Кевин Андерсон – Боги і дракони (страница 108)

До них під'їхав Ласіс. Колланана тут зараз не було, і тому він доповів Адану.

— Я отримав звістку від наших розвідників, Володарю. Армія Мандана швидко рухається через перевал. — Він нахмурився. — Занадто швидко, як на мене, і така дурість обернеться проти них самих. Вони будуть виснажені, коли доскачуть до нас.

— Мій брат знайде сили для битви, коли дістанеться сюди, — сказав Адан.

— Як і Уто, — додала Елліель.

— Ми повалили кілька дерев, щоб перегородити їм дорогу, — продовжив Ласіс, — і це на якийсь час зупинить їхню кінноту та вози з припасами, проте в них достатньо солдатів, щоб розчистити шлях. Це не займе багато часу.

Адан подивився у бік механізмів Лютих, на нерівний ряд їхніх магів. Земля знову здригнулася від ще більш різкого поштовху.

— Спочатку треба розібратися з цією проблемою.

Він затінив очі долонею. Його дядька не було вже дуже довго. Люті могли навіть вбити його — і як Адан зміг би про це дізнатися? Королева Кору зробила їм послугу, відпустивши хлопчика, проте вона аж ніяк не збиралася сприяти порятунку людського роду.

Величезний піщано-кам'яний каркас найближчого масивного пристрою здригався й гудів, поки в крижаних лінзах накопичувалося все більше магії. Кілька магів, що управляли цим механізмом, здійняли догори руки і закричали, вигукуючи якісь нерозбірливі заклинання.

Крижана лінза закрутилася, а потім вижбурнула із себе величезний заряд енергії, який гримонув, мов удар грому, і білою блискавкою пронісся в повітрі. Врізавшись в землю, він вибухнув десь вглибині, і хвилі від удару покотилися навсібіч, поступово затихаючи; все це видовище нагадувало стрімкий річковий потік, який, зустрівши на своєму шляху великий валун, розлітається фонтаном бризок. Земля здригнулася, наче хтось вдарив у велетенський залізний дзвін.

Неподалік ще один з дивних пристроїв Лютих теж загудів і з оглушливим гуркотом випустив могутній магічний заряд, ніби намагаючись роздерти гори на шматки.

На наляканому вибухами коні прискакав Ондер. Його вуста були рішучо стиснуті.

— Королю Адане, ми повинні битися! — Він кинув погляд на Ласіса, ніби черпаючи в ньому сили. — Ми повинні не допустити, щоб це сталося.

Земля загуркотіла й захиталася, і, відчувши це, коні захропли, б'ючи копитами. Людські солдати заревіли, і в їхньому реві чулося водночас нетерпіння і збентеження.

Прийнявши рішення, Адан високо здійняв меч.

— Ми не будемо сидіти склавши руки і не дозволимо Лютим влаштувати кінець світу. Вперед! Ми повинні знищити ці пристрої. Це дасть нам трохи часу.

Елліель та Ласіс запалили реймери, і Адан повів своє військо вперед, туди, де скупчилися Люті, цілковито зосереджені на своїй діяльності. Солдати Судерри й Нортерри підняли мечі, а кінні лучники наклали стріли на тятиви. Перші ряди об'єднаного війська увірвалися в табір супротивника.

Воїни Лютих були розосереджені, а не вишикувані в бойовий порядок, і вони були повністю поглинуті роботою магів, нетерпляче чекаючи того, що могло виринути з-під гір. Людська армія пронеслася крізь табір, і, не зупиняючись, щоб вступити в бій з воїнами Лютих, Адан повів її просто до своєї мети — розташованих у ряд магічних пристроїв, які вібрували і світилися, випромінюючи магічну силу.

Захопленим зненацька Лютим знадобився деякий час, щоб відповісти на несподівану атаку, але, піднявши зброю проти нападників, вони перетворилися на смертоносну й потужну силу. Тепер, вступивши у звичний для них бій, вони метали списи і рубали навідліг довгими вигнутими клинками, вбиваючи і коней, і людей. Адан припав до шиї свого коня і помчав уперед.

За табором вибухнула якась сліпуча незбагненна сила, вирвавшись з одного із магічних пристроїв. Ударні хвилі врізалися в гори, розколовши найближчі скелі.

Адан разом з Елліель, яка неслася поруч, помчав до найближчого механізму. Той зараз зупинився, зосереджена в ньому сила згасала, ніби він потребував перепочинку та поновлення запасу енергії, а поруч з ним маги вдаряли кулаками по землі й посилали руйнівні вібрації в глибини гір. Тим часом Ласіс, високо піднявши свій палаючий реймер, повів за собою іншу групу вершників.

В ту першу мить, коли Адан занурився в гущу бою, у нього перед очима раптом майнув образ його любої донечки Оук, Пенди, всього його королівства, але він, відігнавши від себе ці думки, зосередив всю свою увагу на цій велетенській могутній машині. Він знав, що якщо вони не зупинять цей руйнівний потік, то в нього не буде ні дому, ні сім'ї, ні світу, в який можна буде повернутися.

Голосно закричавши, він здійняв свій меч. Елліель підняла тріскотливий клинок реймера, з якого сипалися іскри. Зосередившись на своїй роботі, маги не звертали жодної уваги на ударний людський загін. Проносячись повз них, Адан змахнув мечем, влучивши в спину мага в синій мантії і завдавши йому глибокої рани. Поранений маг повалився на землю, втративши контроль над власного магією. Він корчився і звивався від болю, стікаючи кров'ю.

Людські лучники випускали залп за залпом, спрямовуючи стріли на широкі й гладкі крижані лінзи і вибиваючи на їхній ідеально вигнутій поверхні щербини, від яких розліталися іскри й розходилися тріщини. Дехто стріляв у магів, але ті легко відбивали випущені по них стріли.

Коли каркас із пісковика здригнувся, схоже, більше не здатний стримувати зосереджену в лінзі величезну енергію, Адан кинувся до нього. Він щосили рубонув мечем, і від його удару утворилася велика тріщина в одній із дуг конструкції. Тим часом велика лінза стала обертатися, нарощуючи потужність, однак на її поверхню знову посипалися стріли.

Лінза спочатку пішла тонкими тріщинами, а вже за кілька миттєвостей — лопнула, і навколо неї заволали маги — спершу від несподіванки, а потім у нападі розпачу. Магія, зібрана в лінзі, більше не линула назовні, натомість вона потріскувала всередині самого льоду, викликаючи вогняний смерч на місці самого пристрою.

Елліель долучилася до руйнівних дій Адана, і після того, як він пошкодив опору з пісковика, її вогненний меч пропалив конструкцію наскрізь. Каркас зламався, і пристрій почав розвалюватися. Лінза, закрутившись із шаленою швидкістю, нахилилася, а потім впала, збивши з ніг двох магів.

Ласіс і десяток вершників атакували ще одну дивну пульсуючу машину.

А тим часом воїни Лютих, згуртувавшись, спрямували свої сили на те, щоб захистити власних магів. Їм доводилося стримуватися занадто довго, і тепер вони завивали від жадоби крові, нарешті отримавши змогу поринути в безпощадний бій. Людські воїни, розвернувшись, відбивали їхні атаки, і в розпалі бою велетенська магічна конструкція позаду Адана остаточно розвалилася і спалахнула.

Елліель, не опускаючи реймера, повернула свого коня і опинилася прямо перед виючими Лютими.

— Скачіть звідси, Володарю! Знайдіть безпечне місце.

— Я битимуся разом зі своїм військом!

Хоробра кинулася на двох воїнів піщаних Лютих, які атакували їх верхи на ауґах. Реймером вона скинула одного воїна із сідла та прикінчила іншого. Гнівний рев прокотився по війську Лютих, і їхнє обурення перетворилося на киплячу лють.

Адан почув їхні гучні крики:

— Королева By мертва! Людський король убив її!

Ця новина розпалила Лютих ще більше, і Адану вже не вдавалося зрозуміти ті вигуки, що доносилися до нього. Армії Лютих уже були переповнені чорною отрутою помсти, яка тільки й чекала, щоб вирватися назовні, і тепер їхня атака стала ще більш шаленою.

Але в той самий час, коли ворожі загони несамовито атакували людську армію, Адан, не вірячи своїм очам, побачив, як блідошкірий воїн крижаних Лютих встромив списа із крижаним наконечником у спину воїна піщаних Лютих, що скакав поруч із ним.

— Королева By мертва! — заволав крижаний Лютий. — Убивайте піщаних Лютих!

І навіть попри те, що Люті не припиняли битися з об'єднаним військом Судерри й Нортерри, вони водночас спрямували зброю один проти одного, розпалюючи ще більше своє давнє суперництво.

До Адана підлетів Ондер на своєму коні і встиг убити воїна крижаних Лютих, який вже кинувся на короля.

— Ми захистимо вас, Володарю! — Наступної миті в знеславленого Хороброго зі свистом полетів спис піщаного Лютого, проте зброя влучила не у вершника, а в його коня. Тварина впала замертво, скинувши із себе Ондера, який зумів скочити на ноги, рубаючи ворогів своїм мечем.

Адан, Елліель і Тон спробували відійти трохи назад, але навколо них вирувала битва. Вороги посилили натиск. Елліель убила реймером ще двох Лютих, водночас намагаючись допомогти Адану вибратися з гущі бою. Неподалік від них бився Ласіс.

Раптом Адан почув гучні вигуки, що долинали з боку гір, то була якась нова хвиля криків. Він побачив колону кінних воїнів, які спускалися з перевалу, і крижаний мороз пробіг по спині короля. Численні солдати наближалися до поля бою з голосним гуркотом, б'ючи руків'ями мечів по металевих накладках на своїх щитах. Над ними майоріли прапори Остерри та Співдружності. Попереду цієї армії Адан помітив три яскраві реймери трьох Хоробрих, які очолювали стрімку атаку.

Нагрянуло військо конаґа Мандана.

93

Нове божество, все більше розростаючись, постало перед вірянами як безплотна всемогутня сила, і натовп навколо храму Маґніфіка заревів, охоплений водночас радісним збудженням і побожним страхом. Дух емпри Ілуріс та віра й надії дуже багатьох людей перетворили божество на щось більше, допомогли йому розкрити всі свої можливості.