Альфред Дёблин – Берлін Александерплац (страница 23)
Коли наступного вечора Мек подав Людерсу знак, коротун підвівся з-за столу, блідий і тихий, і вони зайшли до задньої кімнати. Довелося трохи почекати, поки господар кнайпи запалив газовий ріжок. Постояли трохи, потім Мек запитав: «Ну що, був?» Той кивнув. «Ага, ну і що ж?» — «Що-що!» — «Що він сказав? І як ти взагалі доведеш, що був у нього?» — «А ти, Меку, гадаєш, він мав мене потовкти так само, як ти вчора? Ні, цього разу я був насторожі». — «То що там таке?»
Людерс помовчав, а потім підступив ближче: «Послухай, Меку, якщо хочеш доброї поради, то я тобі так скажу: хоча Франц і твій друг, але через нього не варто було вчора зі мною так розмовляти. То ж було майже душогубство. Між нами ж раніше ворожнечі не було! А через нього тим паче не варто було так».
Мек уп'явся в нього поглядом, ще трохи — й знову одержить на горіхи, дарма, що всі збіжаться. «Та він же несповна розуму. Хіба ти не помітив, Меку? У нього ж не всі дома там, під дашком!» — «Ану заткнися, чуєш? Це мій друг! Боже, що ти таке верзеш? У мене аж ноги підломилися». Мек сів на стілець, а Людерс узявся розказувати.
Франца він зустрів між п'ятою і шостою; той оселився зовсім недалечко від своєї старої квартири, за три будинки, люди бачили, як він зайшов туди з картонною коробкою та парою черевиків у руках, він справді винайняв там кімнатку, нагорі у флігелі. Людерс стукає і заходить, Франц лежить на ліжку, звісив на підлогу ноги в чоботах. Людерса він одразу впізнав, під стелею горить лампочка, ось і він, Людерс, припхався негідник, але що це в нього? Людерс тримає ліву руку в кишені, а там розкритий ніж. У другій руці — гроші, кілька марок, він кладе їх на стіл, безперестанку базікає, голос хрипкий, показує ґулі на голові, які набив йому Мек, розпухле вухо, він ледь не ридає від досади й люті.
Біберкопф сів у ліжку, його обличчя то кам'яніє, то ледь тремтить. Він показує на двері й тихо каже: «Геть!» Людерс поклав своїх кілька марок і згадав, що його будуть розпитувати, тож просить написати записку про те, що він приходив, або може нехай Мек сам зайде, чи Ліна? Тут Біберкопф підводиться з ліжка, тієї ж миті Людерс кинувся до дверей, його рука вже схопилася за дверну ручку. Але Біберкопф іде навскоси в глибину кімнати до умивальника, схопив цебро й — що би думали? — з розмаху вихлюпнув усю воду через кімнату Людерсові під ноги. З праху ти вийшов і прахом станеш[68]. Людерс витріщає очі, відскакує вбік, натискає на дверну ручку. А Біберкопф схопив глечик, там ще було багато води, у нас води багато, все відмиємо, з праху ти постав. І ллє воду на чоловіка біля дверей; крижана вода потекла тому за комір, потрапила до рота. Людерс притьмом вискочив у двері, захряснув їх за собою і кинувся навтьоки.
У задній кімнаті він ущипливо шепоче: «Він звихнувся, сам бачиш, що тут іще скажеш?» Мек допитується: «А який номер будинку? У кого він живе?»
Після того як Людерс утік, Біберкопф усе поливав і поливав водою свою кімнату. Бризкав рукою навсібіч: все треба відмити, увесь бруд; тепер ще вікно навстіж — хай усе видує; ми й духу його чути не хочемо. [Щоправда, будинки більше не падають, дахи не сповзають, ми це вже пройшли, раз і назавжди пройшли.] Коли стало холодно, Франц спантеличено втупився в залиту водою підлогу. Треба повитирати, а то ще почне сусідам на голову капати, на стелі з'являться плями. Зачинив вікно й простягнувся на ліжку. [Все, помер. З праху вийшов і прахом станеш.] Ручкою лясь-лясь-лясь, ніжкою туп-туп-туп.
Увечері Біберкопф уже вибрався з тої квартири. А куди він переселився, Мек дізнатися не зміг. Він повів коротуна Людерса, лютого й налаштованого рішуче, у свою кнайпу до скототорговців. Ті мали розпитати Людерса, що трапилося й що то за справа з листом, який передав Францу господар кнайпи. Людерс мовчав як риба, а коли й говорив, то так лукаво, що їм довелося того чортяку відпустити. Навіть Мек сказав: «Своє він уже одержав».
Мек врешті наметикував собі таке: або Франца зрадила Ліна, або він розлютився через Людерса, або ще щось інше. Скототорговці сказали: «Людерс — пройдисвіт, і в тому, що він розповідає, немає жодного слова правди. Можливо, той Біберкопф і справді позбувся глузду. Він і раніше був дивакуватим — ось, приміром, коли посвідку торговця одержав, а сам ще навіть товару не мав. А якщо з ним сталася якась біда, то воно могло й виявитися». Та Мек усе правив своєї: «На печінці це могло виявитися, але ж не на голові. Голова тут зовсім ні до чого. Він же справжній атлет, працював на важкій роботі, був першокласним вантажником, меблі, роялі й таке інше, в такого з головою нічого не станеться». — «Якраз у таких і стається з головою. Такі на голову чутливіші. Просто голова в них замало працює, і коли що, то їх зразу б'є саме по тому місцю». — «Ну, а як там у вас із тими судовими позовами? Вас же нічим не діймеш!» — «Торговець худобою міцний на голову. А як же інакше! Якщо ми почнемо нервувати з кожного приводу, то нас можна одразу в жовтий дім відправляти. Ми ніколи не нервуємо. У нас ледь не щодня трапляється, що хтось замовив товар, а потім не бере або не хоче платити. Що ж поробиш, в людей немає грошей». — «Або саме того дня немає». — «Буває й таке».
Один із торговців худобою глянув на свою брудну камізельку: «Знаєте, вдома я п'ю каву з блюдечка, так мені краще смакує, ось тільки заляпатися можна». — «А ти собі слинявчик підв'яжи». — «Та моя стара візьме мене на глум. Ще й руки стали у мене тремтіти, ось гляньте лише».
А Франца Біберкопфа ні Мек, ні Ліна так і не знайшли. Оббігали пів Берліна, але чоловік мов крізь землю провалився.
Книга четверта
Власне з Францом Біберкопфом не сталося ніякої біди. Пересічний читач подивується й запитає: то в чому ж річ? Та Франц Біберкопф — не пересічний читач. Він починає розуміти, що його основний принцип, хай би яким простим він здавався, десь має ваду. Він не знає, де саме, але вже той факт, що вада існує, навіює на нього глибокий сум.
Ви побачите тут, як чоловік візьметься пиячити й ледь не опуститься на самісіньке дно. Але то все лише півбіди, на Франца Біберкопфа чекають речі значно гірші.
На Александерплац зривають бруківку через будівництво метрополітену. Ходити можна лише по дошках. Трамваї проїжджають через площу на Александерштрасе, потім через Мюнцштрасе до Розентальської брами. Праворуч і ліворуч розходяться вулиці. На вулицях — будинок до будинку. Від підвалу й до горища будинки повні людей. А внизу — крамниці.
Кнайпи, ресторани, крамниці фруктів і овочів, колоніальні товари, делікатеси, фірма перевезень, декоративний живопис, готовий жіночий одяг, борошно та млинарські продукти, автогараж, товариство страхування від пожеж: перевага пожежної помпи з невеликим мотором полягає у легкому користуванні, незначній вазі та скромним габаритам. — Німецькі браття і сестри! Ніколи ще народ не обманювали так підло, жодну націю не зраджували так ганебно й ницо, як німецький народ. Пригадуєте, як 9 листопада 1918 року Шайдеманн з вікна райхстаґу обіцяв нам мир, свободу і хліб? І що ж було потім з тою обіцянкою? — Сантехніка, Миття вікон, Сон — найкращі ліки, райське ліжко фірми Штайнера. — Книгарня, Бібліотека сучасної людини, наші повні видання творів провідних письменників та мислителів утворюють разом бібліотеку сучасної людини. Вони є найвидатнішими представниками культурного життя Європи. — Закон про захист прав квартиронаймачів — лише жалюгідний шмат паперу. Ціна за оренду помешкання постійно зростає. Представників середньої верстви викидають на вулицю, прирікаючи їх на злидні, а судовий виконавець збирає добрий врожай. Ми вимагаємо державні кредити до 15 000 марок для дрібних ремісників і торговців, негайну заборону арешту майна дрібних підприємців. — Бажання й обов’язок кожної жінки — добре підготуватися до такої серйозної події, якою є пологи. Всі думки й почуття майбутніх матерів звернені до ще не народженої дитини. Тож правильний вибір напоїв для майбутньої матері має особливе значення. Справжнє карамельно-солодове пиво Енґельгардта, як жоден інший напій, наділене такими властивостями, як особливо приємний смак, поживність, легка засвоюваність та свіжість. — Подбай про свою дитину й родину, уклавши договір страхування життя у Швейцарському товаристві страхування життя та пенсійного забезпечення в Цюриху. — Ваше серце сміється від радости, коли ви власник квартири, умебльованої славнозвісним гарнітуром Геффнера. Реальність перевершить усі ваші мрії про комфорт і затишок. Минуть роки, проте ці меблі тішитимуть ваше око, а їхня міцність та практичність знову і знову радуватимуть вас.
Охоронне товариство готове стерегти все, що йому доручать, наші працівники роблять регулярні обходи, проходять і зазирають у всі приміщення, ставлять контрольні годинники на певний час, установлюють сигналізацію, надають охоронні послуги в Берліні та за його межами, Нічна служба чергування Німеччини, Нічна служба чергування — Берлін і околиці, колишнє охоронне відділення об'єднання берлінських домовласників, об'єднане підприємство, Центральна диспетчерська Західного Берліна, Охоронне товариство, Товариство Шерлок, Шерлок Голмс, повне зібрання творів Конан Дойла, Товариство охорони для Берліна та сусідніх міст, Сторож як вихователь, а ні, то Флаксман як вихователь[69], Пральне підприємство, Пральня і прокат білизни «Аполлон», Пральня «Адлер» приймає носильну й постільну білизну, наша спеціалізація — фасонна чоловіча й жіноча білизна[70].