Оксана Панкеева – Перетинаючи кордони (страница 59)
- А тебе всі знають, - сліпуче посміхнулася пані, яка її запросила, пишна, фігуриста, з відверто блядськими зеленими очима, чуттєвими повними губами і великим бюстом, що аж випирав з декольте. - Переселенці - люди в місті помітні, а особливо якщо постійно з'являються в суспільстві короля. Тебе звуть Ольга, правильно? Я Камілла. А це мої подруги, придворні пані, як і я. Це графиня Монкар, - вона вказала на струнку брюнетку з лебединою шиєю і глибокими темними очима, в яких світився розум. - А це віконтеса Бефолін, офіційна фаворитка його величності.
Ольга зацікавлено оглянула офіційну фаворитку і відчула якесь розчарування. Звичайна симпатюлічка з лялькової мордочкою, по-дитячому чистими блакитними очима і ретельно укладеними світлими кучериками. Нічого видатного. Ользі чомусь здавалося, що у короля повинен бути більш тонкий смак. Будь вона королем, надала б перевагу графині з розумними очима.
- Дуже приємно, - ввічливо відповіла вона. - Дякую, що запросили. А то я б тут до завтра місце шукала.
- О, нема за що, - солодко всміхнулася графиня Монкар. - Тобі що-небудь замовити?
- Не треба, я сама... А що б ви порадили?
- Ми всі одна з одною на «ти», - зауважила Камілла. - Так що не варто порушувати добру традицію. А щодо порадити... Спробуй молочний коктейль і тістечко «Вежа Тіан». Ось такі, - вона тицьнула ложечкою в свою тарілку.
- Ти кудись зібралася або просто гуляєш? - поцікавилася графиня Монкар. - До речі, клич мене просто Алісою. А її - Доріаною.
- Елмар збирався показати мені якусь пам'ятку, - пояснила Ольга. - Архітектурний пам'ятник з привидами і мостом.
- Замок Віанд? - уточнила Аліса. - Гарна місцинка. Обов'язково міст подивися. Дуже цікаво.
Ольга відволіклася на хвилинку, щоб зробити замовлення, і в цей час графиня чомусь поспішно зникла, наспіх попрощавшись і посилаючись на важливу справу.
- Чого це вона? - здивувалася Ольга. - Я щось не те сказала?
- Та нехай, - ліниво простягла Камілла. - Аліса призначила побачення кавалеру і забула. Ось і переполошилася, що він зараз розвернеться і піде до іншої жінки.
- А як здоров'я принца Елмара? - ввічливо запитала Доріана.
- Нормально, - знизала плечима Ольга. - Іноді хандрить, але вже не так. Сьогодні з ранку нібито в гарному настрої.
- Ми всі за нього так переживали, - поспівчувала Камілла, облизуючи ложечку. - Жахлива історія. Король прямо сам не свій. До речі, як тобі наш правитель?
- Мені сподобався, - чесно відповіла Ольга. - Геніальний мужик і свійський. А почуття гумору у нього взагалі унікальне для короля.
Камілла трохи ворухнула бровою, але нічого не відповіла, так як рот у неї був зайнятий. Зате Доріана якось вся скривилася й запитала:
- А в іншому?
- У чому - «в іншому»? - не зрозуміла Ольга.
Камілла завершила складний процес зняття вершків з верхівки тістечка і пояснила:
- Доріана мала на увазі - як чоловік.
- Не знаю, - знизала плечима Ольга - Я його в такому плані не розглядала. Але цікаве питання. Чому ви мене питаєте? Тобі ж видніше, він же твій коханець, Доріано.
- Я... хотіла просто обмінятися думками, - якось ніяково пробурмотіла офіційна фаворитка і зайнялася морозивом.
Підійшов офіціант, і Ольга знову відволіклася від розмови, щоб розплатитися, але помітила, що пані в цей час обмінялися дивними поглядами.
- Можеш зі мною поговорити про це, - запропонувала Доріане Камілла, коли офіціант пішов. - Чому обов'язково з Ольгою? Може, вона не любить обговорювати своїх кавалерів. А я люблю.
Доріана трохи почервоніла і швидко перебила подругу:
- З тобою я вже сто разів про це говорила. Мені було цікаво почути думку нової людини.
Камілла подивилася на неї як на немовля, але нічого не сказала.
- Не знаю, - повторила Ольга. - Напевно, як чоловік він теж цілком нічого. Мені важко судити.
- А що тут складного? - захлопала своїми блакитними плошками Доріана. - Чи в вашому світі чоловіки інші?
- Дивлячись у чому, - ухильно відповіла Ольга і вгризлась в тістечко, щоб втекти від цих дурних питань.
- Доріано, залиш, - кинула Камілла. - Новій людині твої розпитування можуть здатися дивними. Бачиш, Ольго, в нашому тісному колі придворних панянок прийнято ділитися думками про наших чоловіків. Ми всі подруги, всі свої, так би мовити... І оскільки офіційними фаворитками побували практично всі, то і його величність теж є у нас спільною темою. Наприклад, Анна Дваррі знаходить короля жахливо негарним, особливо в роздягненому вигляді. Ельвіра Люменталь вважає, що як коханець король в устілки не годиться своєму блазневі. А на мою думку, член його величності - наша національна гордість...
Доріана зарум'янилася і, не втримавшись, штовхнула подругу ліктем в бік:
- Камілло, ми ж в громадському місці. Що Ольга про тебе подумає?
- А що таке? - невинно підняла брови Камілла. - Ольго, що ти про мене подумаєш? Що я спала з королем? Так це ж правда. Що мені подобаються чоловіки з великими... не штовхайся, Доріано! А то впущу крем тобі на плаття!
Ольга не втрималася і захихотіла, прикривши рот долонею.
- Камілло, - сказала вона, відсміявшись. - Я зрозуміла суть питання, але допомогти нічим не можу. Я, на жаль, не бачила ні короля в роздягненому вигляді, ні його національну гордість. Хоча мені тепер цікаво.
- Я це зрозуміла, - промуркотала Камілла. - Я задала пряме запитання, щоб отримати настільки ж пряму відповідь, так як до Доріани деякі речі важко доходять.
Лялькове личко віконтеси залилося фарбою і роздратовано скривилося:
- Камілло, ти могла б виражатися хоч трохи ввічливіше?
- А ти могла б бути трохи кмітливіше? - огризнулася та. - Дівчина тобі чотири рази дала зрозуміти, що не трахалась з королем, а ти так і не зрозуміла, поки тобі прямим текстом не сказали. І взагалі, не думаєш же ти, що його величність зволить крутити романи з кількома жінками одночасно? Це не в його стилі.
- Не сваріться, - поспішила вставити Ольга, боячись виявитися в центрі домашнього скандальчика. - Нічого страшного. А що, король правда такий любитель прекрасних пані, що ви всі у нього в ліжку побували?
- Та не сказати щоб любитель... - усміхнулася Камілла. - Але змінює нас регулярно. Я, наприклад, була офіційною фавориткою чотири рази.
Віконтеса ображено стиснула губи. Вона явно потрапила на таку почесну посаду вперше, і її давила жаба.
- А до речі, - згадала Ольга. - Ви не знаєте, чому він не любить свого дня народження?
- А ти що, додумалася привітати? - пожвавилася ображена віконтеса.
- Ні, мені Елмар сказав.
- Це дуже сумна історія, - сказала Камілла, в черговий раз ніжно обіймаючи губами ложечку з кремом. Ольга спробувала уявити собі короля на місці ложечки, але у неї не вийшло. Камілла ж поклала багатостраждальну ложечку на тарілку і продовжила: - Взагалі у кожного короля є два основних свята в році: день народження, як у всіх людей, і день вступу на престол. Це всенародні торжества, їх споконвіку завжди відзначали галасливо і весело. Народ зберігає традицію, а король обидва свята проводить на кладовищі. День народження - на могилі матері, а день вступу на престол... Ну, тобі, напевно, розповідали, що тоді сталося?
- Бідний король! - співчутливо кивнула Ольга. - От не пощастило мужику по життю...
- Не знаю, - знизала плечима Доріана. - Досить багато жінок помирає від пологів, а більшість королів займають престол внаслідок смерті родича. Але чомусь тільки наш зробив з цього таку трагедію. Все у нього не як у людей. Він, звичайно, приймає офіційні привітання, але тільки з поваги до традицій і всякого іншого етикету. А неофіційно дуже цього не любить. Хоча нахабний блазень завжди короля вітає, нітрохи не поважаючи його думку. І, незважаючи на це, Шеллар його досі не вигнав. А до речі, Ольго, як тобі королівський блазень?
- Пані, - зітхнула Ольга. - Це болюче питання. Давайте не будемо.
- О! - підняла брови Камілла. - Я бачу, Ельвіра не самотня в своїх пристрастях. Та, він багатьом подобається. Але на мій смак, там глянути нема на що, навіть коли встає...
- Зупинись! - смикнула її подруга. - Не можеш знайти іншої теми для розмови? Про що ні заговоримо, весь час з'їжджаєш на одне й те саме.
- А ось і Елмар ! - посміхнулася Камілла, пропускаючи мимо вух зауваження подруги. - До речі, Ольго, а з ним ти трахалась?.. І не раджу. Ні в яке порівняння з королем не йде. Взагалі, якщо взяти королівських паладинів, там тільки у Лавріса щось більш-менш гідне уваги. Хоча обіймають всі міцно.
Ольга озирнулася і помахала Елмарові, який зупинився в дверях, оглядаючи зал. Принц-бастард здивовано підняв брови і попрямував до їхнього столика.
- Вітаю прекрасних пані, - проголосив він з належним поклоном. Пані почали усміхатися у відповідь і відповідно до етикету поцікавилися дорогоцінним здоров'ям його високості...
- Дякую вам, - стримано відповів Елмар і звернувся до Ольги: - Ти готова?
- Зараз. - Ольга поспішно сунула в рот залишки тістечка і витерла руки серветкою.
- Що ж ви вдвох? - поцікавилася Доріана. - А незрівнянна Азіль?
- Танцює, - коротко відповів Елмар. - Ольго, давай швидше, а то поїде.
- Вже, - відгукнулася Ольга, встаючи з-за столу. - До побачення, приємно було познайомитися.
Пані дружно попрощалися і простежили, як вони виходять. Потім Камілла сказала:
- Моя думка: Ельвіра була права. Твоя, звичайно, справа, але Аліса тебе обманула відразу за декількома пунктами. Ольга справді не спить з королем, більш того, у неї на лобі величезними буквами написано, що вона взагалі в житті члена в очі не бачила. Ні королівського, ні жодного іншого. І вона справді у захваті від Жака. Звернула увагу, як поводиться з нею Елмар?