реклама
Бургер менюБургер меню

Джон Рональд – Володар Перснів. Частина третя. Повернення короля (страница 94)

18

Рік

1 Заснування Сірих Гаваней і Ліндону.

32 Едайни дістаються до Нуменору.

прибл. 40 Багато ґномів, покинувши свої стародавні міста в Еред-Луїні, йде до Морії, тож кількість тамтешніх мешканців швидко зростає.

442 Смерть Ельроса Тар-Міньятура.

прибл. 500 Саурон знову дає про себе знати в Середземні.

521 У Нуменорі народилася Сильмарієн.

600 Перші нуменорські кораблі з’являються віддалік од узбереж.

750 Нольдори засновують Ереґіон.

прибл. 1000 Саурон, стривожений посиленням нуменорців, обирає Мордор собі за твердиню. Він розпочинає будувати Барад-дŷр.

1075 Тар-Анкаліме стає першою Королевою-Правителькою Нуменору.

1200 Саурон намагається спокусити ельдарів. Ґіл-ґалад відмовляється укладати з ним угоду, а ковалі Ереґіону потрапляють під його владу. Нуменорці починають будувати постійні гавані.

прибл. 1500 Ельфи-ковалі під орудою Саурона досягають вершин майстерності. Вони беруться виковувати Персні Влади.

прибл. 1590 В Ереґіоні викувано Три Персні.

прибл. 1600 Саурон виковує в Ородруїні Єдиний Перстень. Він завершує будівництво Барад-дŷра. Келебрімбор розгадує Сауронові наміри.

1693 Починається війна між Сауроном і ельфами. Три Персні заховано.

1695 Сауронові війська захоплюють Еріадор. Ґіл-ґалад виряджає Ельронда до Ереґіону.

1697 Ереґіон спустошено. Смерть Келебрімбора. Брами Морії замкнуто. Ельронд із рештками нольдорів відступає і знаходить притулок в Імладрісі.

1699 Саурон захоплює Еріадор.

1700 Тар-Мінастір висилає могутній флот із Нуменору до Ліндону. Саурона переможено.

1701 Саурона витіснено з Еріадору. Західні землі на тривалий час здобувають мир.

прибл. 1800 Починаючи з цього часу, нуменорці засновують свої домініони на узбережжях Середзем’я. Сауронова влада поширюється на схід. Тінь його падає на Нуменор.

2251 Смерть Тар-Атанамира. Скіпетр переходить до Тар-Анкалімона. Початок повстання та розбрату між нуменорцями. Приблизно в той самий час уперше з’являються назґŷли, або Примари Персня, — раби Дев’яти Перснів.

2280 Умбар перетворено на велику нуменорську фортецю.

2350 Збудовано Пеларґір. Він стає основною гаванню Вірних нуменорців.

2899 Ар-Адунахор отримує скіпетр.

3175 Тар-Палантир розкаюється. Громадянська війна в Нуменорі.

3255 Ар-Фаразôн Золотий захоплює скіпетр.

3261 Ар-Фаразôн вирушає в море й висаджується в Умбарі.

3262 Полоненого Саурона везуть до Нуменору; 3262-3310 Саурон спокушає Короля та зманює нуменорців ідеєю безсмертя.

3310 Ар-Фаразôн починає будувати Велику Ескадру.

3319 Ар-Фаразôн нападає на Валінор. Повалення Нуменору. Елендил і його сини рятуються втечею.

3320 Заснування Королівств у Вигнанні: Арнору та Ґондору. Розподіл Каменів (дивись тут: ч. 2, с. 319). Саурон повертається до Мордору.

3429 Саурон нападає на Ґондор, захоплює Мінас-Ітіл і спалює Біле Дерево. Ісільдур пливе за течією Андуїну на північ — до Елендила. Анаріон захищає Мінас-Анор і Осґіліат.

3430 Утворено Останній Союз Ельфів і Людей.

3431 Ґіл-ґалад і Елендил рухаються маршем на схід до Імладріса.

3434 Війська Союзу перетинають Імлисті Гори. Битва на Даґорладі та поразка Саурона. Розпочато облогу Барад-дŷра.

3440 Убито Анаріона.

3441 Елендил і Ґіл-ґалад, який згодом гине, перемагають Саурона. Ісільдур забирає Єдиний Перстень. Саурон зникає, а Примари Персня відступають у тінь. Завершується Друга Епоха.

Третя Епоха

То були роки відцвітання ельдарів. Тривалий час вони пробували в мирі, володіючи Трьома Перснями, тим часом Саурон спав, а Єдиний Перстень було втрачено; втім, ельдари не намагалися творити нічого нового, живучи самими спогадами про минуле. Ґноми причаїлися глибоко в надрах, охороняючи свої сховища з багатством; але коли зло знову заворушилось і на землі вкотре з’явилися дракони, їхні стародавні скарбниці одну по одній було розграбовано, а самі ґноми перетворилися на мандрівний народ. Морія тривалий час була у безпеці, проте число її мешканців скорочувалось, і невдовзі багато просторих чертогів потемніло та спорожніло. Мудрість і тривалість життя нуменорців після змішання їх із нижчими людьми також меншали.

Утім, коли збігла тисяча літ і перша тінь упала на Велике Зеленолісся, в Середземні з’явились істари, чи то пак чарівники. Пізніше мовили, ніби вони прийшли з Далекого Заходу та були вісниками, посланими, щоби кинути виклик Сауроновій владі та об’єднати всіх тих, кому вистачало сили чинити йому опір: однак їм було заборонено протиставляти його владі свою власну чи робити спроби запанувати над ельфами та людьми з допомогою сили чи страху.

Тож чарівники прийшли в подобах людей, хоча ніколи не були молодими, старіли дуже повільно, мали просто золоті руки та кмітливий розум. Рідко кому[57] істари розкривали справжні свої імена, послуговуючись набутими. Двох верховних членів цього ордену (а загалом, кажуть, їх було п’ятеро) ельдари називали Куруніром, «Усевмілим», і Мітрандіром, «Сірим Пілігримом», а люди на Півночі кликали їх Саруманом і Ґандальфом. Курунір часто мандрував сходом, але врешті оселився в Ісенґарді. А Мітрандір підтримував тісну дружбу з ельдарами, мандрував головно Заходом і ніде не затримувався надовго.

Упродовж Третьої Епохи про те, хто охороняв Три Персні, не знав ніхто, крім самих охоронців. Однак, зрештою, стало відомо, що спершу Персні належали трьом найвеличнішим ельдарам: Ґіл-ґаладові, Ґаладріель і Кірданові. Перед смертю Ґіл-ґалад віддав свій перстень Ельрондові, а згодом Кірдан передав свій Мітрандірові. Бо Кірдан бачив більше та далі, ніж будь-хто в Середзем’ї, тому радо вітав Мітрандіра у Сірих Гаванях, знаючи, звідки той прибув і куди повернеться.

— Візьми цього персня, пане, — сказав він, — бо труди твої будуть нелегкі, а він дасть тобі сили здійснити ті діяння, які ти запланував. Адже це — Перстень Вогню, і ним ти зможеш наново розпалити пломінь сердець у нашому світі, який холоне. Що ж до мене, то моє серце — з Морем, і я мешкатиму на сірих його берегах, доки відпливе останній корабель. Я чекатиму на тебе.

Рік

2 Ісільдур висаджує паросток Білого Дерева у Мінас-Анорі та передає правління Південним Королівством Менельдилові. Трагедія на Ірисових Луках; убито Ісільдура і трьох його синів.

3 Огтар приносить уламки Нарсіла до Імладріса.

10 Валандил стає Королем Арнору.

109 Ельронд одружується з Келебріан, донькою Келеборна.

130 Народження Еладана й Ельрогіра — синів Ельронда.

241 Народження Арвен Ундоміель.

420 Король Остогер відбудовує Мінас-Анор.

490 Перша навала східнян.

500 Ромендакіл І завдає поразки східнянам.

541 Ромендакіл І гине у битві.

830 Фаластур започатковує династію Корабельних Королів Ґондору.

861 Смерть Еарендура та поділ Арнору.

933 Король Еарніл І захоплює Умбар і робить його фортецею Ґондору.

936 Еарніл зникає на морі.

1015 Король Кір’яндил гине під час облоги Умбара.

1050 Г’ярмендакіл завойовує Гарад. Ґондор досягає розквіту сили. Приблизно в цей самий час на Велике Зеленолісся падає тінь і люди починають називати його Морок-лісом. Уперше літописи згадують про періаннатів — власостопи приходять до Еріадору.

прибл. 1100 Мудрі (істари та ватажки ельдарів) виявляють, що лиха сила отаборилась у Дол Ґульдурі. Вони вважають, що це — один із назґŷлів.

1149 Початок правління Атанатара Алькаріна.

прибл. 1150 Блідошкіри вступають в Еріадор. Стури йдуть Проходом через Червоноріг і переселяються на Стрілку, тобто у Смурні Землі.