Генріха VIII була негарна... — Йдеться про Анну Болейн, третю дружину англійського короля Генріха VIII (1509—1547), яка була страчена за його наказом нібито за подружню зраду. Анна Болейн — мати королеви Єлизавети І.
...перша дружина Наполеона — Жозефіна Богарне (1763—1814). Наполеон розлучився з нею 1809 року для того, щоб одружитися з дочкою австрійського імператора й таким чином зміцнити становище заснованої ним династії.
Того польського дворянина звали Адам Верхівня. — Цього героя роману Бальзак наділив прізвищем, яке є назвою українського села, де був маєток Ганських і де він сам прожив майже два роки під кінець життя (1847—1848; 1848—1850).
...панна Буріньйон — як і письменники ілюмінати та квієтисти... — Буріньйон Антуанетта (1616—1680) — авантюристка, яка оголосила себе «нареченою Святого Духа» і його провісницею; написала кілька релігійно-містичних творів. Ілюмінати — релігійно-містична течія, що проповідувала моральну чистоту й засуджувала офіційну церкву, її прибічники створювали таємні товариства, які в XVIII ст. поширилися в Західній Європі. Квієтисти — релігійно-містична течія, яка сповідувала пасивність і самозречення, розчинення людського духу в релігійному спогляданні.
Фенелон Франсуа (1651—1715) — французький письменник, автор філософсько-дидактичного роману «Пригоди Телемака», був прибічником квієтизму.
Гійон Жанна-Марі — релігійна письменниця, автор релігійно-містичних книг.
...перед картиною Гвідо... — Мається на увазі італійський живописець Гвідо Рені (1575—1642), представник Болонської академії. Майстерність композиції поєднував з холодною ідеалізацією.
...війна Ста днів, вторгнення чужоземних військ... — Ідеться про події 1815 року: Сто днів Наполеона і війна з Англією та Пруссією, яка завершилася його поразкою у битві при Ватерлоо, після чого ворожі війська вступили в північно-східну Францію.
...як оті негри, що вранці продають дружину за ковток горілки, а ввечері плачуть за нею. — Парафраза новели П. Меріме «Таманго» (1829), яка з’явилася незадовго перед тим, як Бальзак почав роботу над «Пошуками Абсолюту».
«Все царство за коня!» — Вигук протагоніста історичної хроніки Шекспіра «Річард III» у фінальній сцені, де зображена битва при Босворті (1485), в якій Річард ІІІ зазнав поразку і був убитий.
Тальма Франсуа Жозеф (1763—1828) — видатний французький актор класицистичного театру.
Барон де Померель — друг сім’ї Бальзаків, у його домі письменник жив літом 1828 р. і працював над романом «Шуани».
...як Тюренн крутив генералом Монтекукулі... — Тю-ренн Анрі де ла Тур д’Овернь (1611—1675) — французький полководець, відзначився у війнах, які вів Луї з коаліцією західноєвропейських держав. Монтекукулі (1609—1681) — австрійський генерал. Бальзак має на увазі воєнну операцію Тюренна в 1675 р., коли той маневрував протягом чотирьох місяців, не вступаючи в битву.
...нинішній суспільний договір. — Іронічне обігравання відомого трактату Ж.-Ж. Руссо «Суспільний договір», у якому великий просвітник виклав проект досконалого суспільного устрою.
...бо я рівний Тому-хто-дарує-світло. — Тобто Люциферові (лат. lux — світло + ferre — носити, буквально: «носій світла»).
Карбонарії — члени таємних товариств в Італії, які боролися за звільнення вітчизни від австрійського панування та її об’єднання в республіку. У Франції карбонарії боролися проти режиму Реставрації.
...про який розповідають усі космогонії. — Власне космогонічні міфи, тобто міфи про створення світу.
Дмитро Наливайко
