Ахмед Рушди – Золотий дім (страница 17)
Тепер, коли мені вже відомі їхні сімейні таємниці, я можу уявити старого на великій надморській терасі сімейної резиденції у кварталі Валкешвар, намалювати в своїй уяві щасливих красунь із бомбейської еліти в його обіймах. Тим часом, як його затюкана безпарна дружина — яку й далі зватиму Поппеєю-Сабіною, віддаючи данину юліансько-клавдіанським смакам їхньої сім’ї, — несхвально, але мовчки спостерігала за ними з заднього плану. Тепер він був старший, мав уже сімдесят чотири, але не втратив ані майстерності, ані почуття рівноваги. Молоді жінки знову чекали, що їх понахиляють і покружляють. Однією з них була Василіса Арсеньєва, яка запозичила собі життєвий девіз в Ісуса Христа, Євангеліє від святого Матвія, розділ четвертий, вірш дев’ятнадцятий. «Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!» Час вона розрахувала ідеально. Коли вибило Новий рік, настала північ, або ж відьомська пора, вона закинула свій фатальний гачок. І від моменту, коли пішла з ним до танцю, більше нікому це не світило. Вона була його кінцевою зупинкою.
Перед нами Василіса. Вона танцює зі своїм царем. Вона обняла його рукою, а її обличчя говорить: Я ніколи не відпускаю. Вища за нього, вона злегка нахиляється, щоб наблизити уста до його вуха. Він підставляє вухо їй до уст, щоб зрозуміти, що вона каже. Перед нами Василіса. Вона засовує язика йому до вуха. Язик говорить мовою без слів, яку розуміють усі чоловіки.
Резиденція Вандербільтів розташована в самому серці острова. Перемотка назад: перед нами Вільям Кіссам Вандербільт ІІ, який на своїй сімдесятип’ятиметровій яхті обмінюється з забудовником Карлом Фішером. Яхта в обмін на острів. По руках. А ось Бебе Ребозо, котрого в часи Вотерґейта звинуватили в тому, що він був «рекетиром Ніксона», приєднується до групи, яка купила острів у того хлопця, який купив острів у іншого хлопця, що купив його у Вандербільта. Цей острів має свою історію. Він має свою обсерваторію. Своїх павичів, як уже було сказано. Має пошану до чужих таємниць. Має своє гольфове поле. Має шарм.
І в цей холодний святковий період у резиденції Вандербільтів, після новорічного танцю на прекрасному танцювальному паркеті, викладеному серед прикрашених гірляндами дерев, і запалених жарівень, і оркестрантів, і жінок у коштовностях, і охоронців, що стережуть коштовності, і чоловіків, що купили ці коштовності й любуються своєю власністю, цей острів має також про що пліткувати — про роман між зимою й весною, між листопадом і квітнем. Мої гроші за твою красу. По руках.
Новорічний вечір призначений для танцю, а коли музика стихає, вона наказує Неронові: іди до себе й поспи, я хочу, щоб ти відпочив для мене, перш ніж ми почнемо по-справжньому. І він слухняно повертається до ліжка, як чемний хлопчик, а його сини дивляться на це з відкритими ротами. Їхній вигляд промовляє: це все не відбувається насправді. Він не може на це купитися. Але його авторитет такий потужний, що жоден із них не озивається й словом. Наступного вечора старий вичищає апартамент, який найняв для себе й двох своїх асистенток, і висилає працівників та родину до трьох інших, із купою вільних спалень. Він сам на сьомому поверсі, споглядає на верхівки пальм, на серпик пляжу й на мерехтливу масу води за ним. Вечеря — коктейльні креветки, м’ясна нарізка, салат із авокадо й капусти кале, фруктовий кошик і тірамісу на десерт — привезена моторним катером із елітного ресторану на південному березі річки Маямі, чекає на обідньому столі. Є лід, ікра, горілка, вино. Точно о тій обумовленій годині, жодною хвилиною раніше чи пізніше, вона приходить до дверей його апартаменту в золотій подарунковій обгортці, зав’язаній бантом ззаду сукні, аби він легко міг її розпакувати.
Вони погоджуються, що не хочуть їсти.
Перед нами Василіса Прекрасна віддається своєму царю.
Першої ночі й другої ночі, ці дві перші ночі нового року, вона розкладає перед ним свій товар, показує йому якість предмету пропозиції, не лише у фізичному, але й в емоційному сенсі. Вона… тут я стаю дибки й спиняюся, засоромлений, спруфрокований, охоплений несподіваною
Він король. Він знає, чого хоче. І: усе, чого ти хочеш, каже вона, коли його хочеш, стає твоїм. Третьої ночі вона переходить до бізнесу. Його це не шокує. Це все спрощує. Бізнес — це його зона комфорту. Вона видобуває роздруковану картку розміром із поштівку з квадратиками для позначення. Перейдімо до деталей, пропонує вона.
Певно, що я не повинна жити в домі на Макдуґал. Це твій сімейний дім, для тебе й твоїх синів. А я тобі не дружина, значить, не належу до сім’ї. Отже, можеш вибрати: (a) помешкання у Вест-Вілидж, це зручно й близько, або (б) у Верхньому Іст-Сайді, трохи далі, трохи безпечніше. Дуже добре, (б), мені теж це більше подобалося. Їдемо далі, розмір апартаменту, мінімум дві спальні, правда? і, може, ще одна кімната під мистецьку студію? чудово! А ти купиш мені цю квартиру чи знімеш, а якщо так, то на скільки років? Добре, обдумай це. Перейдемо до машини і я цілком покладаюся на твій вибір: (a) кабріолет «мерседес», (б) BMW шостої серії, (в) позашляховик «лексус». Ага, (a), чудесно, я тебе кохаю. Виникає питання, в якому будинку моди мені відкрити рахунок: (a) «Берґдорф», (б) «Барніз», (в) в обох. Фендіґуччіпрада то само собою зрозуміло. Членство в «Еквінокс», у «Сого Гауз Еврі Гауз», тут весь список. Питання щомісячних коштів на дрібні витрати. Я повинна виглядати так, щоб тобі не було соромно. Дивися, тут є категорії «десять», «п’ятнадцять» і «двадцять». Рекомендую не економити. Так, любий, у тисячах доларів. Досконало. Ти не пошкодуєш. Для тебе я буду ідеальна. Я говорю англійською, французькою, німецькою, італійською, японською, мандаринською і російською. Їжджу на лижах, на водних лижах, серфінгую, бігаю і плаваю. Гнучкість із моєї гімнастичної юності — я її зберегла. Найближчим часом я дізнаюся, як тебе задовольняти, краще, ніж ти сам себе знаєш, і якщо для цього треба якесь оснащення, чи не треба обладнати якусь кімнату, спеціально для нас, скажемо так, ігрову кімнату, я подбаю, щоб це все було зроблено бездоганно і в повній таємниці. Я ніколи більше не подивлюся на жодного чоловіка. Жоден чоловік мене пальцем не зачепить, і я не стерплю жодних невідповідних загравань чи зауважень. Ти заслуговуєш, ти повинен мати виключне право — і воно твоє, я присягаю. Поки це все, але залишається ще одне питання на потім.
Це питання одруження, каже вона, знижуючи голос до найхрипкішого й найзапаморочливішого регістру. Ставши твоєю дружиною, я здобуду належну позицію й репутацію. По-справжньому, повністю я це здобуду тільки коли вийду за тебе заміж. Без цього я, певно, щаслива і найвірніша з жінок, але мені дорога моя репутація. Ти все розумієш. Певно, що так. Жоден чоловік у моєму житті не розумів мене так, як ти.
Повторюю: вже задалеко, щоб зупинятися. Я мушу далі уявляти, мушу продовжити піп-шоу, ще одного п’ятака / вкласти в нікельодеон. Так: у моїй уяві це вже фільм. Широкоекранний, чорно-білий.
Троє синів Нерона Ґолдена, ПЕТЯ, АПУ і Д, з яких двоє помітно старші за нове кохання свого батька, а третій молодший лише на чотири роки, всі вони розгублені. Попри всі їхні відмінності, це життєво важлива сімейна справа, і вони зійшлися, щоб її обговорити, але їм нелегко визначити стратегію. Вони зустрічаються подалі від винайнятих апартаментів, збившись у тісну групку на єдиному невеликому пляжі острова, порожньому з огляду на не по сезону холодну погоду: низьку температуру, сильний вітер, стрімкі хмари й загрозу, яку невдовзі усвідомили, у вигляді косого крижаного дощу. Вони мають на собі капелюхи, пальта, шарфи і виглядають, немов чеські інтелектуали, що зібралися на узбережжі Богемії під пильним наглядом, наче потяги. Попри невдоволені погляди двох старших чоловіків, поруч із Д стоїть РІЯ З, вчепившись у нього, наче боїться, що її знесе вітром. РІЯ в тому ж віці, що й Василіса. Д це вирахував, але не згадує про це.
Камера показує їх максимально великим планом, поки вони не заговорять; коли чути голоси, відбувається перехід до загальних планів.
ПЕТЯ
Суть життя великої особистості — це вибір між тим, що є правильним, і тим, що вона хоче зробити. Авраам Лінкольн, який був майстерним борцем і любив добре поборотися, напевно волів би провести час на килимі, ніж починати війну, в якій загинуло близько двох відсотків населення, приблизно шістсот двадцять тисяч людей, але це був правильний вибір. Марія Кюрі, без сумніву, з більшим задоволенням провела б час із донькою, замість відбирати собі життя рентгенівським випромінюванням, але вгадайте, що вона обрала. Або візьмімо приклад Магатми Ґанді, який у молодості парадував у шитому на замовлення англійському костюмі, що був достобіса кращий, ніж якась настегенна пов’язка. Зате з політичної точки зору настегенна пов’язка…