18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Джон Мильтон – Утрачений рай (страница 88)

18
Достойники, Князі, Престоли, Сили, Вогнисті Херувими й Серафими Крилаті при крилатій Колісниці Вогненній із небесної зброярні (Там, межи мусянжовими горами, Їх навиковувано міліони, Готових до походу). Ось вона Враз рушила довільно, одержима Усетворящим Божим Духом. Брама Небесна на завісах золотих Одкрилася, видзвонюючи славу Творящому Отцеві, Духу й Слову, Що з почтом вийшли потойбіч Небес І поглядом окинули Безодню. Безмежне, звихрене, буремне море, Пронизуване шквальними вітрами, Навально гримало в небесні мури, Хлистало хвилями до їх вершин У клекотливім Хаосі – байдуже, Де верх, де низ, де край, де середина. «Вгамуйтеся, стихії! Вляжтесь, хвилі! — Покликало творяще Слово. – Мир вам!» І рушило на крилах херувимів У Славі Отчій усе далі й далі У Хаос ненароджених світів. І Хаос слухався його. А Почет Врочистий херувимський подивляв Усемогутність Божу. Зупинились Колеса вогняні. В руці Творця З’явивсь гігантський циркуль золотий, Добутий із небесних арсеналів, Аби окреслить Новотвору край. Один кінець позначив середину, Другий, ген-ген одхилений, обводив Гігантське Коло в темрявих просторах. І пролунало Слово: «Се твоя Межа, новосотворюваний Світе!» Так почалися Небо і Земля, Ще не сформовані, пустельні, темні, Холодні й непорушні. Божий Дух Широко розпростер над ними крила Усетворящі, й темні речовини У відповідь затрепетали. Вглиб Осадком падали тяжезні маси Мертвотні, й до подібного подібне За шаром шар сферично осідали; З них проривалося повітря війне Й окутало багатосферну Землю. «Хай буде Світло!» – мовив Бог, – і зблисла Найлегша етерична сутність Світу И цідилася крізь темряве повітря З пристанища дочасного в гарячих Хмаровищах. А Сонця не було ще. Побачив Бог, що Світло – се Добро, І Темряву від Світла одділив Півсферами граничними; і Тьмі Дав ім’я Ніч, а Світлу – День, звершивши День Перший творення, у перший вечір Та вранці ангельські лунали співи, Видзвонювали злотострунні арфи, Возносилися гімни в славу Бога, Великого Творителя, і гулко Відлунювали в ще порожніх сферах, Коли скупалися уперше в Світлі Новонароджені Земля і Небо.