– Вашего папы.
– Դեղինն ումն է:
Дехинн умн э?
– Ձեր հայրիկինը:
Дзерь хайрикинэ.
դեղինն (дехинн) – (этот) жёлтый
ում (ум) – кому
ումն (умн) – чей, чья
ձեր (дзер) – ваш, ваша, вашего
հայր (хайр) – отец
հայրիկ (хайрик) – папа
հայրիկինը (хайрикинэ) – папы
15
– Можно мне взять красную?
– Конечно.
– Կարո՞ղ եմ կարմիրը վերցնել:
Карох ем кармирэ верцнел?
– Իհարկե:
Ихарке.
կարող (карох) – можно
կարողանալ (кароханал) – мочь, уметь
կարմիր (кармир) – красный
կարմիրը (кармирэ) – красную
վերցնել (верцнел) – взять, брать
իհարկե (ихарке) – конечно
16
– Мама, у нас закончилась зубная паста!
– Возьми другой тюбик, милая.
– Մայրիկ, մեր ատամի մածուկը վերջացել է:
Майрик, мерь атами мацукэ верджацел э?
– Ուրիշ սրվակ վերցրու, սիրելիս:
Уриш срвак верцру, сирелис.
մեր (мер) – наша, наш
մածուկը (матцукэ) – (эта) паста
վերջացնել (верджацнел) – заканчиваться
վերջացել (верджацел) – закончилась
ուրիշ (уриш) – другой, другая
սրվակ (срвак) – тюбик
վերցրու (верцру) – возьми
սիրելիս (сирелис) – милая, милый
17
– Он тоже пустой.
– Попробуй выдавить, немного осталось.
– Այն նույնպես դատարկ է:
Айн нуйнпес датарк э.
– Փորձիր սեղմել, մի քիչ մնացել է:
Пордзир сехмел, ми кич мнацель э.
նույն (нуйн) – то же
նույնպես (нуйнпес) – тоже, также
դատարկ (датарк) – пустой, пустая
փորձել (пордзел) – пробовать
փորձիր (пордзир) – попробуй
սեղմել (сехмел) – нажимать, выдавить
մի (ми) – какой-то, один
քիչ (кич) – малый
մի քիչ (ми кич) – немного
մնալ (мнал) – остаться
մնացել (мнацел) – осталось
18
– Получилось?
– Да, мама!
– Ստացվե՞ց:
Стацвец?
– Այո, մայրիկ:
Айо, майрик.