Александр Корнейчук – Драматичні твори (страница 58)

Наталка.

Варвара.

Оля.

Секретар сільради. Шофер.

Дівчата, хлопці.

ДІЯ ПЕРША

Праворуч хата Кіндрата Галушки, ліворуч хата Саливона Часника. На першому плані вулиця, від якої садиби Часника й Галушки відгороджені низеньким тином. В глибині — сад. Перед хатами Галушки й Часника стоять столи, стільці. На подвір’ї у Часника сидить старший міліціонер Редька, за столом коло нього — секретар сільради. Перед міліціонером стоять Часник, син його Г р и ц ь і дружина Палажка. Шия в Часника замотана рушником. На подвір’ї у Галушки за столом сидить Галушка з обв’язаною рушником головою, коло нього Довгоносик

і Параска.

Міліціонер. Пиши: протокол номер один.

Секретар (пише, повторює). Протокол номер один.

Міліціонер (до Часника). Громадянине, ваше прізвище?

Часник (стогне). Та хіба ти, Петре, не знаєш...

Міліціонер. Г ромадянине, давайте не будемо преріка-тись. Я при спольнєнії службових обов’язків, і тут перед вами не Петро, а старший міліціонер товариш Редька, і це треба по-німать. Прізвище і скільки років?

Секретар. Я вже написав — Часник Салявон Іванович, голова колгоспу «Смерть капіталізму».

Міліціонер. Товаришу секретар, треба складать протокол по формі, писати з уст ответчика і не забігати вперед. Викресліть.

Секретар викреслює.

Прізвище?

Часник. Часник Саливон Іванович. Ой, голова колгоспу «Смерть капіталізму», ой, п’ятдесят років.

Міліціонер. Так і запиши. Громадянине Часник, чи були ви в білих арміях?

Часник. Ти що, вчадів, захворів, сказився, хіба ти не знаєш, хто я такий?! Палажко, неси мій новий піджак, хутчій.

Палажка побігла.

Г а л у ш к а (почув, перестав стогнати, крикнув до своєї дружини). Параско, винось-но мій піджак, швидше...

Параска побігла.

Міліціонер. Громадянине Часник, я ще раз повторюю, що я тут при спольнєнії службових обов’язків, і давайте поводити себе культурно. Це треба понімать.

Палажка винесла піджак. Часник одягнув, на піджаку — орден Червоного Прапора На другому подвір’ї Параска винесла піджак. Галушка одягнув, у нього теж орден Червоного Прапора.

Пиши: в білих арміях не був, а наоборот, за г\о нагороджений орденом Червоного Прапора.

Секретар (пише). Нагороджений, наоборот, орденом... Так, єсть.

Міліціонер. Громадянине Часник, розказуйте, за що і як ви побилися з громадянином Галушкою, а ви записуйте в точності.

Часник. Я як голова колгоспу «Смерть капіталізму» звернувся сьогодні до Галушки, голови колгоспу «Тихе життя», із зовсім мирною пропозицією. Кажу: продай сіно, бо, як відомо, у нас в колгоспі є чотири ферми, коні, вівці, свині, а в нього в колгоспі навіть одного хвоста немає.

Г алушка. Брешеш, у мене в кожного колгоспника по дві, а то й по три корови є.

Часник. Мене перебивають.

М і л і ц і о н е р. А ви його не слухайте, він на своїй тери торії говорить мае право. Далі.

Параска. Ач який, хоче закрити нам рота на нашій території.

Палажка. Що таке?

Параска. Щоб тобі на пупі чиряк вискочив.

Палажка. А щоб твоєму Галушці сто чортів у печінку, та таких дрібних, як мак.

Міліціонер. Громадянки, припиніть дискусію. Далі.

Часник. Товаришу старший міліціонере, як звєсно в усьому районі, що в нашому селі є несправедливість — у мене в колгоспі чотири ферми і клаптик лугу, а в нього — жодного хвоста в колгоспі, а лугу вистачило б на десять ферм.

Міліціонер. Громадянине Часник, це мене не цікавить, давайте ближче до діла...

Г а л у ш к а. Ой, викручується, як вуж...

Міліціонер. Далі...

Часник. От яй кажу Галушці: продай сіно. А він заломив таку ціну, що я не стерпів і сказав йому, що це не колгоспна ціна, а чиста спекуляція.

Г а л у ш к а. Бреше, він назвав мене, орденоносця, спекулянтом.

Часник. Правда, назвав я його спекулянтом, а він мене кар’єристом, тоді я пішов у наступлєніє і назвав його куркулем, він теж пішов у наступлєніє і назвав мене бандитом, тоді в мене як у воєнного чоловіка закипіла кров, і я з флангу заїхав Галушці у вухо... Він тоді на мене в атаку, схопив за шию і почав душити, але тут у резерві був мій син Грицько...

Міліціонер. Годі, далі буде говорити Грицько. (До секретаря.) Записав?

Секретар. Записав. Дядьку Часник, як це з флангу та у вухо?

Міліціонер. Давай без запитань, твоє діло писати, і це треба понімать. Ваше прізвище?

Грицько. Грицько Саливонович Часник, комбайнер.

Міліціонер. Як було діло?

Грицько. Я вийшов з хати і побачив, що дядько Галушка душать мого тата, я просив, щоб вони пустили, хотів одірвати їх руки від татового горла, але не міг. Коли ж тато посиніли й закрили очі, я злякався і вдарив дядька Галушку дрючком по голові, вони тоді випустили тата і лягли коло нього. От і все.

Часник. Якби не був у резерві мій син, то Галушка задушив би мене. Він ще коли служив у кавалерії разом зі мною, то в нашому ескадроні його ніхто не міг побороти, був перший по силі, але на шаблях у бою я був перший.

Галушка (схопився з місця). Брешеш, а ти забув, як я врангелівського полковника зарубав, що на*віть товариш Будьонний приїхав подивитись, як я його розполовинив до сідла.

Часник. А хто тебе врятував коло Вапнярки, як на тебе налетіло п'ятнадцять денікінців ², чия тоді шабля за друга Галушку, як блискавка, падала на голови ворогів? Га? Чия?..

Г а л у ш к а. Твоя. Але як тебе під Суковкіним оточили, то Галушка налетів, як диявол, і тоді...

Міліціонер. Громадяни, давайте не будемо розводити дискусію. Підпишіть протокол.

Часник підписує.

(Переходить на подвір'я Галушки, сідає за стіл. Коло нього секретар.) Протокол номер два. Громадянине, ваше прізвище? Скільки років?

Г а л у ш к а. Галушка, п’ятдесят років, голова колгоспу «Тихе життя».

Міліціонер. Говоріть коротко.

Г а л у ш к а. Що ж тут говорити. Коли б не був у резерві його син, то від Часника тільки дух залишився б. Він назвав мене спекулянтом, я його кар’єристом, бо за сіно я можу ставити ціну, яка нам вигідна, тоді він мене назвав куркулем, я його бандитом, він мене действительно врізав з флангу у вухо. Я ударив з фронту і почав душити. Тоді його резерв з тилу мене по голові, я упав. От і все.

Довгоносик. Прошу зняти розмір гулі на голові.

Міліціонер. Розмотайте голову.

Галушка розмотав.

(Міряє пальцями.) Пиши — гуля на голові упоперек на два пальці і вздовж на чотири. Все.

Довгоносик. Прошу записати мене як свідка, я бачив, як громадянина Галушку вбивав Гриць Часник.