Фрэнк Херберт – Єретики Дюни (страница 26)

Тараза його націлювала. Його оцінка ситуації підтвер­дилася.

— Вдаватимуться до відчайдушних спроб убити чи полонити нашого гхолу, перш ніж ти зможеш його пробудити, — сказала вона.

Він розпізнав інтонацію: холодне аналітичне вручення даних ментатові. Тож вона побачила, що він налаштувався на ментатський стан.

Його свідомість зайнялася ментатським пошуком схеми. Першим був проєкт Сестринства стосовно гхоли, значною мірою йому незнайомий, але якось пов’язаний з появою на Ракісі юної дівчини, що (так розповідали) може наказувати червам. Гхола Айдаго — чарівна особистість, а можливо, ще щось змусило Тирана і тлейлаксу нескінченно повторювати його. Цілі трюми Дунканів! Як служив гхола Тиранові, що той не дозволив йому зостатися серед мертвих? І тлейлаксу: впродовж тисячоліть виціджували його зі своїх аксолотлевих контейнерів, навіть після смерті Тирана. Тлейлаксу дванадцять разів продали цього гхолу Сестринству, а Сестринство платило найтвердішою валютою: меланжем зі своїх дорогоцінних запасів. Чому тлейлаксу приймали як плату те, що самі продукували в такій кількості? Це очевидно: щоб вичерпати запаси Сестринства. Особлива форма пожадливості. Тлейлаксу купували верховенство у грі за владу!

Теґ зосередився на Матері Настоятельці, яка спокійно чекала.

— Тлейлаксу вбивали наших гхол, щоб контролювати хронометраж, — сказав він.

Тараза кивнула, але не озвалася. Отже, було ще щось. Він знову ввійшов у ментатський стан.

Бене Ґессерит були цінним ринком для тлейлаксанського меланжу. Тлейлакс був не єдиним джерелом, бо зоставався невеликий потік із Ракіса, але цінним, так, дуже цінним. З боку тлейлаксу нерозсудливо відчужувати цінний ринок, якщо тільки вони не мали напоготові ще ціннішого.

Хто інший цікавився діяльністю Бене Ґессерит? Без сумніву, іксіани. Але іксіани не були добрим ринком збуту меланжу. Присутність іксіан на цьому кораблі свідчила про їхню незалежність. Оскільки ж іксіани й Рибомовки спільно вели справи, Рибомовок теж можна виключити з пошуку схеми.

Яка велика сила чи навіть асамблея сил у цьому Всесвіті має…

При цій думці Теґ завмер, наче натиснувши на пікірувальні гальма ’топтера. Дозволив своїм думкам вільно пропливати, а сам тим часом перебирав інші міркування.

Не в цьому Всесвіті.

Схема склалася. Багатство. Гамму набрала нової ролі в ментатських розрахунках. Гамму давно вже була випотрошена Харконеннами й покинута, як обігнилі останки, відновлені потім даніанцями. Та був час, коли зникли навіть надії Гамму. Без надій не було навіть мрій. Виходячи з цієї вигрібної ями, населення керувалося лише найпростішим прагматизмом. Якщо це працює, то воно добре.

Багатство.

При першому дослідженні Гамму він зауважив численність банкірських домів. Деякі з них були навіть відмічені як безпечні для Бене Ґессерит. Гамму служила опорним пунктом для маніпуляцій з величезним багатством. Банк, який він відвідав, щоб вивчити можливість його використання для невідкладного контакту, повністю ожив у ментатській свідомості. Він одразу збагнув, що ця установа не обмежується суто планетарними справами. Це був банк банкірів.

Не просто багатство, а БАГАТСТВО.

Розум Теґа не був ще готовим для розвитку першомоделі, але йому вистачало даних для Пробного Проєктування. Багатство не з цього Всесвіту. Люди з Розсіяння.

Усе це ментатське міркування тривало не довше як кілька секунд. Діставшись точки Пробного Проєктування, Теґ розслабив м’язи й нерви, глянув на Таразу та підійшов до прихованого входу. Помітив, що Тараза не виявляє занепокоєння його рухами. Припіднявши завіси, Теґ натрапив на чоловіка майже одного з ним зросту: одягнений по-військовому, на петлицях коміра схрещені списи. Грубе обличчя, широкі щелепи. Зелені очі. Вираз здивованої напруги, одна рука над кишенею, що випиналася, очевидно, від схованої у ній зброї.

Теґ усміхнувся чоловікові, відпустив завіси й повернувся до Тарази.

— За нами спостерігають люди з Розсіяння, — сказав він.

Тараза розслабилася. Теґ улаштував незабутній спектакль.

Завіси зі свистом розсунулися. Високий незнайомець уві­йшов і зупинився кроків за два від Теґа. На його обличчі застиг крижаний гнів.

— Я попереджав, щоб ви нічого йому не казали!

Голос виявився скрипучим баритоном, акцент був Теґові незнайомий.

— А я попереджала про сили цього ментата-башара, — відповіла Тараза. На її обличчі промайнула огида.

Чоловік заспокоївся, судячи з його виразу, дещо злякався.

— Всечесна Матроно, я…

— Не смій так мене називати! — Тіло Тарази нап’ялося у бойовій стійці, якої Теґ ніколи раніше в неї не бачив.

Чоловік злегка схилив голову.

— Люба леді, не ви тут контролюєте ситуацію. Мушу нагадати, що мої накази…

Теґ уже достатньо почув.

— Як на мене, то саме вона тут усе й контролює, — сказав він. — Перед прибуттям сюди я привів у дію певні захисні засоби. Цей корабель… — він озирнувся довкола і знову перевів увагу на пришельця, чиє обличчя прибрало настороженого виразу, — не є не-кораблем. Два наші не-кораблі — монітори цієї миті стежать за вами.

— Ви не виживете, — гримнув чоловік.

Теґ приязно всміхнувся:

— Ніхто на цьому кораблі не виживе. — Він стиснув щелепи, щоб послати нервовий сигнал і активувати крихітний пульсомір у черепі. Той передавав графічні повідомлення просто в його візуальні центри. — І у вас небагато часу на ухвалення рішення.

— Розкажи йому, звідки ти знав, що слід робити, — промовила Тараза.

— Ми з Матір’ю Настоятелькою маємо власні засоби спілкування, — сказав Теґ. — Але й без цього вона не мусила мене попереджати. Достатньо її виклику. Мати Настоятелька у транспортнику Гільдії в такий час? Не може бути!

— Глухий кут, — буркнув чоловік.

— Можливо, — погодився Теґ. — Але ні Гільдія, ні Ікс не ризикнуть наразитися на повномасштабну атаку всіх сил Бене Ґессерит, очолюваних навченим мною воєначальником. Маю на увазі башара Бурзмалі. Ваша підтримка саме розпалася і зникла.

— Я нічого цього йому не казала, — втрутилася Тараза. — Ти щойно став свідком роботи ментата-башара, рівня якому навряд чи знайдеться у твоєму Всесвіті. Подумай про це, якщо обмірковуєш протистояння з Бурзмалі, чоловіком, вишколеним цим ментатом.

Пришелець перевів погляд з Тарази на Теґа і знову на Таразу.

— Ось вихід із нашого гіпотетичного глухого кута, — сказав Теґ. — Мати Настоятелька Тараза та її супровід вирушать звідси разом зі мною. Мусиш вирішувати негайно. Час пішов.

— Ти блефуєш. — У цих словах не було справжньої сили.

Теґ повернувся до Тарази обличчям і вклонився.

— Було великою честю служити тобі, Превелебна Мати Настоятелько. Прощавай.

— Можливо, смерть нас не розлучить, — відповіла Тараза.

Це було традиційне прощання Превелебної Матері з рівною їй Сестрою.

— Ідіть! — Чоловік із грубим обличчям підійшов до коридорного люка й відкрив його. Показалися два здивовані іксіанські охоронці. Хрипким голосом чоловік наказав: — Заберіть їх до ліхтера.

Теґ, досі розслаблений і спокійний, промовив:

— Клич свій супровід, Мати Настоятелько.

Чоловікові, що стояв біля люка, сказав:

— Ти надто цінуєш власну шкуру, аби бути добрим солдатом. Ніхто з моїх людей не зробив би такої помилки.

— На борту цього корабля є справжні Всечесні Матрони, — буркнув чоловік. — Я поклявся захищати їх.

Теґ скривився і обернувся до Тарази, що саме виводила гурток своїх людей з сусідньої кімнати. Там були дві Превелебні Матері та чотири аколітки. Теґ розпізнав одну з Превелебних Матерів: Дарві Одраде. Раніше він бачив її тільки здалеку, але овальне обличчя і гарні очі привертали увагу: викапана Люцілла.

— У нас є час, щоб представитися? — спитала Тараза.

— Звичайно, Мати Настоятелько.

Теґ схилив голову й потис руку кожній із жінок, коли Тараза їх називала.

Виходячи, Теґ обернувся до чоловіка в однострої.

— Завжди слід зберігати гарні манери, — сказав він. — Інакше ми були б менше ніж людьми.

Тільки коли вони опинилися в ліхтері, а Тараза сіла поруч із ним, біля свого супроводу, Теґ спитав:

— Як вони вас захопили?

Ліхтер летів у напрямку планети. На екрані перед собою Теґ бачив, що корабель Гільдії, позначений символом Ікса, виконував наказ залишатися на орбіті, доки його група не буде в безпеці, за лінією планетарної оборони.

Перш ніж Тараза встигла відповісти, Одраде перехилилася через перехід, що відділяв її від Матері Настоятельки, і сказала:

— Я скасувала наказ башара знищити цей корабель Гільдії, Мати.

Теґ різко повернув голову і глянув на Одраде.