Наповнитися різнорідним звіром,
Що біга, повза, вкручується в грунт,
Всяк на свій лад. Й скорилася Земля:
Її плодюче лоно породило
Тьму-тьмущу досконалих форм живих.
Із калабань, баюр, боліт, трясовин,
Купин, барлог враз виповз, вийшов, вибіг
На луки і галяви всякий звір.
Ті – поодинці, інші – табунами
Йшли попасом і розбрелися вшир.
Напружуючи мускулисті лапи,
Поривно із густої купини
Вивільнювавсь і в пружному стрибку,
Розвихрюючи колошмату гриву,
З’явився дужий лев. Подібно й рись
І тигр. А кріт лишає за собою
Розпушені горбочки земляні;
Та й бистрий олень виріс із землі
Гіллястими рогами. Бегемот
(На суходолі се найбільший звір)
Видобувався з теплого болота.
Смугасті зебри, боязкі овечки
Зросли з-поміж рослин. А недоладні —
Земні чи водяні? – гіпопотами
І хрящуваті крокодили перші
На сушу вилізли. Та й комашня:
Строкато заряхтіли опахала,
Радше, туніки – легкі, розвійні,
Тендітні та барвисті: ті – в крапки
Такі злотисті, ті – в червоні очка;
Ті – прозорі чи небесно-голубі.
І ще – створіння дивоглядно-довгі,
Що звивисто пірнають у траві —
Природа й тих не скривдила. Між ними
Гігантський вуж м’ясисто-міцнотілий,
Що скручується кільцями й буває
Крилатим… Перші розповзлись по суші
Вужі; відтак – мурашки господарчі,
Дрібні, зате великосердно-дружні
Й межи собою справедливо рівні,
Колись ще стануть за взірець для інших;
Бо от бджола робоча, знай, годує
Своїх мужів ледачих – годить трутням,
Їм носить в щільники пахучий мед.
Втім, годі про комах неізчислимих —
Їх знаєш ти, давав їм імена.
Зате між плазами ще є примітний
Змій з тварей польових найкмітливіший.
Довжезний, із гарячими очима
Й жахною гривою, проте не злий,
Бо твому слову й погляду покірний.
Небесні сфери, торкнуті Рукою
Першорушійною, заобертались
У Славі, і Земля, зодягнена у шати,
Різноманітно здоблені, всміхнулась,
Наснажена життям. Повітря, води
І суходоли – все в живому русі
Плавби, польотів, бігу і стрибків.
День Шостий не минув ще. Залишалось
Достойно вивершити все творіння:
Над всі істоти сотворить одну —
Не зігнуто-приземлену, як інші.
Пряма в ході, з священним даром мислі,
Нехай розважливо й великодушно
Усім творінням Божим володіє
