реклама
Бургер менюБургер меню

Нил Шустерман – Шторм (страница 50)

18

— Саме час навчити молодших женців деяких значущих речей, — сказала вона. — Останнім часом вони аж занадто збайдужіли.

Анастасія готувалася запропонувати створення комітету трохи пізніше того дня — але всі плани Цитаделі женців полетіли шкереберть якраз перед перервою на обід.

Потому як женця Роквелла покарали, бо він зібрав забагато лихочинців, а жницю Ямаґуті похвалили за майстерність її збирань, верховний клинок Ксенократ зробив оголошення.

— Це стосується всіх вас, — почав він. — Як ви знаєте, я був верховним клинком Мідмерики ще з Року лемура…

В залі раптом запала цілковита тиша. Він не поспішав, почекавши, поки тиша трохи потримається, й лише після цього провадив.

— І хоча сорок три роки — це просто крапля у відрі, але це довгий період, аби щодня виконувати однакову роботу.

Анастасія обернулася до Марі та прошепотіла:

— До кого він узагалі звертається? ВСІ ми щодня виконуємо однакову роботу.

Марі на неї не шикнула, але й не відповіла.

— Зараз нелегкі часи, — сказав верховний клинок, — і я відчуваю, що можу краще служити Цитаделі женців на іншій посаді.

І тоді він нарешті дійшов до суті.

— З радістю повідомляю, що мене обрали наступником великого згубника Гемінґвея у Світовій раді женців: я стану ним після того, як Геміґвей завтра вранці сам себе збере.

А тепер у залі розгорілася балаканина, і Ксенократ почав стукати своїм молотком, щоб повернути всіх до порядку, — але після такого оголошення порядку було важко домогтися.

Анастасія обернулася до жниці Кюрі, але та сиділа так напружено й була така мовчазна, що дівчина не насмілилася поставити їй питання. А натомість розвернулася до женця Аль-Фарабі, який опинився з іншого боку.

— То що буде тепер? — поцікавилася вона. — Він призначить наступного верховного клинка?

— Хіба ви під час навчання не вчили парламентарні правила Цитаделі женців? — докорив їй жнець Аль-Фарабі. — Ми до кінця дня проведемо голосування за нового верховного клинка.

Після оголошення Ксенократа в залі жевріла тиха розмова, на рівні шепоту: женці швидко намагалися з’ясувати стосунки, створюючи й підтверджуючи існування альянсів. Тоді з іншого боку зали почувся голос.

— Я номіную високоповажну жницю Марію Кюрі на посаду верховного клинка Мідмерики.

Анастасія одразу впізнала цей голос, хоча якби й ні, женця Костянтина було важко не помітити в його малиновій мантії, коли він підвівся для оголошення номінації.

Анастасія одразу глянула на Марі, яка міцно заплющила очі, й Анастасія зрозуміла, що та саме тому була така напружена і мовчазна. Вона до цього готувалася. Вона знала, що її кандидатуру хтось висуне. Однак її мало здивувати, що це виявився Костянтин.

— Я приєднуюся до цієї номінації! — заволав інший жнець. Це був Моррісон, який швиденько зиркнув на Анастасію, наче її мало завоювати те, що він першим підтримав номінування жниці Кюрі.

Марі розплющила очі й похитала головою.

— Я маю відмовитися, — сказала вона — скоріше собі, ніж Анастасії, та коли почала підводитися, щоб це оголосити, Анастасія ніжно торкнулася її руки, щоб зупинити, як завжди чинила Марі, коли Сітра збиралася прийняти поспішне рішення.

— Не варто, — мовила Сітра. — Принаймні не зараз. Давайте глянемо, як усе піде.

Жниця Кюрі це обдумала і важко зітхнула.

— Можу гарантувати, що це не приведе ні до чого хорошого, — але вона все одно змовчала, приймаючи номінацію. Поки що.

Тоді підвелася жниця в інкрустованій турмалінами коралово-рожевій мантії і сказала:

— Я номіную женця Ніцше.

— Ну звісно, номінує, — з огидою відреагував жнець Аль-Фарабі. — Новий лад ніколи не втрачає можливості захопити владу.

Почали лунати такі крики підтримки й роздратування, що аж стіни затрусилися, а стукіт Ксенократового молотка лише додавав ритму злості. Номінацію женця Ніцше підтримав ще один жнець у інкрустованій коштовностями мантії.

— Чи будуть інші номінації, перш ніж ми зробимо обідню перерву? — закричав верховний клинок.

І хоча номінували женця Трумена — знаного своєю незалежністю, було запізно. Лінію фронту вже накреслили, і його номінування навіть не підтримали.

33

Школа, де вбивають

Мене захоплює концепція ритуалу. Ті речі, які люди виконують і які не несуть особливої мети, але дарують неабияку втіху й цілісність. У Цитаделі женців, може, й ганьблять тоністів за їхні практики, але жнецькі ритуали не дуже відрізняються.

Традиції Цитаделі женців просочені помпою та грандіозною церемоніальністю. От до прикладу: впровадження нового великого згубника. У Світовій раді женців їх усього семеро — по кожному на континент — і після призначення вони до кінця життя зберігають цю посаду. Єдиний спосіб звільнитися — це самозбирання: але самозбираються не лише вони, але й увесь їхній персонал: нижчі за статусом женці теж мають себе зібрати. Якщо хоч один заступник відмовиться, то великий згубник мусить продовжувати жити і залишатися на посаді. Не дивно, що великий згубник надзвичайно нечасто може домогтися достатнього консенсусу зі своїми підлеглими, щоб усі самозібралися. Цьому може завадити лише один непокірний індивід.

На організацію цієї справи необхідні місяці, й усе це цілковито таємно. Має бути присутній новий великий згубник, бо відповідно до традиції, необхідно зняти з мертвого великого згубника діамантовий амулет і, поки той ще теплий, одягнути на плечі нового.

Я, звісно ж, ніколи не бачив цього ритуалу. Але історії просочуються.

— Що ти собі думав!

Щойно вони вийшли на обід у ротонду, жниця Кюрі причепилася до Костянтина. І хоча він був чоловік високий, здавалося, він аж змалів од гніву верховної дами смерті.

— Я думав про те, що тепер нам відомо, чому на вас напали.

— Що ти маєш на увазі?

Але Анастасія зрозуміла раніше за Марі.

— Хтось знав!

— Так, — підтвердив Костянтин. — Процес обрання великого згубника має бути таємний, але хтось знав, що Ксенократ звільнить посаду верховного клинка. І цей хтось хотів вивести тебе з гонки, Марі, й не допустити, щоб твоя юна протеже об’єднала молодших женців у голосуванні за кандидата, який дотримуватиметься давніх звичаїв.

Це трохи вибило землю з-під ніг у жниці Кюрі. Вона не одразу все усвідомила.

— Гадаєш, це Ніцше?

— Не думаю, — мовив Костянтин. — Він, може, й належить до нового ладу, але на таке не здатен. Більшість женців нового ладу трохи викривлює закони, але зупиняється, перш ніж їх порушити, і жнець Ніцше якраз такий.

— Тоді хто?

Жнець Костянтин не мав на це відповіді.

— Але, висунувши вашу кандидатуру першою, ми отримали перевагу. Це дозволяє побачити, як зреагують інші й, можливо, себе видадуть.

— І якби Костянтин тебе не номінував, — сказав жнець Мандела, підходячи до них, — то це зробив би я.

— І я, — мовив жнець Твен.

— Тож бачиш, — задоволено всміхаючись, провадив Костянтин, — твоє номінування було заздалегідь визначене. Я лише хотів переконатися, що це стратегічне рішення.

— Але я не хочу бути верховним клинком! Я все життя успішно цього уникала!

Тоді вона звернулася до жниці Меїр, яка стояла скраю їхньої компанії.

— Голдо, а чому не ти? Ти завжди точно знаєш, якими словами мотивувати людей. Ти б могла стати чудовим верховним клинком!

Жниця Меїр підняла догори руки.

— В жодному разі! Я красномовна, але погано переношу натовпи. Не плутай мене з сильним лідером лише тому, що такою була моя історична покровителька! Я радо писатиму тобі промови, але на цьому все.

На зазвичай емоційно байдужому обличчі жниці Кюрі тепер відбилося нетипове страждання.

— Мої минулі вчинки — те, за що мене вихваляють, — якраз і мають стати причиною моєї дискваліфікації на обрання верховним клинком!

Від цього розсміявся жнець Костянтин.

— Марі, якби нас судили за вчинки, через які ми найбільш розкаюємося, то жодна людина не була б гідна навіть підлогу підмітати. Ти найбільш кваліфікована, і прийшов час прийняти цей факт.

Сум’яття у залі проведення конклаву ніяк не зашкодило апетиту женців. Вони навіть стали більш ненажерливими. Анастасія тинялася ротондою, намагаючись оцінити обстановку. Женці нового ладу метушилися, плетучи інтриги, — але і стара гвардія робила те саме. День не закінчиться, доки не оберуть нового верховного клинка, бо в Цитаделі женців точно навчилися не повторювати зловживань політичними змаганнями ери смертності. Краще якнайшвидше довести вибори до фіналу, перш ніж усі стануть ще більш нестерпними й мерзенними, ніж уже є.

— Йому не вистане голосів, — казали всі про Ніцше. — Навіть ті, хто його підтримує, роблять це, бо немає нікого кращого.

— Якщо переможе Кюрі, — сказав жнець Моррісон, на якого Анастасія натикалася на кожному кроці, — ти станеш однією з її заступниць. Це досить впливова позиція.