„Знаю, зараз навіть думати про це не годиться,“ — ніби говорив її погляд. — „Знаю… І мені дуже соромно за свої думки, повір. І все ж… Ґалльська корона вже не стоїть між нами, правда? Натомість я пропоную тобі корону Кастилії — нічим не гіршу, а може, й кращу за ґалльську…“
Філіп ніяково потупив очі.
Лише після того, як забальзамоване тіло Альфонсо XIII перенесли до собору Толедської Божої Матері, щоб народ мав можливість попрощатися зі своїм королем, Бланка отримала змогу зустрітися в Філіпом сам на сам.
Вони довго простояли мовчки, пильно дивлячись одно одному в очі. Бланка була одягнена у все біле — колір жалоби для королев, її обличчя було бліде, і тільки на щоках ледь помітно проступав слабкий рум’янець.
— Отже, — нарешті промовила вона, — ти все вирішив?
— Так, — понуро кивнув Філіп. — Після поховання Альфонсо я поїду до Рима і там одружуся з Анною Юлією.
— Але чому? Ти вже розлюбив мене?
Філіп опустився в крісло і важко зітхнув:
— Люба моя дівчинко! Зрозумій, коли йдеться про державні інтереси, треба забути про почуття. Я кохаю тебе, рідна, дуже кохаю, але я не можу одружитися з тобою. Передусім я государ, і лише потім — людина. І як людина я хочу бути з тобою, я так хочу кохання, звичайного людського щастя, хочу, щоб ми жили разом, виховували наших дітей… На жаль, обставини виявилися вищими за нас, і ми маємо змиритися з цим, гідно прийняти цей жорстокий удар долі. Якби ти знала, як важко мені далося це рішення, яка велика була спокуса вчинити по-людському, а не по-державному…
Бланчині очі потьмяніли:
— Ти брешеш, Філіпе! Просто ти розлюбив мене, я вже набридла тобі. І тепер тобі начхати на нашу дитину. — Вона гнівно тупнула ніжкою. — Який же ти негідник… Любий… — З грудей її вирвалося здавлене ридання.
Філіп встав з крісла і підійшов до неї.
— Ні, Бланко, так не годиться. Ти ж королева, старша дочка Кастилії. — Він обняв її за плечі. — А я син Ґаллії. Я не маю права допустити розчленування моєї країни, а це неминуче станеться, якщо Ґасконь потрапить під вплив кастильської корони. Прованс і Савоя не забаряться приєднатися до Ґерманського Союзу — і тоді всьому кінець, ґалльська державність буде підтята під корінь. Це тим більше неприпустимо зараз, коли в мене є унікальний шанс об’єднати Ґаллію, перетворити її з союзу самостійних князівств на могутню централізовану державу… Мало того, мені надана можливість започаткувати об’єднання всіх ґалльських земель у Велику Ґаллію — і якщо я втрачу цю можливість, мені не буде виправдання. Сучасники зневажатимуть мене, а нащадки назвуть мене злочинцем і негідником.
— А ти і є негідник! — розпачливо вигукнула юна королева. — Жорстокий, безсердечний негідник!
— Бланко, Бланко! — майже простогнав Філіп, на його обличчя набігла ґримаса болю. — Не розривай мені серце, люба моя, кохана… І вибач мені, рідна…
Він опустився перед нею навколішки і зовсім несподівано для себе заплакав — голосно, нестримно, невтішно. Сльози рясно текли з його очей, зволожуючи сніжно-білу тканину жалобного вбрання Бланки. Так гірко і боляче йому не було ще ніколи, навіть коли вмерла Луїза, бо тільки ставши дорослими, ми починаємо в повній мірі розуміти, яка це велика цінність — любов, і що означає її втрата.
А Бланка щосили стримувала сльози — королеви не плачуть.
І через багато-багато років, гортаючи в пам’яті пожовтіли від часу сторінки минулого, Філіп скаже, що саме тоді, того самого дня закінчилася його юність, і він зробив найголовніший у всьому своєму житті вибір. Того дня він остаточно й безповоротно обрав собі країну — всю Ґаллію, від Бретані й Нормандії до Піренеїв і Альп.
Жовтень 1988 — грудень 1993 рр.
Додаток 1
Дiйовi та згадуванi особи
(відомості подані за станом на початок 1452 року; більш докладно про родинні зв’язки див. ґенеалоґічні таблиці)
ГОЛОВНІ:
Філіп Аквітанський (Філіп Красивий), ґраф Кантабрії і Андорри, перший принц Ґаллії; син герцоґа Філіпа III Аквітанського і принцеси Ізабелли Ґалльської*[55], племінник короля Ґаллії Робера III. 20 років.
Бланка Кастільська, ґрафиня Нарбоннська; дочка короля Кастілії Фернандо IV і Бланки Портуґальської*. 16 років.
Марґарита Наваррська, дочка короля Александра X і Марґарити Кастільської*; наслідна принцеса Наварри. 17 років.
Ернан де Шатоф’єр, ґраф Капсірський; син Армана де Шатоф’єра* і Розмарі дю Плессі де Шатоф’єр*; лицар ордену Храму Сіонського. 20 років.
ІНШІ:
Авґуст XII Юлій, король Італії (імператор Римський) з 1442 р.; одружений з Ізабеллою Французькою. Нар. в 1419 р.
Авґуст Інморте, ґросмейстер духовно-лицарського ордену Серця Ісусового (єзуїтів-мечоносців); дата народження невідома.
Адель де Монтальбан, дочка Сезара Колони де Монтальбана* і Марії Іверо (сестри ґрафа Клавдія II Іверо), двоюрідна племінниця ґрафа Мігеля де Монтальбана. Нар. в 1435 р.
Александр I, ґраф Біскайї; син Рікарда Наваррського* і ґрафині Жоанни Біскайської*, племінник короля Наварри Александра X. Нар. в 1424 р.
Александр X Мудрий, король Наварри з 1440 р.; одружений з Марґаритою Кастільською*; батько Марґарити Наваррської. Нар. в 1397 р.
Альфонсо Кастільський, ґраф Астурійський, наслідний принц Кастілії; син короля Фернандо IV і Бланки Портуґальської*; одружений з Констанцою Орсіні. Нар. в 1421 р.
Амелія Аквітанська*, ґрафиня д’Альбре; сестра герцоґа Філіпа III Аквітанського, тітка Філіпа Красивого; замужем за ґрафом Робером д’Альбре*. (1404 — 1439).
Амелія (Амеліна) д’Альбре, дочка ґрафа Робера д’Альбре* і Амелії Аквітанської*, двоюрідна сестра Філіпа Красивого; замужем за Сімоном де Біґором. Нар. в 1431 р.
Анна Юлія Римська, дочка Авґуста XII Римського і Ізабелли Французької, принцеса Італії. Нар. в 1438 р.
Антоніо Ґатто, парафіяльний священик церкви Св. Йосипа в Толедо, канцлер ґрафства Кантабрії, духівник Філіпа Красивого. Нар. в 1390 (?) р.
Арман III, маркіз Ґотії, ґраф Періґору, маркґраф Руерґу; двоюрідний дід Анни Юлії Римської. Нар. в 1388 р.
Беата де ла Пенья, племінниця єпископа-вікарія Памплонського, фрейліна Марґарити Наваррської; сестра-близнюк Констанци де ла Пенья. Нар. 1439 р.
Гелена Іверо, дочка ґрафа Клавдія II Іверо і Діани Юлії Римської. Нар. в 1435 р.
Гуґо фон Кліпенштей, лицар ордену Храму Сіонського. Нар. в 1415 (?) р.
Ґабріель де Шеверні, брат Луїзи де Шеверні*, першої дружини Філіпа Красивого. Нар. в 1434 р.
Ґастон д’Альбре, ґраф; син ґрафа Робера д’Альбре* і Амелії Аквітанської*, двоюрідний брат Філіпа Красивого; одружений з Клотільдою де Труа. 32 роки.
Ґійом Аквітанський*, ґраф де Марсан; син герцоґа Філіпа III Аквітанського від першого шлюбу з Катаріною де Марсан*; зведений брат Філіпа Красивого. (1421 — 1445).
Ґоше, камердинер Філіпа Красивого; дата народження невідома.
Діана Юлія Римська, ґрафиня Іверо; дочка імператора Корнелія IX*, тітка імператора Авґуста XII; замужем за ґрафом Клавдієм II Іверо. Нар. в 1412 р.
Елеонора Кастільська, дочка короля Фернандо IV і Бланки Портуґальської*, сестра Бланки Кастільської. Нар. в 1438 р.
Ерік Датський, шостий син короля Гаральда III і Марії Брабантської. Нар. в 1430 р.
Етьєн де Монтіні, дрібномаєтний дворянин з Русільйону. Нар. в 1436 р.
Жоанна Біскайська, дочка Рікарда Наваррського* і ґрафині Жоанни Біскайської*, племінниця короля Наварри Александра X. Нар. в 1432 р.
Ізабелла Араґонська, дочка короля Хайме III і Ізабелли Брабантської, дружина Філіпа Французького, ґрафа де Пуатьє. Нар. в 1428 р.
Ізабелла Ґалльська*, дочка короля Робера II Ґалльського* від першого шлюбу з Ізабеллою Кантабрійською*; друга дружина герцоґа Філіпа III Аквітанського, мати Філіпа Красивого. (1415 — 1431).
Клавдій II, ґраф Іверо; двоюрідний брат короля Наварри Александра X; одружений з Діаною Юлією Римською. Нар. в 1410 р.
Констанца де ла Пенья, племінниця єпископа-вікарія Памплонського, фрейліна Марґарити Наваррської; сестра-близнюк Беати де ла Пенья. Нар. 1439 р.
Констанца Орсіні, двоюрідна сестра Авґуста XII, дружина наслідного принца Кастілії Альфонсо. Нар. 1429 р.
Луїза де Шеверні*, дочка дрібномаєтного дворянина з Блуа; перша дружина Філіпа Красивого. (1430 — 1446).
Марія Араґонська, дочка короля Хайме III і Ізабелли Брабантської, дружина Фернандо Кастільського, ґрафа де Уельви. Нар. в 1430 р.
Марк де Філіппо, архієпископ Тулузький; позашлюбний син герцоґа Філіпа III Аквітанського, побічний брат Філіпа Красивого. Нар. в 1417 р.
Матільда де Монтіні, фрейліна Марґарити Наваррської. Нар. в 1437 р.
Павло VII, папа Римський. Нар. в 1383 р.
Педро Араґонський, ґраф Теруельський, наслідний принц Араґону; син короля Хайме III і Ізабелли Брабантської. Нар. в 1427 р.
Рікард Іверо, віконт; син ґрафа Клавдія II Іверо і Діани Юлії Римської. Нар. в 1432 р.
Річард Гамільтон, барон з Шотландії. Нар. в 1427 (?) р.
Робер II*, король Ґаллії з 1410 р.; перша дружина — Ізабелла Кантабрійська; друга — Ґертруда Геннегау; дід Філіпа Красивого. Нар. в 1374 р.
Робер III, король Ґаллії з 1440 р.; син короля Робера II* від другого шлюбу з Ґертрудою Геннегау*; одружений з Марією Фарнезе; дядько Філіпа Красивого. Нар. в 1440 р.
Робер Аквітанський, ґраф де Марсан; син герцоґа Філіпа III Аквітанського від першого шлюбу з Катаріною де Марсан*; зведений брат Філіпа Красивого. Нар. в 1425 р.
